Статусы кабинета министров Украины
| Категория реферата: Рефераты по теории государства и права
| Теги реферата: антикризисное управление предприятием, методы изложения
| Добавил(а) на сайт: Cukanov.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 | Следующая страница реферата
У відповідності з Конституцією України до складу Кабінету Міністрів
України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три
віце-прем'єр-міністри, міністри. Постійним органом Кабінету Міністрів є
його Президія. Кабінет Міністрів України повноважний створювати свої
постійні й тимчасові комісії, а також інші робочі органи.
Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою
більше ніж половини конституційного складу Верховної Ради України. Обраний
Прем'єр-міністр вносить на ім'я Президента подання про персональний склад
Кабінету Міністрів України. Президент України призначає або не призначає
персональний склад Кабінету Міністрів України.
Таким чином, порядок формування персонального складу Кабінету
Міністрів передбачає обов'язкові правові дії з боку як Президента, так і
Прем'єр-міністра України. Такий порядок орієнтований на згоду, на розумний
компроміс, хоча останнє слово залишається за Президентом України, оскільки
саме він вирішує питання про призначення на посаду, проте для будь-якого
призначення обов'язково необхідне подання Прем'єр-міністра.
Прем'єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на
виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою
України. Це практично означає, що Конституція України відводить Прем'єр-
міністрові вирішальну роль у визначенні основних напрямів діяльності
Кабінету Міністрів, а також в організації його роботи. Водночас не слід
забувати, що Кабінет Міністрів є колегіальним органом, засідання якого
допускають широкий і вільний обмін думками з усіх питань, що розглядаються.
До числа традиційних повноважень Прем'єр-міністра з організації роботи
Кабінету Міністрів слід віднести: керівництво Кабінетом Міністрів та його
засіданнями; розподіл обов'язків між Першим віце-прем'єр-міністром та віце-
прем'єр-міністрами; представництво Кабінету Міністрів у міжнародних
відносинах; підписання актів Кабінету Міністрів і т.д.
На Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів
покладаються найважливіші функції виконавчої влади. Так, Перший віце-
прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри Кабінету Міністрів координують у
відповідності з розподілом обов'язків роботу міністерств, інших підвідомчих
Кабінетові Міністрів органів, контролюють її. Міністр керує не тільки
апаратом міністерства, а й великою кількістю органів, підприємств, організацій, що входять у систему його міністерства.
Конституція України встановлює, що Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України. Таким чином, за загальним правилом строк функціонування Кабінету Міністрів залежить від строків повноважень Президента. Оскільки Президент обирається на п'ять років (ст. 103 Конституції), Кабінет Міністрів цього складу має працювати п'ять років. Проте строк перебування Президента України на посаді може бути скороченим за умов його відставки, неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я, усунення з поста в порядку імпічменту або смерті (ст. 108 Конституції). У таких ситуаціях строки припинення повноважень Кабінету Міністрів можуть не збігатися зі строками здійснення повноважень Президента. Кабінет Міністрів може виконувати свої обов'язки до обрання нового Президента, а Прем'єр-міністр - обов'язки Президента, повноваження якого були достроково припинені.
Строк повноважень Кабінету Міністрів може бути достроково припиненим
незалежно від припинення президентських повноважень у випадках, передбачених ст. 115 Конституції, яка встановлює підстави відставки
Кабінету Міністрів або окремих його членів залежно від того, хто був її
ініціатором.
Порядок добровільної відставки Кабінету Міністрів.
По-перше, Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів
України мають право заявити Президентові України про свою відставку.
Здебільшого таке рішення вони, враховуючи його екстраординарність, оголошують на засіданні Кабінету Міністрів у присутності всіх його членів.
У цьому випадку відставка Прем'єр-міністра, інших членів Кабінету Міністрів
є добровільною, хоча її завжди викликають, як свідчить міжнародна й
вітчизняна практика, істотні обставини й причини (криза в економіці, загальні страйки тощо).
Добровільна відставка не є підставою для автоматичного припинення
діяльності Кабінету Міністрів, оскільки вона може прийматися або
відхилятися Президентом. У зв'язку з великим політичним значенням такого
кроку йому звичайно передують попередні консультації Кабінету Міністрів із
Президентом. Тому випадки відхилення главою держави заяви Прем'єр-міністра, інших членів Кабінету Міністрів про свою відставку на практиці трапляються
дуже рідко. Конституція закріплює, що відставка Прем'єр-міністра України
має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів, тобто Першого
віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів та міністрів. Відставка ж
інших членів Кабінету Міністрів не тягне за собою відставки всього його
складу й має розглядатися як нормальне явище в державному житті.
Механізм вимушеної відставки Кабінету Міністрів.
По-друге, відставка Кабінету Міністрів України можлива з ініціативи
Президента України та в результаті прийняття Верховною Радою України
резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України. Причини вимушеної
відставки Кабінету Міністрів за рішенням Президента можуть бути
найрізноманітніші, але це, як правило, результат загострення суперечностей
між ними. Відставка Кабінету Міністрів за рішенням Президента не вимагає
дотримання якихось попередніх умов (наприклад, попередження про відставку й
т.д.). Вона може відбутися в будь-який -час, незалежно від ставлення
Верховної Ради України до діяльності Кабінету Міністрів України.
Резолюція недовіри Кабінетові Міністрів, прийнята Верховною Радою, має
своїм наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів. Резолюція
недовіри - один із найдійовіших засобів забезпечення відповідальності
Кабінету Міністрів перед Верховною Радою України. Стаття 87 Конституції
передбачає такий механізм її прийняття. Верховна Рада за пропозицією не
менш як однієї третини її конституційного складу розглядає питання про
відповідальність Кабінету Міністрів та приймає резолюцію недовіри
Кабінетові Міністрів більшістю свого конституційного складу. Проте питання
про відповідальність Кабінету Міністрів не може розглядатися Верховною
Радою більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом
року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів.
У випадках вимушеної відставки Кабінету Міністрів Прем'єр-міністр
зобов'язаний подати Президентові заяву про відставку всього складу Кабінету
Міністрів. Кабінет Міністрів, відставку якого прийнято Президентом, за його
дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи
новосформованого Кабінету Міністрів, але не довше ніж шістдесят днів.
У Конституції встановлюються форми правових актів Кабінету Міністрів
України - це постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на
всій території України. Постановами Кабінету Міністрів здебільшого
оформляються рішення, що мають нормативний характер і є найважливішими.
Форми розпоряджень Кабінету Міністрів набувають рішення з поточних питань.
Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Процедура підготовки правових актів Кабінету Міністрів передбачає розробку
тексту самого акта, пояснювальної записки до нього, а також матеріалів, що
містять прогноз соціально-економічних та інших наслідків його реалізації.
Проекти актів погоджуються із заінтересованими органами й організаціями.
Кабінет Міністрів України здійснює контроль за виконанням актів, прийнятих ним як безпосередньо, так і через підвідомчі органи.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Акти Кабінету Міністрів можуть бути скасовані Президентом (ст. 106 Конституції).
Центральний орган виконавчої влади.
Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади
посідають центральні органи виконавчої влади. Головною ланкою системи
органів центральної виконавчої влади є міністерства. Вони створюються для
організації державного управління в найважливіших сферах соціально-
економічного й політичного життя і є здебільшого органами галузевого
управління. Значення міністерств підкреслюється тим, до їхні керівники
(міністри) входять до складу Кабінету Міністрів України (ст. 114
Конституції).
Державні комітети - центральні органи виконавчої влади, що здійснюють переважно міжгалузеве управління. Відомства (агентства, бюро, управління, комісії) реалізують функції управління в тих сферах, які не охоплюються міністерствами та комітетами.
Конституцією передбачений такий порядок утворення центральних органів
виконавчої влади. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента
України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міїїістерств, інших
центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених
Державним бюджетом України на утримання цих органів. Президент України
відповідно до ст. 106 Конституції призначає керівників міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади. Він може припинити їхні повноваження
на цих посадах.
Функції центральних органів виконавчої влади України визначаються
Указом Президента України «Про загальне положення про міністерство, інший
центральний орган державної виконавчої влади» 1996 р. Завдання та функції
конкретних міністерств та інших органів державної виконавчої влади
встановлюються положеннями про згадані органи, які затверджуються
Президентом. У цих положеннях передбачається відповідальність керівників
центральних органів державної виконавчої влади перед Президентом за
результати своєї діяльності.
Компетенція міністерств, комітетів та відомств реалізується через видання ними наказів, інструкцій та інших нормативно-правових актів.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: работа реферат, решебники за 8 класс, темы рефератов по физике.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 | Следующая страница реферата