Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

З’йомка художнього портрету є в наш час одним із розповсюджених видом зйомки в побутовій фотографії. При зйомці треба враховувати ії особливості, професійно виставити освітлення, запитати у замовника, як йому зручніше зніматись. В худ. портреті недостатньо передати тільки зовнішні риси портретируємого, щоб забезпечити повну схожесть портрету з орігіналом, щоб поза і вираз обличчя на знімку були не вимушені і найбільш характерні для даної людини

При зйомці худ. портрету можно вводити в кадр додаткові предмети, наприклад, журнальний столик, квіти, свічки, вази. Можно розмістити портретируємого на крісло, або стілець. При зйомці треба обов’язково користуватися штативом, оскільки портретний знімок потребує точності закінчиності композиційної і світлової побудови.

При портретній зйомці краще користуватись довгофокусною оптикою, вона дає можливість вести зйомку із значним удаленням, чім і забезпечується зберігання на знімку правильних пропорцій обличчя. В портретний зйомці дає хороший результат м’якорисуюча оптика, вона змякшуя контури і лінії, розмиваючі оптичний малюнок зображення. В випадку відсутності використовують оптичні насадки на об’єктив – діфузні диски, сітки і т.д.

При зйомці портрета треба находити невимушине положення людини перед фотоапаратом, а не садити його фронтально,орентуя його погляд і поворот прямо на об’єктив.

Коли знімається портрет людини у повний зріст, інтер’єр становиться дуже важливою частиною загальної композіції, або він має другорядне значення (передає оточеня, яке навколо людини, образуя фон). Людина повинна бути завжди головним у кадрі і увага глядачів повина бути прикута к неї.

Для отримання фотографічного зображення об’єкта він в момент зйомки повинен знаходитись перед об’єктивом, в полі його “зору” .Всі деталі об’єкта зомки буде зафіксовано на світлочутливому шарі, точно в томуж співвідношенні, в яких знаходились у дійсності.

Документальність фотографії визиває у глядача таку глубоку довіру і робить особливо цікаві фотографічні портрети. Кожний знімок насичений рухами в тому чи іншому вигляді.

Для того, щоб фотозображення було дійсною картиною дійсності, дало глядачу естетичне задоволення і визвало емоційний відгук, фотографу необхідно не тільки відобразити об’єкт на знімку, але передати уявлене від побаченого. Велике значення має побудова малюнку зображення, виключення з кадру зайвого, побудова акценту на головне, гармонічне розміщення елементів малюнку у кадрі.

2.1.1. Вибір плану, масштабу зображення

Вибір плану залежить від бажання замовника, або виробляється фотографом в залежності від тих задач, які він ставить пред собою при фотографірованні. При переході від крупного плану до середнього і загального зростає значення передачі зовнішніх форм, а при переході до крупного плану все більш впливає на вдалі рішення портретного образу, вказує ефект освітлення і емоційну виразність обличчя портретируємого .

В залежності від масштабів зображення індивідуальних портретів приємлєма слідуюча класіфікація видів:

. фрагментарне;

. головне;

. бюстове;

. поясне;

. поколінне;

. в зріст (фігурне).

Фрагментарний портрет представляє собою зображення частини обличчя. В кадрі повинні бути виразні частини обличчя – очію ріт, ніс, лоб. Верхня границя кадру проходить вище лоба. Нижня границя – нижче рота, но не нижче підбородку. Виразність залежить від емоціональної насиченості.

Головний портрет представляє зображення голови повністю. Нижня границя може проходити по верхній частині пліч, або захватити тільки шию. Обличчя людини може передати широкий спектр емоцій, що і складає особливу цікавість головного портрету.

Бюстовий портрет не має точної границі кадру. Наприклад, в жіночому портреті вона може проходити по лінії роздвоєння бюсту, або включати в кадр бюст цілком. Вибор варіанту залежить від пропорційності верхньої частини фігури, голови і бюсту. З ціллю повишення виразу портрету в кадрі можуть бути введені руки.

Поясний портрет включає, як обов’язковий елемент зображення руки, або обох рук. В кадр входить лінія таллії – начальна частина торсу. В жіночіх портретах вона передає красу фігури. Значну частину площини кадру займає зображення одягу портретируємого. Тональність одежі, ступінь облігання статі, тональність шкіри обличчя, волосся і одягу фотограф павинен враховувати при виборі варіанту освітлення і композиції портрету в цілому.

Поколінний портрет може бути зроблений при положенні портретируємого стоячи, або сидячи. В першому випадкку нижня границя кадру проходить вище колін, в другому – зображення колін входить в кадр. При зйомці поколіного портрету необхідно враховувати співвідношення фігури, одягу портретируємого і зовнишного стану. Торс розташовується вертикально, за виключенням варіантів, коли портретируємий притуляється до спинки крісла.

Портрет в зріст виконується при положенні портретируємого стоячі або сидячі. Варіант положення стоячі з опорою на дві ноги, або на одну ногу.
Правильна постанова тулуба моделі з опорою на одну ногу необхідна для отримання дійсної пози. При виборі необхідно звертати увагу на те, щоб положення рук і ніг не було симетричним відносно друг друга.

2.1.2. Вибір точки зйомки, ракурсу, положення перед камерою

При зйомці портрету необхідно вибрати точку зйомки. Як правило в таких випадках вибирається точка зйомки на рівні очей, ось об’єкту повинна знаходитись перендикулярно знімаємого об’єкту. Така точка зйомки краще всього передає об’єм знімаємого об’єкту, фактуру його обличчя і не дає викревлення.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: контрольная 1, отчет по производственной практике.





Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата