Отчеты по предпрактике в школе

| Категория реферата: Рефераты по педагогике
| Теги реферата: рассказы, территории реферат
| Добавил(а) на сайт: Jasevich.

2. опитування з використанням легких питань;

3. завдання учням першого варіанту записати в зошит статті доходів, які вони знають, а другого – статті витрат (після запису всі по черзі прочитали те, що вони написали).
Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива атмосфера, коли увага учнів перемикалася на своїх однолітків (це інколи траплялося), викладач швидко це виправляв. Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Ставлення до всіх учнів однакове, але викладач змушений був приділяти більше уваги учням, поведінка яких була більш активна, ніж у інших. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням, великими дошками. Результат заняття – учні зрозуміли і запам'ятали поняття бюджет, його структуру, дефіцит бюджету, навчилися давати характеристику дохідній та витратній частині бюджету , зрозуміли різницю між ними і навчилися відрізняти їх. Інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх середньостроковій пам'яті. Склалося враження, що на уроці не втрачено ні одної хвилини – все відбувалося швидко і точно розраховано.
Другий урок був відвіданий 20 січня 1998 року – 11 клас. Викладач: Нужний
Валерій Дмитрович, назва предмету: "Основи економіки", предмет вивчається другу чверть, до цього економічні предмети класом не вивчалися. Тема уроку:
"Економічний зміст податкової системи". Мета уроку: закріпити в пам'яті поняття податки, вміти давати характеристику основним видам податків, що існують в Україні, навчити відрізняти прямі податки та непрямі. Урок пройшов в два етапи:
1. розповідь вчителя про те, що таке податки, основні елементи податкової системи та підходи встановлення податкових ставок, була дана загальна характеристика прямих та непрямих податків;
2. гра: викладач розбив учнів на невеличкі команди по 3-4 учня, кожній команді даються два види прямих податків: земельний та податок на майно.
Необхідно самим визначити елементи податків: суб'єкт податків, об'єкт податків, джерело податків, ставку податків. Далі свої приклади по черзі розповідаються командами і виграє та, яка правильно розробила та визначила конкретні елементи податків. Мета гри: з'ясувати вірно чи ні учні зрозуміли значення кожного елементу податків, закріпити вивчений матеріал.
Під час уроку викладач гарно володів класом – склалася доброзичлива атмосфера (на при кінці уроку – ігрова атмосфера). Увага учнів приверталася конкретними завданнями, постійним, але доброзичливим, контролем при виконанні цих завдань. Стиль поведінки вчителя не агресивний, спокійний, коректний, що до поведінки учнів – жорсткий. Зовнішній вигляд – приємний, міміка і жести – дещо стримані, мова коректна і проста (з використанням термінів і оборотів, що зрозумілі учням). Урок проходив в чистому, охайному приміщенні з не нав'язливими кольорами стін, гарним освітленням. Результат заняття – учні надовго запам'ятали поняття податки, її основні елементи, навчилися відрізняти прямі податки та непрямі (інформація отримана на уроці учнями повинна залишитися в їх довгостроковій пам'яті). Час проведення окремих заходів гарно розрахований.

Аналіз проведенних занять з курсу «Основи економіки».

Перший урок був проведений 28 січня 1998 року – 11-А клас (присутні 32 учня). Назва предмету: "Економіка». Тема уроку: "Основні поняття та терміни бюджетної системи" (тема була визначена вчителькою 11 класу з економіки). Мета уроку: «З'ясувати, що учні пам'ятають з вивченого матеріалу і нагадати те, що вони забули". Урок був проведений у формі бесіди з елементами опитування.
Перші десять хвилин урок вести було важко – я хвилювався, а учні вели себе дещо насторожено. Потім це минулося. На протязі уроку учням були задані різноманітні запитання з пройденого ними матеріалу. В разі виявлення питання, що учні не пам'ятають, ці питання обговорювалися і, як правило, учні самі знаходили вірну відповідь, як що цього не відбувалося, то на питання відповідав я сам. Ситуацією на уроці я володів, це проявлялося в увазі (інколи учні були неуважні, але я привертав увагу шляхом запитань, постукувань ручкою по парті і ін.), постійній участі в обговоренні питань декількох учнів (від трьох – чотирьох до приблизно п'ятнадцяти учнів). Діти прагнули говорити і отримували таку можливість, хоча виникали проблеми з тим, що вони часто хотіли відповідати одночасно і це виливалося в гул і шум. Такі проблеми вирішувалися наданням права говорити учням по черзі.
Виникали проблеми хронологічного плану уроку – спочатку на обговорення запитань витрачалось менше часу, ніж було заплановано, але потім учні розговорилися і витрачали більше часу на відповідь. В результаті три з запланованих сімнадцяти питань зосталися необговореними (що таке місцеві податки і збори та загальнодержавні податки), але я вважаю, що це не вплинуло на якість уроку. На уроці були обговорені такі розділи з попереднього навчання: бюджет, його структура, дефіцит бюджету, характеристика дохідної та витратної частині бюджету, податки, характеристика основних видів податків, що існують в Україні.
Другий урок був проведений 28 січня 1998 року –11 Б клас (присутні 32 учня). Назва предмету: "Основи економіки". Тема уроку: "Основні терміни та поняття бюджетної та податкової системи". Мета уроку: "Активізувати знання учнів з економіки". Урок був проведений у формі гри. Перед початком гри у учнів були зібрані зошити з записами з попередніх періодів навчання. Учні були поділені на шість мінігруп по п'ять-шість чоловік. Кожна мінігрупа повинна була придумати по п'ять запитань з матеріалу, що вивчався раніше.
На це завдання мінігрупам були виділені 10 хвилин. Подальші правила гри такі: кожна мінігрупа повинна задати по одному (заготовленому) запитанню своїм суперникам. За коректно задане запитання (коли мінігрупа сама може на нього відповісти вірно) мінігрупа отримує один бал. За вірну відповідь мінігрупа отримує один бал. Як що питання задане надто складне, то питання знімається (один бал отримує команда, яка має відповідати, а команда, яка задала питання не отримує нічого). На обдумування відповіді команді давалося півхвилини (роль наглядача часу була покладена на одного з учнів).
Коли команди не могли самі повністю розібратися у відповіді, то залучалися бажаючі допомогти (бали за допомогу не давалися, але була можливість довести, що якась команда не права). Фактично учні самі доводили свою правоту або неправоту. Моя роль була в тому, щоб надавати слово черговому учню і записувати бали. Виникали проблеми з дисципліною – спірні питання захоплювали дітей і вони намагалися говорити всі одразу, тому доводилося дещо заспокоювати їх (постукуванням по парті, закликами до тиші). Спори продовжувалися навіть на перерві – учні часто задавали питання, які не вивчалися раніше (десь почули або прочитали). Ще проблема – інколи учні задавали питання на які я сам не міг точно відповісти. І остання проблема – залишилося два запитання, які не встигли задати (можливість такого випадку обговорювалася завчасно з вчителем класу і він погодився в цьому разі сам завершити гру на наступному занятті). На протязі гри учні втратили приблизно 15% балів. Результатом уроку стало якісне відновлення знань з тем «Сутність бюджетної системи» та "Економічний зміст податкової системи
", що були набуті раніше.
Таким чином для удосконалення навичок навчання учнів мені необхідно навчитися перш за все:

1. більш якісно контролювати дисципліну в класі. Цього можна досягти використовуючи прийоми викладача Нужного – надання конкретних практичних завдань, постійний контроль за виконанням цих завдань, чітке розмежування ролі вчителя і учня (я намагався не тиснути на учнів, дати їм більше свободи, як виявилося це не спрацювало), недопущення відхилення від теми заняття;

2. необхідно бути більш жорстким стосовно виконання хронологічного плану уроку і навчитися точніше розраховувати цей план.

Висновки.
Проходження педагогічної практики дало можливість ознайомитися з роботою шкільного навчального закладу, вивчати досвід вчителів, спробувати себе в ролі вчителя. З цієї інформації можна зробити такі висновки:
1. В школи існують деякі проблеми, які адміністрація вирішує дуже повільно, але які можна вирішити – слабка забезпеченість технічними засобами наочності, мала кількість зв'язків з ВУЗами і іншими організаціями, як можна використати в навчанні.
2. В школі працюють досвідчені вчителі, досвід який корисно використати для розвитку власних викладацьких навичок, зокрема це досвід привертання уваги, дотримання дисципліни, хронологічне планування уроків і виконання цих планів.
3. Педагогічна практика виявилася дуже корисною для мене в плані розвитку організаторських здібностей, навичок навчати, виявлення недоліків в керуванні колективом і в теоретичних знаннях, хоча два проведених уроки

– це дуже мало для глибокого вивчення недоліків і переваг власних навичок навчати інших людей.
4. З усього, що я дізнався під час проходження педагогічної практики можу сказати, що використання активних методів навчання більш ефективне для засвоєння та повторення матеріалу. На мій погляд, порівнюючи два активних метода навчання більш вдалим та ефективним виявився другий — гра. Але проведення гри на уроках потребує вміння тримати аудиторію.

Розділ ІІ

2.1. Психологічне дослідження

а) особливості спілкування у класі
Мета:
- вивчити особливості взаємовідносин учнів у класному колективі;
- сформувати вміння використовувати методику «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням». Та аналізувати отримані результати;
- визначити рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості.
Дослідження проходило у два етапи:
1. Коротка бесіда з учнями про значення спілкування у житті та про різні ступені близькості спілкування.
2. Проведення дослідження.
Результати дослідження оформлені в таблиці № 1.

Таблиця 1
|У |8|6|6|8|4|6|4|0|4|5|5|6|6|6|6|5|4|7|4|8|3|7|
|К |6|4|4|4|6|5|4|6|3|2|3|7|4|7|4|7|7|5|5|7|8|5|
|STK |7|8|8|8|7|7|8|8|8|9|8|9|7|9|7|8|7|8|7|8|8|8|
| |1|1|1|5|1|6|1|1|5|1|5|5|6|5|6|5|1|5|6|1|5|5|

де:
SKT- суб'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою:

ОКТ- об'єктивний коефіцієнт товариськості, який розраховується за формулою:

М - середній показник товариськості у групі
В залежності від співвідношення показників ОКТ, SКТ та М можна розподілити учнів на п'ять підгруп за критерієм активності у спілкуванні:
1. Показники ОКТ та SКТ вищі за середній (М) - Соловей, Панкевич та Лобода.
У таких осіб нема труднощів у спілкуванні, вони легко встановлюють контакти з іншими членами групи, тому вони легко можуть виконувати різні доручення.
Ці характеристики були помітні ще на першому моєму відвідуванні цього класу. Лобода Андрій перший підійшов до мене на перерві після уроку та розпочав розмову.
Соловей Тетяна є лідером серед дівчат своєї групи та водночас займає посаду старости класу. При проведенні гри вона зайняла роль капітана своєї команди. Це відповідає загальній характеристиці цієї групи.
2. Показник SКТ вищий за середній (М), а показник ОКТ - нищий. До цієї групи належать Клименко, Кукалець, Літвінов, Мацепа та Ярошенко. Це особи активні у спілкуванні, але не користуються взаємністю, тобто вони не прагнуть до контактів, але однокласники з якихось причин не обирають їх у партнери. Вони добре виконують термінові, але не дуже важливі доручення.
Кукальцю Вові було доручено підготувати дошку до заняття, він швидко та з великим задоволенням виконав це доручення. Володимір також активно приймав участь у проведенні гри, обговорення питань.
3. Показник SКТ нищий або дорівнює середньому (М), а показник ОКТ - вищий за середній. До цієї групи належать такі учні: Алексієнко, Башинська,
Демчук, Олійник, Пискун, Пристайко та Швець. Такі особи відрізняються товариськістю, але дещо стримані у спілкуванні з іншими людьми. Вони схильні відповідати взаємністю, але самі не ініціюють дружніх стосунків.
Проаналізувати таку групу дуже важко. На мій погляд, Демчук Володимир є найбільш яскравим представником цієї групи. Він охоче приєднується до розмови зі своїми друзями, але якщо з'являється нова людина (хтось з іншого класу), то він починає вести себе стримано.
4. Показники ОКТ, SКТ та М приблизно однакові у Боргуленко, Бугрової,
Калейник, Полулях, Шевеля та Штака. Ця група характеризується помірною товариськістю. Такі особи не дуже яскраво демонструють своє ставлення до однокласників, не схильні до розгалуження контактів, їм більше подобається спілкування з обмеженим колом осіб.
5. Показники ОКТ та SКТ менші за середній (М). До цієї групи належить лише
Гордиєнко. Він дуже замкнута людина (при тестуванні він визначив лише 3 друга та 4 товариша). На уроках він теж веде себе пасивно не бере участі у обговорюванні питань та проведенні гри.
Залучати його до проведення гри можливо було лише даючи йому окреме питання та схвалювати його відповідь, але це схвалення повинно бути об'єктивне.
Висновок:
За допомогою методики «Роль вчителя в дослідженні особливостей спілкування у класі, товариськість учнів та керівництво спілкуванням» я вивчив особливості взаємовідносин учнів у класному колективі, визначив рівень близькості у спілкуванні між членами класу та товариськості як характерологічної риси особистості й проаналізував отримані результати.

б) актуалізації особистості за Маслоу

Мета:
- навчитися користуватися опитувальником «Самоактуалізаційний тест»;
- вивчити риси своєї особистості, тобто рівень самоактуалізації за допомогою опитувальника «Самоактуалізаційний тест»;
- проаналізувати отриману характеристику та зробити відповідний висновок.

|б |а |б |а |
|а |а |а |б |
|а |а |б |а |
|б |а |б |а |
|а |б |б |а |
|б |а |б |б |
|б |а |б |а |
|а |а |а |а |
|а |а |а |а |
|а |а |б |а |
|а |б |а |а |
|б |а |б |б |
|а |б |б |а |
|б |а |а |б |
|а |а |а |б |
|б |б |а |б |
|б |а |б |б |
|б |б |б |а |
|б |б |б |а |
|а |а |б |а |
|а |а |б |б |
|а |б |а |б |
|а |а |а |б |
|б |а |б |а |
|а |а |а |б |

Обробка результатів:
1. Орієнтування в часі - 13.5 90%
2. Цінності - 12.0 80%
3. Погляд на природу людини - 6.0 40%
4. Потреба в пізнанні - 7.5 50%
5. Креативність - 12.0 80%
6. Автономність - 8.0 53%
7. Спонтанність - 10.0 67%
8. Саморозуміння - 7.5 50%
9. Аутосимпатія - 10.0 67%
10. Контактність - 6.0 40%
11. Гнучкість в спілкуванні - 9.0 60%

Аналізуючи отриманні результати можна побачити, що найбільший процент я набрав по шкалі орієнтування в часі, креативність та цінності (80-90%).
Найменший процент відповідає шкалі контактність та погляд на природу людини і станове лише 40%. Всі інші показники займають середнє положення.

Характеристика отриманих показників:
1.Шкала орієнтацій характеризує те, що я не намагаюсь відкласти своє життя на «потім», а прагну отримати насолоду та задоволення сучасним моментом.
2.Шкала цінностей вказує на те, що я прагну до гармонійності, чесних відношень з людьми, не намагаюсь маніпулювати їми в своїх інтересах.
3. Погляд на природу людини. Рівень балів, які я набрав складає лише
40%.Цей показник вказує на ступінь довіри до інших людей, доброзичливість та чесність. На мій погляд, такий незначний рівень, який я отримав обумовлений настроєм та суперечкою, яка відбулася недавно. Взагалі, я би охарактеризував цей рівень вище середнього.
4. Потреба в пізнанні. Лозунг мого життя сам по собі може охарактеризувати моє ставлення до бажання пізнавати щось нове та цінити те, що є. Цей лозунг виглядає так: «Проживи день так, щоб його запам'ятати».

5. Креативність характеризує прагнення до творчості, до творчого підходу до життя. В мене цей показник становить 80%, тобто я прагну весь час створити щось нове, цікаве, щоб прикрасити життя.
6. Автономність. Показник автономності характеризує автономність людини, її незалежність та свободу. Рівень цього показника в мене не дуже високий, хоча на мій погляд, він повинен бути вищий. Мені треба намагатися розвивати ці характеристики. Я вже зробив багато на цьому шляху. Раніше я дуже була залежна від поглядів та думок інших людей, але зараз я став більш незалежним та вільним у виборі.
7. Спонтанність. З одного боку це дуже гарна характеристика , а з іншого мені дуже важко було на початку навчання в університеті планувати свій день, так як я дуже часто приймав спонтанні рішення, тим самим змінював свій графік. Зараз я просто залишаю годину чи більше у розпорядку дня на спонтанні рішення.
8. Саморозуміння. Цей показник, як і попередній, тісно пов'язано з показником автономність. Він вказує на рівень психологічного захисту від думки «ззовні», орієнтування на власні бажання та потреби. Як я вже і казав раніше, я прагну збільшити свою незалежність.

9. Аутосимпатія. Цей показник становить 67% та вказує на сприйняття самого себе як особистість та слугує джерелом стійкої та адекватної оцінки самого себе.
10. Контактність. За даними тестування рівень цього показника нижче середнього. Це може бути пояснено дуже високим навантаженням, що спричинило мабуть у всіх студентів виникненню бажання відпочити на одинці без будь-якого спілкування.
11. Гнучкість в спілкуванні. Шкала гнучкості в спілкуванні вказує на наявність або відсутність соціальних стереотипів, здібність до адекватного самовиразу. Середній рівень цього показника можна інтерпретувати як, з одного боку, наявність високої оцінки особистого спілкування, а з іншого боку --- схильність до використання стратегії маніпулювання людьми.
Висновок: Самоактулізація для мене ще не є в достатній мірі образом життя, я лише намагаюсь зробити її такою. Здається, що це мені вдається.

--------------------
[pic]

[pic]