Предыдущая страница реферата | 8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 | Следующая страница реферата

Проаналізуємо інформацію, наведену у таблицях, спочатку по підручниках, потім по смислових групах.

Російськомовний підручник Вашуленко, Матвеєвої містить найменше емоційно – чуттєво забарвленої інформації, яка б могла сприяти вихованню почуття національної ідентичності, любові до Батьківщини. Здається, що він не відповідає ти вимогам, які ми поставили перед початковою школою в процесі політичної соціалізації.

Найбільше подібної інформації містить буквар для коригуючого розвитку
“Дубочок”. Це досягається, завдяки тому, що весь матеріал “Дубочка” так чи інакше торкається теми козацтва. Дуже великий відсоток одиниць – символів національної культури, - наслідок того, що

-47- зображення козачка зустрічається буквально на кожній сторінці
“Дубочка”.

Львівські підручники містять більше текстової, семантичної інформації, з тем, що нас цікавлять, у порівнянні з україномовним, офіційно затвердженим букварем Скрипченко і Вашуленко. Проте, буквар Скрипченко і
Вашуленко доволі непогано оформлений ілюстративно (27,58% всіх ілюстрацій так чи інакше присвячено національній тематиці).

Взагалі, як ми бачимо, текстова інформація, присвячена національній тематиці займає відносно невеликий відсоток у порівнянні з загальним обсягом інформації (як правило – до 5%). Це легко зрозуміти, букварі

(крім російськомовного) містять значний відсоток ілюстративної інформації національно-патріотичного характеру, а надмір текстів, присвячених Україні і українській культурі, може набриднути дітям і навіть викликати відразу до цих тем.

Відмітимо, що такий важливий момент, як релігія, займає дуже незначний відсоток: навіть у Львівських підручниках він займає не більше 4% ілюстрації та 0,5% текстів. На нашу думку, релігійному вихованню, як дуже впливовому засобу формування моральних якостей, слід приділяти більшу увагу. Також можна побачити, що архетипічні символи, після символів національної матеріальної культури, впевнено займають друге місце за обсягом у ілюстративній частині підручника.

Який загальний висновок ми можемо зробити? В букварях для молодших класів дійсно присутні ті елементи цілеспрямованого впливу політичної соціалізації, які спрямовані на виховання у дітей відчуттів національної ідентичності і любові до Батьківщини, які виступають передумовою виникнення на більш пізніх вікових етапах розвитку почуттів соціальної солідарності та соціальної довіри, які в свою чергу сприяють формуванню громадянського суспільства, як необхідної умови і передумови розвитку демократичної, соціальної, правової держави; а також містять

-48- мінімально необхідний (виходячи з вікових психологічних та розумових особливостей розвитку молодших школярів) інформативно-освітній компонент, що сприятиме свідомому включенню особистості в політичну систему суспільства, політичні відносини у майбутньому.

-49-

Висновки.

Таким чином наша робота підійшла до кінця. Спробуємо коротко перелічити результати наших теоретичних міркувань і практичних досліджень.

По-перше, ми проаналізували процес політичної соціалізації молодших школярів. Ми дійшли висновку, що можливості цілеспрямованого впливу в процесі політичної соціалізації обмежені через велику кількість факторів стихійного характеру, що впливають на цей процес. В ході початкової освіти ми можемо лише закласти певні основи ідеологічного та емоційно-психологічного компонентів політичної свідомості. Також ми окреслили коло тих труднощів, з яким нам доведеться зіткнутись у процесі політичної соціалізації молодших школярів.

По-друге, проаналізувавши вікові особливості молодших школярів, ми з’ясували, що наші можливості у цьому процесі щодо інформативного, пізнавального компоненту обмежені. І більшу увагу слід звертати на непрямі методи політичної соціалізації, орієнтовані на закладення заздалегідь визначеного емоційно-психологічного компоненту.

По-третє, ми спробували підійти до розв’язання наступної проблеми: проблеми оптимального вибору моделі політичної культури для громадянина України і члена громадянського суспільства, елементи якої ми і будемо закладати в свідомість молодших школярів. Ми дійшли висновку, що цією моделлю є тип громадянської політичної культури, визначений і досліджений Г. Алмондом та С. Вербою, збагачений почуттям патріотизму, любові до України.

Четверте. Ми визначили, що громадянську політичну культуру не можна прищепити шляхом освіти, навіть цілеспрямованої (стати носієм громадянської культури можна лише в наслідок впливу дуже великої

-50- кількості зовнішніх і внутрішніх факторів). Єдине на чому варто зупинитись у процесі освіти – так це на вихованні відчуття спільної політичної ідентичності, яка б містила загальну емоційну прив’язаність до рідної землі, тісно пов’язану з почуттям ідентичності і спорідненості з іншими громадянами. Слід зосередити свої зусилля на прищепленні об’єднуючих громадян символів і системного відчуття, відчуття спільної відповідальності і спільної історичної долі. У молодшій школі цього доволі легко можна досягти шляхом свідомого національного виховання, виховання і навчання на базі української національної культури, традицій, символів, героїчного минулого українського народу, спільних надбань у творчому розвитку нації.

Врешті-решт ми дослідили, яким чином дане завдання вирішується у сучасних українських підручниках для початкової школи. Нами було проведено структурний контент-аналіз п’яти букварів, за якими навчаються молодші школярі м. Миколаєва. Результати аналізу подано у дипломній роботі у вигляді двох таблиць. Деякі висновки з аналізу подано нами у четвертому розділі. У цих висновках ми притримувались позитивної, а не нормативної оцінки отриманих даних.

Вважаємо, що практична цінність нашого дослідження полягає в систематизації теоретичної інформації про процес політичної соціалізації молодших школярів; визначенні можливого типу політичної культури, до формування якого ми маємо прагнути; в визначенні того, які конкретні шляхи прищеплення громадянської політичної культури слід застосовувати; і – в тому, що ми, здається, першими, здійснили конкретний аналіз інформації, що міститься в наших підручниках. Гадаємо, що систематизована нами інформація знайде свого адресата, посприяє розвитку проблематики громадянської освіти в Україні.

-51-

Використана література.

1. Беденко М.В. Держава та конституція очима дитини. – Вінниця,

1997.

2. Борисов Л.П. Политология. – М., 1996.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: строение реферата, конспекты 4 класс.





Предыдущая страница реферата | 8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 | Следующая страница реферата