Туриз як галузь світового господарства
| Категория реферата: Рефераты по туризму
| Теги реферата: контрольная работа 7, культурология как наука
| Добавил(а) на сайт: Kutepov.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
Дуже важливим було охарактеризувати туризм як галузь світового господарства. В цьому розділі нами були проведені дослідження, які допомогли нам практично підкріпити теоретичні знання які ми отримали за період написання цієї курсової роботи.
Але головним завданням написання цієї курсової роботи було висвітлення питання економічного впливу і ціноутворення в туризмі. На нашу думку вибір правильного цінового методу є запорукою успішних заходів по мінімізації витрат і максимізації прибутку від надання туристичних послуг. Правильний метод ціноутворення дозволить збільшувати прибутки паралельно збільшуючи кількість споживачів туристичних послуг.
Загальний обсяг роботи становить 46 сторінок. В роботі містяться 1 таблиця, 5 рисунків, 13 формул. Нами було використано 12 літературних джерел та 4 джерела всесвітньої мережі Internet. Для проведення нами досліджень використовувалася комп’ютерна програма Econometric Views.
РОЗДІЛ 1
Історія розвитку туризму
Масовий туризм є феноменом XX століття, оскільки отримав сучасний вигляд в основному за рахунок автомобілів і літаків з реактивними двигунами. Проте люди подорожували вже з незапам'ятних часів, головним чином для того, щоб уникнути голоду або небезпеки. Останки перших людей були знайдені в Західній Європі, Африці, Китаї і Джаві. Цей факт вказує на чудову здатність стародавніх людей подорожувати на дальні відстані без яких- небудь засобів пересування.
Винахід грошей фінікійцами і розвиток торгівлі, що почався в 4-му
тисячолітті до н. э., можна визначити як початок сучасної ери подорожей.
Фінікійци також винайшли писемність і колесо, так що їх по праву можна
вважати родоначальниками «туристського бізнесу» (6, с. 176(.
Як перших мандрівників можна виділити жителів Океанії та
Середземномор’я.
Серед найперших були подорожі по Океанії. Маленькі човникові каное, не
більше 40 футів завдовжки, використовувалися для подорожей з Південно-
Східної Азії через Мікронезію і Тихий океан до островів Маркізи, архіпелагу
Туамоту і З'єднаних островів. В 500 р. до н.е. Полінезія із З'єднаних
островів подорожувала на Гаваї на відстань більше 2 тис. миль. Навігація
здійснювалася шляхом спостереження за розташуванням сонця і зірок, хвилюваннями океану, хмарами і польотами птахів. Нерозгаданою залишається
проблема поповнення запасів прісної води і їжі.
В стародавній колисці Західної цивілізації подорожі з метою торгівлі, комерції, релігії, лікування або навчання були популярними ще за давніх часів. У Ветхому Заповіті існують численні згадки про подорожі торговців на караванах.
З метою вивчення нових територій відправлялися в далекі подорожі
старогрецькі учені (Геродот, V в. до н.е.) і дослідники інших країн (Піфей,
IV в. до н.е.).
Починаючи з 776 р. до н.е. щорічно на Олімпійські ігри стікалися тисячі любителів спорту і шанувальників мистецтв не тільки з Еллади, але і інших держав Середземномор'я. До цього періоду відноситься і споруда спеціальних великих будинків, в яких могли розміститися і відпочити атлети і глядачі.
Нагромаджені до початку нашої ери географічні дані про різні країни якнайповніші були висловлені стародавніми географами Страбоном (63 р. до н.е.-20 р. н.е.) і Клавдієм Птоломєєм (90-168 рр. н.е.).
Стародавній Рим вніс свій внесок в історію туризму: багатство, достаток
і величезні території імперії були першорядними складовими, необхідними для
туризму. Римляни побудували прекрасну мережу доріг, по яких вони могли
подорожувати на конях на відстань більше 100 миль в день, щоб подивитися
знамениті храми в регіоні Середземномор'я, особливо піраміди і пам'ятки
Єгипту. В період розквіту римської імперії для римлян з багатих сімей
поїздка до Греції часто була пов'язана з необхідністю доповнити свою
освіту. Пізніше подорож до Греції стала набувати розважального характеру:
країна привертала туристів фестивалями, атлетичними змаганнями і іншими
видами розваг. Переміщення багатих мандрівників вимагало відповідної
організації їх відпочинку. Особливо охоче відвідувалися місця з теплими
мінеральними джерелами.
Ще в 1 в. до н.е. в римській імперії виникли державні заїжджі двори, що знаходилися один від одного на відстані одного дня їзди на коні. Вони розташовувалися в містах і на головних дорогах, по яких проїжджали кур'єри і державні службовці з Рима, аж до Малої Азії і Галії.
В правління Олександра Великого (з 334 р. до н.е.) місто Ефес в
Туреччині стало важливим торговим центром і одним з головних міст в
античному світі, куди стікалися туристи, щоб помилуватися на акробатів, жонглерів, чарівників, які переповнювали його вулиці.
Проте занепад римської імперії (1 в. н.е.) супроводжувався і занепадом туризму. Потік багатих мандрівників скоротився, дороги прийшли в непридатність, країна стала наповнюватися бандитами, злодіями, що зробили подорожі небезпечними. Протягом подальших століть і до середини XV століття головним видом подорожей було паломництво європейців, які подорожували по святих місцях континенту.
Наймасовіше пересування людей в середньовічній Європі відбувалося за часів хрестових походів, які робилися європейськими лицарями і слідуючими за ними купцями в цілях захоплення чужих багатств і територій. Вслід за ними рухалися на схід священики і паломники у супроводі незліченних натовпів бродяг і знедолених. Представники привілейованих класів в середні століття подорожували до цілющих джерел. Проте, не дивлячись на різні цілі походів і подорожей, всі вони об'єктивно розширювали географічні пізнання людини. Докладні описи побачених ними річок, морів, материків і країн залишили Афанасій Никітін, Марко Поло, Васко де Гама, Христофор Колумб і ін.
Створювалися передумови для великих географічних відкриттів кінця XV - другої половини XVII століття, число невідкритих географічних місць на карті миру неухильно скорочувалося.
В XVI столітті величезний континент Північної Америки досліджувався іспанцями, які для своїх подорожей використовували коней.
Перші подорожі американців по країні здійснювалися пішки або на конях, надалі стали використовуватися маленькі човни і каное. Залежно від того як
будувалися дороги, стали розповсюджуватися поїздки на поштових каретах.
Будівництво залізниць по всій країні привело до ще більшої популярності
подорожей. В 1850 р. була заснована компанія «Амерікен Експрес», яка стала
піонером у використанні дорожніх чеків (1891 р.) і різних туристських
послуг.
Однією з найважливіших подій в історії подорожей по Америці є поїздки, вчинені під час другої світової війни: більше 12 млн. американців обслуговували озброєні сили з 1941 по 1945 р.
РОЗДІЛ 2
Рекреаційні ресурси як основа туристичного потенціалу
Природні рекреаційні ресурси – це об’єкти і явища природного походження, що можуть бути використані для туризму, лікування, відпочинку, впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, формування рекреаційних районів (центрів), їхню спеціалізацію та економічну ефективність. Вони сприяють відновленню фізичних і духовних сил людини, її працездатності, використовуються для прямого й опосередненого споживання та виробництва курортних та туристичних послуг (12, с. 148(.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: шпоры по физике, конспект урока 6 класс, сообщения вконтакте.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата