Волонтёрство в психолого-педагогической деятельности
| Категория реферата: Рефераты по психологии
| Теги реферата: сообщение на тему, скачать шпаргалки по истории
| Добавил(а) на сайт: Дубов.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
Принципи роботи з волонтерами з бізнесу такі ж самі, що і з іншими. Дуже
важливо поважати і враховувати їхні можливості, не вимагати від них більше, ніж вони можуть зробити, заохочувати, в тому числі і подарунками, і листами
– подяками. Є тільки два доповнення щодо роботи з волонтерами -
бізнесменами. Перше: до них потрібно ставитися, як до рівних - не зверхньо, не принижуючи себе. Друге: не можна вимагати коштів, якщо керівник фірми, хтось із співробітників працюють в організації волонтером.
4. Чиновники. Люди, які працюють у державному апараті, наприклад у міській адміністрації, також можуть бути волонтерами. Однак, перш ніж залучити їх до цієї діяльності, слід з'ясувати, чи не призведе це до конфлікту волонтера з начальством. Надійній варіант - керівництво дає згоду на роботу свого працівника волонтером.
Чиновники місцевої адміністрації можуть бути волонтерами як приватні особи.
5. Клієнти. Волонтерами можуть бути і ті, кому надається допомога – клієнти конкретної організації, наприклад, пацієнти клініки або слухачі виховного центру, батьки клієнтів, а також ті, хто був клієнтом раніше і хоче працювати волонтером в різних програмах. Принципи роботи з волонтерами- клієнтами такі ж, як і з дорослими. Слід пам’ятати про їх особисті потреби, про те, що вони прийшли не тільки допомагати, а й отримувати допомогу.
6. Члени організації. Волонтери-члени громадських організацій надають широкий спектр соціальних послуг різним категоріям населення. Проте основний акцент у своїй діяльності роблять на матеріальній підтримці окремих осіб, груп чи сімей: фінансовій допомозі, розподілі гуманітарної допомоги підтримці матеріально не забезпеченої частини населення продуктами харчування. Майже половина громадських організацій (49%) залучені саме до таких видів соціальної роботи. До актуальних послуг належить сфера дозвілля якою опікуються 28% громадських організацій, 22% - приділяють особливу увагу питанням сексуального виховання молоді і планування сім’ї.
До соціальної роботи залучені дитячі та молодіжні організації, волонтери жіночих організацій.
Досвід знаних громадських організацій продемонстрував, що для них найголовнішим є: віра в успіх, яку керівництво товариства або асоціації повинно постійно підтримувати у своїх колег; бачити, що завдання, які ставить перед собою організація або конкретна програма, реальні і їх можна вирішити.
7. Студенти різних навчальних закладів різного типу в переважній
більшості працюють як волонтери в організаціях під час проходження
практики. У студентів-волонтерів особливі мотиви для добровільної
соціальної роботи. Насамперед їх цікавлять професійні проблеми. Вони можуть
бути як формальними – одержання заліку, проходження практики, так і
реальними – набуття фахових знань з майбутньої спеціальності, напрацювання
навичок спілкування з клієнтами. Студентів-волонтерів цікавлять тільки ті
види соціальної роботи, які безпосередньо пов’язані з майбутньою професією.
Вони віддають перевагу індивідуальній роботі або роботі в невеликих групах
– це дослідження або групове консультування тощо.
8. Батьки. Мотивація участі волонтерів-батьків в соціальній роботі – бажання допомогти собі особисто, а разом з тим і іншим сім’ям з іншими проблемами. Рівень кваліфікації батьків може бути різним, проте всі вони мають великий життєвий досвід проживання та спілкування у кризовій сім’ї, знання про можливості виживання в кризовій ситуації, і тому їхня допомога є досить важливою. Спрямованість роботи волонтерів-батьків, як правило, диктується їхньою особистою проблемою. Залучення волонтерів-батьків до соціальної роботи – процес ланцюговий: через усвідомлення, що самі батьки можуть допомогти своїм сім’ям, збільшується спектр сімей, які хочуть об’єднатися для взаємної допомоги.[6]
Отже, волонтером може бути людина, будь-якої статі і віку, з будь-якою освітою, чи без неї, яка спроможна відчувати означені потреби інших людей і на добровільних засадах допомагати їм.
III. Зміст, напрями та форми роботи добровільних помічників.
Будь-які волонтерські групи при центрах соціальних служб для молоді діють в межах соціальних програм, які реалізуються центрами, передбачені планами робіт, завданнями, що покладені на центри державою. Тому потрібен інструмент для оволодіння волонтерами змістом діяльності центру саме того напрямку, в якому вони бажають працювати і до помагати, визначення власних завдань, їх обсягу, методів та форм роботи. Центри, які залучають до роботи волонтерів, повинні планувати систематичне їх навчання, наради, інструктування, дискусії, семінари, "круглі столи", тренінги, що дозволяє урізноманітнити форми ознайомлення волонтерів із змістом, напрямками, особливостями, видами соціально-педагогічної роботи залежно від рівня професійної підготовки до такої діяльності.
Сьогодні істотну роль у зміцненні статусу добровольців при центрах ССМ та формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів. Виходячи із специфіки діяльності та завдань соціальних служб для молоді, використовуються досить різноманітні форми навчання добровольців з метою формування в них знань, умінь та навичок, наприклад:
- протягом року - школа волонтерів;
- протягом півріччя - тематичні волонтерські курси;
- протягом місяця - табір підготовки добровольців-помічників;
- протягом тижня - курси підвищення майстерності тощо. Становлення волонтерського руху в Україні сьогодні відбувається за кількома основними напрямками, які мають такі особливості:
1. Добровільна безкоштовна робота волонтерів у громадських та некомерційних організаціях - надання допомоги різним категоріям населення у будь-яких видах діяльності, навчання, розвитку. Таке спрямування діяльності волонтерів будь-якого віку сприяє їх творчій та соціальній самореалізації, саморозвитку та самоспостереженню.
2. Добровільна систематична або епізодична допомога державним установам реалізовувати соціальну політику - допомога освітянським (шкільним та позашкільним) закладам у навчально-виховній роботі, установам соціального забезпечення в роботі з дітьми та молоддю з особливими потребами та людьми похилого віку.
3. Волонтерська діяльність є наслідком творчого саморозвитку, навчання інших тому, що сам добре знаєш, але ця діяльність не є професійною.
4. Педагогічно спрямована волонтерська діяльність, по суті, виступає і
механізмом розвитку особистості, її соціалізації і духовного становлення.
Цей напрямок розвивається в дитячих та молодіжних об'єднаннях (метою їх
створення є суспільно корисна діяльність), в різних групах при ЦССМ.[5]
Характерною особливістю волонтерського руху, який стихійно розвивається
при різних соціальних установах, організаціях та об'єднаннях в Україні, є
включення до добровільної діяльності молоді віком від 15 до 25 років.
Привертання уваги неповнолітніх, молоді, людей похилого віку є ефективним
засобом активізації саморозвитку особистості в діяльності і спілкуванні, як
культурному процесі. Якщо детальніше проаналізувати складові цього процесу, то стає зрозумілим, що молоді волонтери завдяки соціально - педагогічній
діяльності набувають змістовно життєвих орієнтирів, оволодівають мистецтвом
життєдіяльності особистості шляхом:
- самовизначення;
- самоорганізації;
- самопізнання;
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: культура реферат, титульный лист доклада, бесплатные курсовые работы скачать.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата