Легкая промышленность Украины
| Категория реферата: Остальные рефераты
| Теги реферата: диплом шаблон, курсовая работа по управлению
| Добавил(а) на сайт: Hlebov.
Предыдущая страница реферата | 1 2
Лляна промисловість розвинулася в Україні за радянський період. Вона
випускає 7,3% тканини на Рівненському і Житомирському льонокомбінатах.
Частину льоноволокна вивозять за межі країни.
Конопляно-джутова промисловість, крім привізного джуту і власної сировини ( волокна конопель ) , використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна. Майже всю продуецію цієї галузі випускають Одеська джутова фабрика і Харківський канатний завод, повністю задовольняючи потреби України. Частину продукції експортують.
Трикотажною промисловістю України вироблено в 1995 р. 27 млн шт.
трикотажних виробів. За 1985 – 1995 рр. виробництво зменшилось в 12 разів.
Вона має значну власну сировинну базу. Найбільші трикотажні підприємства
розташовані у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Житомирі, Миколаєві,
Сімферополі, Чернівцях, Донецьку, Івано-Франківську, Дніпропетровську,
Луганську, Хмельницькому, Прилуках ( Чернігівська обл ). У Харкові,
Житомирі, Чернівцях, Львові, Червонограді ( Львівська обл) прицюють
панчішні фабрики.
Швейна промисловість розміщена у районах споживання, здебільшого у великих населених пунктах, оскільки перевезти тканини і нитки для неї економічніше, ніж готові вироби. У швейній промисловості створено виробничі об'єдниння і фірми, серед них такі відомі, як київське виробниче об'єдниння швейної промисловості “Україна”, львівська фірма “Маяк”, Харківська швейна фабрика ім. Ю. Д. Синякова та ін. Швейна промисловість до недавна на 90% задовольняла попит населення України на готовий одяг, білизну та іншу продукцію.
Шкіряно-взуттєва промисловість після текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості. Основна сировина для неї – природня шкіра свійських, диких і морських тварин. Проте широке використання нових синтетичних матеріалів ( штучної шкіри, гуми ), парусини, вовни ( для валяного взуття ), тканини суттєво збагатило й доповнило сировинну базу взуттєвого виробництва. Крім того, із шкіри виготовляють одяг, шорно–сідельні та галантерейні вироби, деталі для текстильних та інших машин. На розміщення шкіряного виробництва і центри м'ясної промисловості, а також традційні способи й види вичинки шкіри.
У взуттєвому виробництві велику роль відіграють процеси механізації та машинобудування для шкіряно–взуттєвого виробництва.
Підприєвства шкіряно–взуттєвої промисловості виробляють жорсткі і м'які шкіряні товари, взуття з натуральної і штучної шкіри.
Шкіряна промисловість – стара галузь виробництва в Україні. Шкіряні
підприємства розміщені у Харкові, Києві, Львові, Василькові ( Київська обл.
), Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі,
Запоріжжі, Луцьку, шкірозамінники в Одесі.
Сучасна взуттєва промисловість України перетворена на велику
механізовану галузь. Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові,
Дніпропетровську, Миколаєві, Бухматі, Херсоні реконструйовано; у Луганську,
Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збудовано нові
великі підприємства. Всьогов в Україні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих
виробничих обєднання і підприємства. Найбільші шкіряні виробничі обєднання
– у Бердичеві ( “Світанок” ), Івано-Франківські, Києві; взуттєві виробничі
обєднання – у Луганську, Львові ( “ Прогрес” ), Харкові, Кривому Розі,
Хмельницьку.
Для шкіряно-взуттєвої промисловості важливо удосконалювати діючу і створювати нову, високоефективну технологію шкіряновзуттєвого і дубильноекстрактового виробництва; освоювати матеріали з поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостям; механізувати та автоматизувати виробничі процеси.
Хутрова підгалузь переробляє хутрову, овечу сировину й штучне хутро і виготовляє з них хутрові та шубні вироби. В минулому вона мала здебільшого кустарний і сезонний характер. Тепер в Україні збудовані і працюють хутрові підприємства у Харкові, Балті ( Одеська область), Краснограді ( Харківська обл. ), Тисмениці (Івано-Франківська обл.), Львові, Одесі, Жмеринці.
В Україні основний хутровий промисловий звір – лисиця, яка поширена на всій території. Особливо цінне хутро куниці, видри, норки. Заготовляють шкіри ховрахів, хом'яків і водяних щурів, що шкідниками сільського господарства. Крім того хутрові підприєвства переробляють шкіри сріблясто- чорної лисиці, кролика.
У підгалузях освоєно техношогію облагодження овечих шкір, внаслідок
чого паліпшились якість і зовнішній вигляд виробів та їх асортимент. У
хутровій підгалузі суттєве значення має також трикотажне штучне хутро, що
імітує татуральне хутро норки, куниці, єнота, ондатри, ягнят каракульської
породи, овець тощо. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий
комбінат, Київське виробниче трикотажне об'єднання, фабрики у Жовтих Водах
( Дніпропетровська обл. ) і Ясні ( Закарпатська обл. ). Нині підприємства
підгалузі випускають вироби масового вжитку, удосконалюються технології
обробки хутрової сировини із нових стійких баранців, впроваджуються
автоматизовані системи управління виробництвом.
Виробництво галантерейних виробів зосетеджено у Києві, Харкові, Львові, майже у всіх обласних центрів та інших містах України. Галантерейні підприємства, крім легкої промисловості, належать до різних галузей промисловості. Їх продукція дуже розмаїта – господарські сумки, портфелі, валізи, косинки, стрічки, шарфи, краватки, металеві вироби тощо. Останніми роками мережа малих підприємств, що виробляють галантерейні вироби, значно розширилась.
В Україні відчувається дефіцит багатьох товарів народного споживання.
Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає
продавати низькоякісну продукцію. Нині зростання дефіциту товарів
поєднується з гострим дефіцитом державного бюджету. Потреба родикального
реформування очевидна. Слід рішуче згортати економічно неефективні для
суспільства види діяльності. Доцільно переорієнтувати підприємства на
випустк продукції, потрібні споживачеві, збільшити капітальні вкладення у
виробництво нових, технічно складних товарів тривалого користування, формувати розвинену мережу обслуговування їх, нарощувати виробництво
садових будиночків, розширювати продаж будівельних матеріалів, засобів
механізації, що реально впливатиме на рівень життя населення України.
Скачали данный реферат: Марианна, Jusupov, Zavrazin, Raskatov, Jusupov, Потрепалов.
Последние просмотренные рефераты на тему: служба реферат, акт, реферат решение, сочинения по литературе.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2