Реферат

з автосправи на тему:

"Електрообладнання автомобіля"

Виконав: учень 10 -А класу середньої школи № 96

Коркуна Дмитро

Львів 1999

Електрообладнання автомобіля поділяється на дві групи. Перша група – це джерела електричної енергії: генератор і акумуляторна батарея. Друга група, яка носить назву споживачів – це всі інші прилади електрообладнання.

1.Джерела струму

Акумуляторна батарея

Принцип дії акумулятора полягає у перетворенні електричної енергії на хімічну при заряджанні або хімічної енергії на електричну при розряджанні.
Акумуляторні батареї виготовляють у вигляді бака, розділеного перегородками на камери. У кожній камері знаходиться окремий свинцево-кислотний акумулятор, який складається з позитивних і негативних пластин, сепараторів, з'єднувальних містків з полюсними штирями і кришки з пробкою.
Камера складеного акумулятора заповнюється електролітом.

Свинцево-кислотна акумуляторна батарея:
1 – захисна пластина; 2– кислотостійка мастика; 3 – пробка; 4 – кришка; 5 – міжелементне з'єднання; 6 – негативний штир; 7 – позитивний штир; 8 – бак батареї; 9 – блоки пластин; 10– ребра; 11– сепаратор.

Під час заряджання і розряджання свинцевого акумулятора в активній масі й електроліті відбувається хімічні зміни. Коли акумулятор розряджається, активна маса обох пластин перетворюється на сірчанокислий водень. Частина сірчаної кислоти витрачається на утворення сірчанокислого свинцю і води.
Густина електроліту при розряджанні зменшується. Коли акумулятор розряджається, хімічні реакції відбуваються у зворотньому порядку. Кисень води витрачається на утворення перекису свинцю на позитивній пластині, а кислотний залишок сірчанокислого свинцю обох пластин і водень води йдуть на утворення сірчаної кислоти в електроліті. Початковий склад активної маси пластин відновлюється, а густина електроліту підвищується. При дальшому зарядженні відбувається тільки розклад води на кисень і водень який супроводиться сильним газотворенням: це свідчить про кінець заряджання.

Ступінь зарядженості акумулятора можна визначити за напругою між клемами під навантаженням за допомогою навантажувальної вилки. Вилка складається з двох контактних ніжок, навантажувального опору, вольтметра і ручки.

На сучасних автомобілях встановлюють акумуляторні батареї 6-ст-42-емз,
6-ст68-емз, 6-ст-42-емз. Перша цифра означає кількість акумуляторів у батареї; букви СТ вказують, що батарея розрахована на живлення стартера; друга цифра визначає ємкість батареї в ампер-годинах. Останні букви вказують на матеріал бака, сепараторів і на те в якому стані батареї випускаються заводом: Е – ебоніт, П – пластмаса, М– міпор або міпласт, С – склоповсть, З – акумуляторна батарея сухозаряджена.

Генератор і реле-регулятор

Автомобільний генератор призначений для живлення електричним струмом усіх приладів системи електрообладнання під час роботи двигуна на великих і середніх обертах. Крім того генератором підзаряджають акумуляторну батарею.
Принцип утворення електричного струму заснований на явищі електромагнітної індукції. У рух генератор приводиться клиноподібним насосом від шківа колінчастого вала. Автомобільні генератори постійного струму різняться між собою в основному кількістю полюсів і щіток, розмірами, даними обмоток, напругою і потужністю.

Генератор струму має корпус з кришками. Всередині корпуси кріплять полюсні башмаки. Кожний башмак має обмотку збудження. Між полюсами над підшипниках обертається якір, що складається з вала, залізничного сердечника, обмотки і колектора.

Генератор:
1 – полюсний башмак; 2 – обмотка збудження; 3 – корпус генератора; 4 – щітки; 5 – захисний обідок; 6 – полюс; 7 – колектор; 8 – якір; 9 – обмотка якоря; 10 – приводний шків з крильчаткою; 11 – вал; 12 – кришка.

Як тільки якір починає обертатися, його обмотка перетинає слабке магнітне поле залишкового магнетизму корпусу і полюсних башмаків, внаслідок чого в їх секціях індукується електричний струм напругою близько
2 в. частина струму надходить в обмотку збудження і додатково намагнічує полюсні башмаки, посилюючи їх магнітне поле. Якщо магнітне поле посилюється, струм, що індукується в обмотках якоря, збільшуватиметься, поки не наступить повне насичення магнітного поля. Після цього величина напруги індукованого струму залежатиме від швидкості перетинання магнітних силових ліній витками якоря, тобто від кількості обертів якоря. Збільшення кількості обертів якоря може генератора може підвищити напругу до 40 – 50 в. У зв'язку з тим, що споживачі на автомобілі розраховані на постійну напругу 12 в надмірна напруга спричинить збільшення струму, отже, і псування споживачів і акумуляторної батареї. Щоб усунути цей недолік не допустити псування генератора від перевантаження, а а також своєчасно вмикати і вимикати його коло, застосовують регулятор напруги, обмежувач струму і реле зворотного струму. Ці три прилади монтують на спільній панелі, закривають однією кришкою. Такий прилад називають реле-регулятором.

Регулятор напруги підтримує постійну напругу генератора при змінній кількості обертів вала двигуна за рахунок автоматичного вмикання і вимикання опору в коло збудження генератора і має ярмо, якір з пружиною, осердя з обмоткою, контакти і опір.

Обмежувач струму призначений для обмеження максимальної сили струму, що віддає генератор на живлення споживачів, тим самим запобігаючи його перегріванню. Обмежувач струму за будовою подібний до регулятора напруги, але коло споживачів вмикається послідовно.

Реле зворотного струму призначене для автоматичного вмикання генератора в коло, коли напруга стане його більшою, ніж напруга акумуляторної батареї.

Реле зворотного струму складається з ярма, якоря з пружиною, осердя з двома обмотками і контактів. Товста обмотка осердя ввімкнена послідовно, а тонка – паралельно.

2. Прилади пуску

Стартер