Попереднє розслідування

| Категория реферата: Рефераты по уголовному праву и процессу
| Теги реферата: где диплом, океан реферат
| Добавил(а) на сайт: Саян.

Обшуки та виїмки, крім невідкладних випадків , належить проводити вдень і обов'язково в присутності двох понятих та особи, яка займає дане приміщення, а за відсутності її — представника домоуправління або місцевої
Ради народних депутатів. Обшуковуваним, понятим і відповідним представникам роз'яснюється їхнє право бути присутніми при всіх діях слідчого й робити заяви з приводу ціх дій. Такі заяви підлягають занесенню до протоколу.

У приміщеннях, що їх займають дипломатичні представництва, а також де проживають члени діпломатичних представництв та їхні сім'ї, які користуються правом дипломатичної недоторканості, обшук і виїмку можна проводити лише за згодою дипломатичного представництва. Про згоду дипломатичних представників на обшук або виїмку робиться запит через
Міністерство закордонних справ України. Обшук і виїмка в зазначених приміщеннях проводиться обов`язково в присутності прокурора і представника
Міністерства закордонних справ (ст. 182 КПК).

Перед обшуком або виїмкою слідчий пред`являє постанову особам, що займають приміщення, пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати зазначені вимоги слідчий провадить обшук або виїмку в примусовому порядку. Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити. Під час обшуку або виїмки слідчий повинен вжити заходів, щоб не були розголошені виявлені при цьому обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у цьому приміщенні.

Під час обшуку або виїмки можуть бути вилучені лише предмети й документи, які мають значення для справи, а також цінності й майно обвинуваченого або підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню, незалежно від їх відношення до справи. Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису із зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети й документи на місці обшуку упаковуються і опечатуються.

Протокол обшуку або виїмки складається у двох примірниках. До нього заносяться всі заяви і зауваження осіб, присутніх під час обшуку чи виїмки, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проведено обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні. Другий примірник протоколу обшуку або виїмки, а також другий примірник опису вручається особі, у якої проведено обшук або виїмку, а в разі її відсутності — повнолітньому членові її сім'ї або представникові домоуправління чи місцевої Ради народних депутатів. За наявності в протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше як за два дні повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством.

Обшук особи також проводиться за постановою слідчого і з санкції прокурора чи його заступника. Без винесення постанови обшук особи можна проводити при затриманні її чи ув`язненні під варту або коли є достатні підстави вважати, що перебуваючи в приміщенні чи іншому місці, де проводиться обшук або виїмка, вона ховає при собі предмети чи документи, які мають значення для справи. Той, хто обшукує, і поняті повинні бути тієї ж статі, що й обшукувана особа (ст. 184 КПК).

Огляд являє собою слідчу дію, мета якої — виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи. КПК розрізняє огляд місцевості, приміщення, предметів чи документів, трупа (ст. 190, 192 КПК).

Огляд місця події (перші два вида огляду) у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цих випадках за наявності для того підстав кримінальна справа порушується негайно після огляду (ч. 2 ст. 190 КПК).

Огляд провадиться у присутності не менше двох понятих, і як правило, вдень. Для участі в огляді слідчий може запросити спеціаліста, не заінтересованого в результатах справи. У необхідних випадках слідчий провадить вимірювання, складає план, креслення оглянутого місця та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.

Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, виїмки або обшуку, а також пред'явлення їх обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий провадить на місці події, обшуку або виїмки, а у випадках, коли це неможливо, - за місцем провадження у справі.

Огляд трупа на місці його виявлення слідчий провадить за участю судово- медичного експерта і в присутності двох понятих. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Про необхідність ексгумації трупа слідчий складає постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймають з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи (ч. 2 ст. 192 КПК).

Окремою слідчою дією є освідування , мета якого полягає в тому, щоб виявити або засвідчити у обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка особливі прикмети, які мають значення для справи, або встановити стан даної особи. Освідування провадиться в присутності понятих лише у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне (ч.2 ст. 127 КПК). Судово-медичне освідування провадить за вказівкою слідчого судово-медичний експерт або лікар.

