Валютное регулирование на Украине

| Категория реферата: Остальные рефераты
| Теги реферата: предмет культурологии, реферати українською
| Добавил(а) на сайт: Mosin.

Природно, що держава зацікавлена в тому, шоб якомога краще обслуговувати торговельні поточні експортні операції. Наша країна заохочує вкладення іноземних банків, підприємців у нашу економіку i не заохочує участь наших банків та юридичних i фізичних oci6 у капіталі закордонних фінансово-кредитних установ.

Купувати i продавати валюту на внутрішньому валютному ринку України резидента можуть тільки через уповноважені банки. Резидента доручають цим банкам продавати валюту на міжбанківському валютному ринку.

Уповноважені банки укладають угоди з купівли-продажу іноземної валюти від свого імені та за свій рахунок у відповідності з інструкцією
Національного банку України. Згідно з інструкцією НБУ[4] право уповноваженого банку вести відкриту валютну позицію (тобто позицію валютного ризику) — це право укладати угоди купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні.

Розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку визначається як різниця між сумою іноземної валюти, яку банк придбав за свій рахунок, i сумою проданої ним валюти за цей же період. У випадках, коли уповноважений банк здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні,
Haцioнальний банк установлює для нього ліміт валютної позиції.

Поточні валютні oпepaцiї здійснюються резидентами без обмежень, крім випадків, передбачених законодавством. Безперешкодне ввезення іноземної валюти в Україну можливе тоді, коли підприємці дотримуються митних правил.
Вивозити іноземну валюту з України понад установленого ліміту можливо лише при одержанні довідки з уповноваженого банку.

Національний банк установлює порядок проведения валютних операцій, що зв'язані з рухом капіталу, видає дозвіл на участь у капталі банків за кордоном, але, як правило, уповноваженим українським банкам, які мають генеральну ліцензію.

Окрему ліцензію Національний банк видає на відкриття українськими резидентами рахунків у закордонних філіалах українських уповноважених банків.

Згідно з «Правилами переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб — резидентів i нерезидентеів
(Додаток № 6 до постанови Правління Національного банку України від
23.09.1996 р. № 245 із змінами i доповненнями від 10.04.1997 р.) громадяни
України та іноземці (крім підприємців) мають право через українські уповноважені банки переказувати особисті кошти в іноземній валюті за межі
України в таких випадках:

— при допомозі родичам (чоловікові/дружині, батькам, дітям, рідним сестрам i братам), які проживають за межами України (тільки з валютного рахунка — якщо родичі постійно проживають за кордоном не більше S500 на місяць i S2000 на рік; якщо родичі тимчасово проживають за кордоном — не більше $500 на місяць i S4000 на рік);

. — при платежах за добровільною сплатою аліментів на утримання дітей i непрацездатних батьків (не більше $200 на місяць, з валютного рахунка — не більше $500 на місяць);

— при платежах, пов'язаних зі смертю (допомога родичам на поховання — не більше $500; платежах, пов'язаних зі смертю за кордоном фізичної особи-резидента (транспортні витрати та витрати на поховання) — до
$2000).

Громадяни України та іноземці можуть здiйcнювaти платежі в іноземній валюті на ім'я юридичної особи-нерезидента в таких випадках:

— за лікування, навчання, участь у конференціях, на сплату страхових i членських внесків, придбання науково-методич-ної літератури та передплатних видань (без підтверджуючих документів — не більше S200; з підтверджуючими документами — не більше S500, з валютного рахунка — не більше S5000, а на лікування — не більше $10 000; на підставі індивідуальної ліцензії НБУ - не більше S5000);

— платежі з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав, а також витрат на державне мито за справами, що розглядаються ними органами
(без підтверджуючих документів — до S200: з підтверджуючими документами — не більше S500, з валютного рахунка — не більше $5000).

Окрім цього, можуть переказуватися кошти для здійснення таких платежів у валюті:

— при оплаті фізичною особою товару іноземній фірмі за імпортним контрактом для власного використання (тільки з валютного рахунка. якщо більше $200; на місяць — не більше S1000. на рік — не більше S4000):

— платежі за оформлення документів на працевлаштування за кордоном (без підтверджуючих документів — до $200, з підтверджуючими документами — не більше $500);

— перерахування власником валютного рахунка коштів в іноземній валюті з цього рахунка при виїзді за кордон на постійне місце проживання. Це не стосується підприемців, які мають право здійснювати перекази коштів в іноземній валюті тільки відповідно до порядку, встановленого для юридичних осіб.

Згідно з новою редакцією інструкції № 3 Національного банку Украіни
«Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті»[5] в установах банків для юридичних і фізичних oci6 (резидентів i нерезидентів) відкриваються поточині, розподільчі, кредитні та депозитні (вкладні) рахунки.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкриваеться підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодав-ства Украіни в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, які визначені чинним законодавством Украіни. Поточні рахунки діляться на торговельні та неторговельні.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зарахування коштів в іноземній валюті, шо надійшли на адресу юридичної особи-резидента згідно з чинним законодавством України. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок i не підлягають продажу у повному обсязі на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням згідно з дорученням резидента. Грошовий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок i згідно з чинним законодавством України підлягають продажу в повному обсязі на міжбанківському валютному ринку
України у встановленому порядку зараховуеться на поточний рахунок резидента
— власника коштів.

Підприємцям — фізичним особам-резидентам, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, відкриваються розподільчий та поточний рахунки за режимом, який визначений для юридичних осіб-резиденів.

Кредитні рахунки в іноземній валютй відкриваються уповноваженим банком у встановленому чинним законодавством України порядку на договірній основі юридичним особам-резидентам, фізичним особам-резидентам, які займаються підпрпемницькою діяльністю, та юридичним особам-нерезидентам —банківським установам (вони відкриваються незалежно від наявності поточного рахунку).
Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Юридичним та фізичним особам (резидентам i нерезидентам) уповноваженими банками відкриваються депозитані (вкладні) рахунки в іноземній валютій на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк. Це дозволяє концентрувати кошти, що можуть бути інвестовані в економіку України, зокрема, згідно з постановою
Правління Національного банку від 23.09.1996 р. № 245, якою затверджений
«Порядок купівлі фізичними особами-резидентами іноземно'ї валюта на міжбанківському валютному ринку України».

Режимами рахунків фізичних осіб-іноземців передбачено також право, як i для резидентів, купувати на міжбанківському валютному ринку України іноземну валюту, яка може бути перерахована за межі України, на суму коштів на розрахункових рахунках, включаючи відсотки з них.Умови купівлі іноземної валюти для резидентів та нерезидентів однакові.Для нерезидентів знято обмеження на можливість конвертувати гривню в іноземну валюту з рахунків типу «Лоро» за умові піддтвердження, то ці кошти отримані юридичною особою- нерезидентом внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій.Нерезиденти мають також право купувати валюту на суму нарахованих відсотків за розміщеними депозитами та за залишками коштів на цьому рахунку.