Предыдущая страница реферата | 7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 | Следующая страница реферата

Стаття 127. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження

Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження - карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років.

Стаття 128. Погроза вбивством

(1) Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози - карається арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
(2) Та сама дія, вчинена членом організованої групи чи злочинної організації, - карається позбавленням волі на строк до трьох років.

Стаття 129. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

(1) Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
(2) Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту чи іншою невиліковною інфекційною хворобою людини особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
(3) Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
(4) Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

Стаття 130. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

(1) Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що призвело до зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, - карається позбавленням волі на строк від двох до шести років позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
(2) Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 131. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту чи іншої невиліковної інфекційної хвороби людини або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 132. Зараження венеричною хворобою

(1) Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, - карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
(2) Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
(3) Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від двох до восьми років.

Стаття 133. Ухилення від лікування захворювання

Ухилення від лікування захворювання на СНІД, венеричної хвороби або туберкульозу, що триває після попередження хворого лікувальним закладом, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 134. Незаконне проведення аборту

(1) Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
(2) Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
(3) Не вважаються злочинними дії, передбачені частиною першою, якщо аборт проведено з метою невідкладного рятування життя потерпілої.

Стаття 135. Залишення в небезпеці

(1) Завідомо залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, - карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк.
(2) Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
(3) Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони потягли смерть або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані

(1) Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження,
- караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
(2) Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
(3) Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони потягли смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Стаття 137. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей

(1) Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років.
(2) Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність

Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: учреждения реферат, операции реферат, темы рефератов по информатике.





Предыдущая страница реферата | 7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 | Следующая страница реферата