Административное право

| Категория реферата: Рефераты по юриспруденции
| Теги реферата: дипломы курсовые, сочинения 4
| Добавил(а) на сайт: Савватимов.

Форми управлінської діяльності визначаються помітною самостійністю й универсальністю щодо конкретних галузей і сфер державного управління. Між ними немає жорсткої залежності і взаємообумовленості. Через це одні й ті самі форми успішно застосовуються в різних галузях і сферах. Це дає змогу виконавчо-розпорядчим органам через застосування усього масиву відомих форм та відповідних методів реалізовувати свої повноваження і в економіці, і в адміністративно-політичній діяльності, а також успішно розв'язувати питання внутрішнього організаційного характеру. Водночас застосування органами державної виконавчої влади тієї чи іншої форми багато в чому визначається його компетенцією, характеристиками об'єктами управління, управлінською метою, прагненням отримати той чи інший конкретний результат. У такій ситуації принципово важливими виявляються уміння вільно орієнтуватись у всій різноманітності форм, здатність здійснити обгрунтований вибір найбільш ефективних серед них, а за необхідності поєднувати вже відомі, або знайти нові форми.

Аналіз ступеня адміністративно-правової регламентації, порядку використання управлінських форм, тобто того, наскільки жорстко, детально держава регламентує застосування тієї чи іншої форми, показує, що вона неоднакова для різних форм. Максимально регламентовані форми, що пов'язані з реалізацією правозастосовних, правоустановчих функцій виконавчої влади.
Саме вони викликають найістотніші юридичні наслідки і іх регламентація має важливе значення з позицій забезпечення режиму законності в державному управлінні. Значно менше регламентовані форми, що не спричиняють прямих юридичних наслідків. Тут виконавчим органам надається широка можливість самостійного вибору управлінських форм та методів застосування. Однією з найпоширеніших форм державного управління є встановлення норм права, яка включає до себе видання нормативних актів управління, адміністративну правотворчість. Основним призначенням цієї форми управлінської діяльності є виконання наказів, а також інших державно-владних приписів, для реалізації яких потрібні додаткові положення нормативного характеру. Встановлення норм права підзаконного характеру в процесі виконавчо-розпорядчої діяльності практично виражається у виданні органами виконавчої влади нормативних актів. Цим шляхом забезпечується для них можливість активно впливати у рамках вимог законів на підвідомчі сфери за допомогою відповідних методів державного управління. В таких нормативно-правових актах часто містяться обмеження і заборони, обумовлені специфікою среди управління. Вони формують основи взаємодії різних суб'єктів управління, здійснюють правоохоронні функції управлінського характеру, передбачають юридичні гарантії забезпечення законності і дисципліни в управлінні. Так, Кабінет Міністрів постановою № 576 від 12 жовтня 1992 р. затвердив нормативний документ –
Положення про дозвільну систему, яким установив цілий ряд норм, що регламентують порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, транспортування вогнепальної зброї, боєприпасів, радіоактивних, наркотичних, отруйних речовин.

Нормотворчу діяльність органів державної виконавчої влади можна вважати опосередкованою на відміну від безпосереднього встановлення норм права, яке здійснюють органи законодавчої влади. Ця опосередкованість визначається підзаконністю нормативних актів органів управління, що видаються на основі й на виконання законів.

Основною формою управлінської діяльності де можна конкретно втілювати методи управління є застосування норм права. Сюди слід віднести видання нормативних актів управління, індивідуальних актів управління, актів з застосування норм права, адміністративне розпорядництво. Саме за допомогою юридичних актів індивідуального характеру закони та інші правові норми застосовуються до конкретних обставин управлінського життя. Таки акти містять точно визначені і персоніфіцировані юридично владні приписи.
Прикладами таких актів є накази про призначення на посаду, про звільнення з посади, надання відпустки, допомоги, пільг, зарахування до резерву на висунення, документи про утворення управлінських структур, постанови про вирішення справ про адміністративні правопорушення, про розгляд скарг громадян тощо. Кількість і масштабність актів застосування норм права не піддається жодному переліку. По суті, вся динаміка державного управління охоплюється цією формою діяльності виконавчо-розпорядчих органів.
Особливість адміністративно-правових норм і методів дійсно спостерігається у співвідношенні. Кожна юридична форма управління передбачає використання кількох методів. Так, юридичні акти управління можуть приписувати застосування методів правової регламентації та єдиноначальства, економічних і адміністративних, переконання і примусу. З іншого боку, кожний конкретний метод може застосовуватися у кількох формах управління. Говорячи про те, навіщо методи застосовуються у формах, слід сказати, що цьому передує зангальний, спонукальний мотив – потреба в юридичному впливі на існуючі в сфері державного управління відносини. Тому юридичний ефект – безпосередня мета юридичного акта. Говорячи про юридичний ефект правових актів державного управління, завжди мають на увазі вплив на відповідні відносини у вигляді встановлення правових норм чи у вигляді встановлення конкретних правовідносин. Адміністративно-правові форми і методи мають свої внутрішні проблеми. Проблема методів діалектична. Це означає, що між даними методами немає і не може бути антогоністичних суперечностей. З цих причин застосовувані методи не можуть бути неадміністративними, незалежно від вкладеного в них змісту.

Інша проблема методів в тому, що сьогодні пропонують ідею повністю відмовитися в державному управлінні від методів адміністративного характеру на користь економічних важелів впливу на суспільні відносини.

Третя проблема методів у її класифікації. Стосовно форм державного управління то тут проблема збігається також з класифікацією. Найбільш поширеними є дві кваліфікації: по-перше, за значенням наслідків, які виникають у результаті використання тієї чи іншої форми; по друге, за ступенем правової регламентації процесу їх застосування.

Таким чином резюмуючи цю роботу доцільним буде сказати, що виконавча влада функціонує у певних формах і за допомогою відповідних методів, а діяльність органів виконавчої влади завдяки цьому виступає як регулятор суспільних відносин. Це дозволяє органам державної виконавчої влади активно впливати на суспільне життя, ефективно вирішувати питання господарського, адміністративно-політичного, соціально-культурного будівництва.
Дайте оцінку ситуації та прийміть вірне рішення.

Виходячи з умов завдання ситуацію яка склалася можна розглянути у двох основних напрямках:

1. неповнолітній Комин взяв у свого батька пневматичну гвинтівку або викрав її;

2. його батько сам дозволив взяти свому синові пневматичну гвинтівку;

Якщо розглядати першу ситуацію, то з'ясується таке: батько Комина повинен був прийняти всі необхідні заходи щодо зберігання цієї пневматичної гвинтівки. Відповідно з цим, якщо б ці правила були виконані то й Комин би не мав можливості взяти її або викрасти.

Згідно інструкції “Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів” затвердженої наказом МВС України від 25 березня
1993 р. № 164 із змінами внесеними згідно з Наказом МВС України від 22 травня 1995 р. № 255 та від 10 червня 1995 р. № 372 “вогнепальна зброя, яка належить окремим особам, повинна зберігатися в місцях постійного проживання власників в міцних, з надійними замками дерев'яних шафах або металевих ящиках, спеціально виготовлених для зберігання зброї, в розібраному, розряженому стані, із спущеними курками, окремо від бойових припасів. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи, і особливо, діти.”

Про це говорить абз. 1 п. 12.12 інструкції. Відносно цієї ситуації слід сказати про те, що батько Комина буде підлягати притягненню до адміністратиної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КпАП лиш у тому випадку коли на дії передбачені в диспозиції не буде відповідного дозволу органів внутрішніх справ, і коли калібр гвинтівки буде вище 4,5 мм, а швидкість польоту кулі вище 100 метрів у секунду.

Відносно другої ситуації то ми будемо притягувати батька Комина до відповідальності за ст. 184 ч. 3 КпАП.

Чи вбачається в діях неповнолітнього Комина склад адміністративного правопорушення?

Ні не вбачається, згідно зі ст. 12 КпАП.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про митницю”. – ВВТ № 4. – 91 р.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К. 1998р.

3. Адміністративне право / під ред. Ю. П. Питяк, В. В. Зуй – К.1996р.

4. Адміністративне право України. / під ред. Л. Коваль. – К. 1994 р.

5. Адміністративне право. / під ред. Г. Я. Павловського. – К. 1986 р.