Слідчий не вправі бути присутнім під час освідування особи іншої статі, коли це пов`язано з необхідністю оголити особу, що підлягає освідуванню.
Під час освідування не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров`я. Про результати освідування, проведеного слідчим, складається протокол, який підписують слідчий та освідуваний. При судово-медичному освідуванні складають акт, а коли освідування проводить лікар, він видає довідку (ст. 193 КПК).

Відтворення обстановки й обставин події може відбуватися у формі слідчого експерименту й перевірки показань на місці. З метою перевірки та уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, обвинуваченого чи підозрюваного або даних, одержаних під час проведєння огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необхідних випадках – і з участю спеціаліста, свідка, потерпілого й обвинуваченого відтворити обстановку й умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності. Виконання цих дій допускається за умови, коли вони не принижують гідність осіб, що беруть у них участь, і не є небезпечними для їхнього здоров'я. Про проведення зазначених дій складається протокол, який підписують особи, які брали в них участь, поняті та слідчий. До протоколу додаються відповідні схеми, фотознімки, плани, документи (ст. 194
КПК).

Проведення експертизи. Експертиза призначається у випадках, коли для дослідження обставин справи необхідні наукові, технічні або інши спеціальні знання.

За необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову, в який вказує:
- підстави для проведення експертизи;
- прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести експертизу;
- питання, щодо яких експерт повинен дати висновок;
- об`єкти, які мають бути досліджені;
- перелічує матеріали, що пред'являються експертові для ознайомлення.

Постанова про призначення експертизи оголошується підозрюваному або обвинуваченому. При цьому йому роз`яснюються права, зокрема право заявити відвід експерту, просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб, ставити перед експерт додаткові питання, про що складається протокол, який підписують слідчий, підозрюваний або обвинувачений (ст. 197 КПК).

Експертиза може бути проведена в спеціальній експертній установі, наприклад у Науково - дослідному інституті судової експертизи, або поза експертною установою – особами, які мають спеціальні знання. Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок. Ознайомившись з висновком експерта, слідчий має право допитати експерта з метою одержання роз яснення або доповнення висновку. Про допит експерта складається протокол.

Матеріали експертизи пред`являються підозрюваному або обвинуваченому, про що складається протокол. У протоколі слідчий зазначає їхні пояснення, зауваження, заперечення й клопотання. Клопотання ці вирішуються слідчим.
Про відмову в клопотанні слідчий виносить мотивовану постанову.

4. Пред`явлення обвинувачення і допит обвинуваченого. Ст. 131 КПК зобов'язує слідчого винести постанову про притягнення даної особи як обвинуваченого, коли є достатньо доказів, які вказують на вчинення нею злочину. Копія постанови негайно надсилається прокуророві.

Обвинувачення має бути пред`явлене не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як обвинуваченого, і принаймні не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу. В разі відмови обвинуваченого поставити підпис на постанові про притягнення його як обвинуваченого слідчий робить на ній відмітку про оголошення її тексту обвинуваченому й про відмову його від подпису, про що сповіщає прокурора
(ст. 133, 140 КПК).

Слідчий зобов`язан допитати обвинуваченого негайно після його явки або приводу, в усякому разі не пізніше як за добу після пред'явлення йому обвинувачення. На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи візнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий вислуховує показання обвинуваченого і в разі необхідності ставить йому запитання.

Показання обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особи й по можливості дослівно. Після закінчення допиту слідчий пред'являє протокол обвинуваченому для прочитання.
Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Протокол підписують обвинувачений і слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо (ст. 143, 145 КПК).

5. Зупинення попереднього слідства — це тимчасова перерва провадження в справі. Справа може бути зупинена, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме, коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі або коли не встановлено особу, яка вчинила злочин. Попереднє слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокуророві (ст.206 КПК).