Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Прогностична функція.

Як нам відомо, предметом теорії держави і права є загальні закономірності виникнення, функціонування й розвитку держави і права, їхнього місця в житті суспільства і політичній системі. Вивчаючи ці закономірності, теорія держави і права прогнозує подальший розвиток цих понять, зміна державно-правової сфери, що у свою чергу дозволяє уникнути непоправних помилок.

Слід зазначити, що усі функції теорії держави і права тісно переплетені й взаємне доповнюють один одного. Лише у своїй сукупності вони дають нам повне представлення про призначення теорії держави і права.

Гносеологічна функція (функція пізнання).

Виконуючи цю функцію, теорія держави і права виробляє теоретичні прийоми й способи пізнання, що в остаточному підсумку приводить до розвитку правового пізнання.

Виявляється в тім, що в її рамках пізнаються всі державно-правові явища, у першу чергу, право й держава, процес їхнього функціонування.
Важливе місце в пізнавальній діяльності належить концепціям, тобто визначеним способам розуміння, трактування державно-правових явищ. Процес пізнання права й держави лише тоді плідна, коли є не одна, а ряд концепцій по однойменних проблемах. Творчий аналіз різних концепцій, дискусії по актуальних питаннях права й держави збагачують і розвивають юридичну науку, дозволяють виробити визначений варіант по тому чи іншому питанню.

Політико-управлінська функція.

Держава і право - це політичні поняття, вони необхідні для утримання політичної влади в руках того чи іншого соціального прошарку. Для того щоб знати, як керувати державою, як користатися таким могутнім засобом впливу на маси, як право, необхідно мати наукові основи внутрішньої й зовнішньої політики, що і покликано робити теорія держави і права.

Інформаційна функція.

Виражається в передачі зведень, їхньої трансформації у знання про право й державу, правові почуття і духовні цінності на основі узагальнення отриманих даних про зміст і сутність права й держави. У свою чергу це сприяє упорядкуванню знань, приведенню їх у визначену систему по конкретних юридичних дисциплінах.

Аналітична функція.

Полягає в дослідженні діючого законодавства, у його систематичному викладі. Функція ця складається насамперед у з'ясуванні змісту закону, ретельному вивченні його змісту. Задача теорії права й держави - вивчити практику застосування закону, ефективність його впливу на ті чи інші суспільні відносини, що дозволяє з'ясувати як достоїнства, так і недоліки законодавства.

2. Вибори в конституційному праві. Види виборів. Виборча система
України.

Вибори є найважливішим інститутом сучасної демократії, однієї з головних форм вираження волі народу і його участі в керуванні державними й суспільними справами, через їхнє посередництво народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на здійснення його суверенних прав по реалізації влади.

Вибори можуть бути парламентськими і президентськими; органів держави і місцевого самоврядування; черговими, повторними й позачерговими
(достроковими); на альтернативній основі і безальтернативними (якщо висувається тільки один кандидат) і т. д

Вибори зв'язані зі складним комплексом суспільних відносин, учасниками яких є державу в особі уповноважених на те органів державної влади, виборчі комісії, політичні партії, виборчі блоки, громадські організації, збори виборців, трудові колективи, кандидати в депутати, їхні довірені особи, виборці й ін.

Стаття 2. Види виборів

Вибори депутатів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, а також замість депутатів, що вибули.

Виборча система - це сукупність упорядкованих суспільних відносин, зв'язаних із виборами органів держави і місцевого самоврядування.

У своїй основі ця система регулюється нормами конституційного права, але не зводиться лише до конституційних правовідносин. Вона регулюється і не правовими нормами - корпоративними, моральними й ін.

Поняття «виборча система» уживається також і в іншім значенні як спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами в залежності від результатів голосування. Основними виборчими системами в цьому змісті є мажоритарна, пропорційна і змішана.

Мажоритарна виборча система (від французького majore - більшість) передбачає голосування за персонального кандидата. Перемагає той, хто одержить більш 50% голосів виборців (мажоритарна система абсолютної більшості), чи той, хто набере голосів більше, ніж кожний з його конкурентів окремо (мажоритарна система відносної більшості).

Пропорційна (від лат. prorportio - співвідношення, визначена частина) виборча система передбачає вибори депутатів по партійних списках у багатомандатних округах. Виборці голосують за список тієї чи іншої партії.
Але для проходження партії у парламент установлюється процентний бар'єр голосів виборців – 3-5%.

Змішана система передбачає сполучення мажоритарної й пропорційної систем.

В Україні змішана система виборів. Вона передбачена Законом «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р. з наступними змінами й доповненнями.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: сочинение рассуждение, сочинение отец.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата