Суверенітет України
| Категория реферата: Рефераты по теории государства и права
| Теги реферата: мцыри сочинение, реферат традиции
| Добавил(а) на сайт: Шушаника.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
України відповідно до статті 156 Конституції України, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
36. 7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;
37. 8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
38. 9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра
України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
39. 10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету
Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;
40. 11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду
Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
41. 12) призначає половину складу Ради Національного банку України;
42. 13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
43. 14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної
Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;
44. 15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр- міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
45. 16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
46. 17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил
України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;
47. 18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;
48. 19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;
49. 20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності
України;
50. 21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації ѕ з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою
України;
51. 22) призначає третину складу Конституційного Суду України;
52. 23) утворює суди у визначеному законом порядку;
53. 24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;
54. 25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;
55. 26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;
56. 27) здійснює помилування;
57. 28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті
України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;
58. 29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
59. 30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;
60. 31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією
України.[15. 58][7]
61.
62. Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18,
21, 22, 23, 24 статті 106 Конституції України , скріплюються підписами
Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.
IV. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ.
Україна має своє громадянство. Підстави набуття і втрати
громадянства України визначаються Законом України про громадянство. Всім
громадянам України гарантуються права і свободи, які передбачені
Конституцією України і нормами міжнародного права, визнаними Україною.
Україна забезпечує рівність перед законом усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Україна регулює імміграційні процеси. Україна виявляє турботу і вживає заходів щодо охорони і захисту інтересів громадян України, які перебувають за межами держави.
Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи та
Української держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та
обов'язках.
Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Громадянин України не
може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство.
Громадяни України незалежно від підстав і порядку набуття громадянства
України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед
законом.
Українська держава гарантує і захищає конституційні права і свободи своїх громадян та забезпечує виконання ними обов'язків перед суспільством.
В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються Законом.
Громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності
України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на
території України;
2) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав;
3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31 грудня 1999 року подали у встановленому Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянства України відповідно до Закону про громадянство.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: сочинения по литературе, allbest, реферат по информатике.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата