Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Власне, з цим визначенням можна погодитися. Молодіжні організації на добровільних засадах об’єднують молодих людей задля захисту певних їхніх спільних інтересів. Крім того, як правило, ці інтереси дійсно є специфічними (через доволі жорсткі критерії відбору членства). Зокрема, організація може мати вузькофаховий напрямок або ж навпаки — загальногромадський чи навіть політичний.

Виникають молодіжні організації переважно внаслідок усвідомлення неформальною групою молодих людей необхідності “акту формалізації” своїх внутрішньогрупових відносин задля досягнення більшої ефективності у втіленні спільних цілей. Цим актом формалізації і є створення організації.
Іншими словами, відбувається формалізація внутрішньої ієрархії та відносин.

Використовуючи слідом за К.Зайдельманом тезу: “група — головна соціальна форма молоді”, прихильники теорії peer group визначають організовані молодіжні структури як продукт тільки самодіяльної форми соціалізації молоді2. При цьому цілковито ігнорується суспільне замовлення щодо створення молодіжних організацій як засобів інтеграції молодого покоління в структуру суспільства.

Соціальне ж замовлення зовсім не передбачає існування peer group як основи організації молоді. Самодіяльна група може бути створена власними силами чи ініційована “дорослими” на початку діяльності організації. Часто пізніше групу однодумців взагалі змінює група функціонерів, практично позбавлена будь-якої самодіяльності — чи дуже обмежена в своїх діях.

Дійсно, молодіжні організації не завжди виникають у результаті самодіяльності peer group. Вони часто можуть бути ініційовані зовні — державою, політичними партіями, громадськими об’єднаннями тощо. Більше того, це поступово перетворюється на провідний спосіб утворення організації, і сьогодні базою для створення молодіжних об’єднань виступають вже не молодіжні субкультури, а здебільшого спільність тих чи інших інтересів їх засновників. Саме задля їх досягнення молодь, іноді навіть не протиставляючи себе дорослим, об’єднується в організації.

Отже, ми дійшли висновку, що головним джерелом утворення молодіжних об’єднань як організованої частини загального молодіжного руху є спільність інтересів та мети, досягнення яких можливе лише в умовах цієї організації.

Класифікація молодіжних організацій в Україні

З даного твердження випливає необхідність класифікації молодіжних організацій. На сьогодні існує кілька підходів до визначення критеріїв такої класифікації. Так, марксистський підхід передбачає передовсім класову приналежність членства тієї чи іншої організації. Психологічний підхід розглядає та класифікує молодіжні структури виходячи з ролі peer group у процесі виникнення організації. Юридичний підхід за головний критерій вважає реєстрацію організації та статутно оформлену задекларовану мету діяльності.

Найбільшого ж поширення у навколонаукових колах набув ідеологічний підхід, тобто типологізація молодіжних організацій, виходячи з їхньої ідеологічно- політичної орієнтації. Однак слід зазначити, що хоча вплив політичних структур та ідеологічних течій на організований молодіжний рух досить значний, він все ж не є визначальним. Існує ціла низка молодіжних організацій, які абсолютно не заангажовані політично чи ідеологічно. Тому, намагаючись класифікувати молодіжні структури, ми за головний критерій беремо не ідейно-політичне забарвлення, а характер діяльності організації.

Найбільш повно систематизацію типологій молодіжних об’єднань виклав проф.
В.Якушик. Цю систематизацію було розроблено на базі методології та загальнотеоретичних підходів, що були ним використані в аналізі політичних партій1.

Для створення комплексної типології молодіжних об’єднань В.Якушик запропонував згрупувати головні критерії їх класифікації у п’ять блоків:

• соціальна база молодіжного об’єднання;

• специфіка ґенези (процесу виникнення) організаційних принципів та структури молодіжного об’єднання;

• особливості системи здійснюваних молодіжним об’єднанням функцій;

• роль молодіжного об’єднання в суспільстві;

• характер впливу молодіжного об’єднання на суспільні процеси2.

Так само тією чи іншою мірою намагалися дати типологізацію існуючих в
Україні молодіжних об’єднань і О.Корнієвський, П.Мартин, А.Скрипник, інші науковці. В якості основного критерію власних типологізацій молодіжних організацій в сучасній Україні вони пропонували саме функції, які виконують ці об’єднання у суспільстві.

Проте повністю комплекс цих функцій зазвичай визначити дуже складно, тим більше у перехідному суспільстві. Таке суспільство саме ще не має стабільної структури та чітко розмежованих функцій. Але поза наявністю чи відсутністю загальновизнаної класифікації, так само як і можливостей її застосування, в сучасній Україні все ж існує доволі збалансована система молодіжних структур.

Тож єдиним практичним рішенням за такого стану речей буде прийняти альтернативну систему класифікації, що більше відповідатиме реальному станові речей. Адже поруч з ускладненнями, спричинюваними загальною ситуацією в суспільстві, додаткові труднощі полягають у тому, що програма, декларовані принципи, статут та юридичний статус організації часто не відбивають об’єктивної ситуації і жодним чином не впливають на її дійсний соціальний статус. Тому ми пропонуємо власну типологізацію молодіжних об’єднань, критерієм якої є характер діяльності кожної окремої молодіжної організації.

Специфіка такого підходу дає підстави для введення цілої низки їх типології:

Молодіжні філії політичних партій

Важливим чинником молодіжного руху є взаємодія його з політичними партіями.
Безперечно, що співпраця з молодіжними організаціями є одним з найважливіших моментів діяльності партії. Стосунки між ними в ідеалі повинні будуватись на основі взаємопорозуміння, співпраці й автономності.
Однак іноді ці стосунки стають надто тісними.

Основний момент єдності партії з її молодіжною організацією полягає у єдності їх ідеологічних платформ. Молодіжна організація веде свою роботу, вирішує свої проблеми і одночасно співпрацює з партією та готує себе для майбутньої політичної роботи в ній. У свою чергу політичні партії домагаються вирішення проблем, які є у молоді та відстоюють інтереси членів молодіжних організацій, зокрема, в Парламенті. В Україні значна кількість партій мають свої молодіжні філії та організації, які ідеологічно орієнтуються на них. Окрім цього, партії за допомогою своїх програм намагаються забезпечити підтримку молоді на виборах, проголошуючи соціальну спрямованість власної молодіжної політики.

Складність визначення такої групи організацій полягає в значній відносності терміну “молодіжна філія політичної партії”, оскільки передбачає статутну залежність молодіжного об’єднання від партії.

Однак сучасна партійна молодіжна політика передбачає автономність, а іноді й повну незалежність молодіжних структур. На думку авторів, головним критерієм для визначення молодіжних філій партій слід визначити ступінь залежності молодіжної організації. Мається на увазі увесь комплекс питань, пов’язаних з цим (ідеологічні, політичні, фінансові, організаційні, статутні тощо). На наш погляд, під таке визначення підпадає ряд сучасних молодіжних організацій в Україні. Зокрема: Республіканська християнська молодь, Молодіжна організація республіканців України, Молодий Рух,
Соціалістичний конгрес молоді, Народно-демократична ліга молоді, Ленінська комуністична спілка молоді України тощо.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: конспект урока по русскому, сочинение 6, банк рефератов.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата