Висловлювання відомих діячів про мову

| Категория реферата: Рефераты по журналистике
| Теги реферата: матершинные частушки, реферат підприємство
| Добавил(а) на сайт: Solomahin.

А зараз я пропоную прослухати коротенько думку професора Погрібного з приводу ухвалення хартії.

Анатолій Погрібний (запис)

Я потрактовую те, шо сталося у Верховній Раді як те, що те питання пристрасті довколо якого були впродовж багатьох місяців, навіть кількох останніх років. Це питання дістало зрештою таку антиукраїнську розв`язку.
Фактично, це цинічно, виключно відверте таке, оголошення війни ураїнству, українській мові, українській культурі. Це те, що сповнює величезною тривогою. Вихід я вбачаю в тому, що президент повинен накласти, все таки, вето і ми вимагаємо цього від президента, закликаємо його до цього, оскільки це відбулося із порушенням багатьох процедурних питань. У нас мова меншин не найчисленніша. За кількістю мовців російська мова має масу необгрунтованих переваг і це суперечить духові, вимогам хартії і нам треба буде в разі, якщо вето на хартію не спрацює, ми повинні оголосити війну проти цих необгрунтованих переваг. Тобто тут мусить бути очевидно принцип преведення, скажімо, мережі, радіо, телебачення, періодичних видань, книговидань, аудіовізуальної продукції – 97% російською мовою аудіовізуальної – до оптимальної кількості, до відсоткової кількості росіян у населенні України.

Київська міська влада в роботі по реалізації державної мовної політики керується передусім статтею десять Конституції України. Рішенням
Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року з прав про застосування української мови, законами України про мови в Україні, постанови кабінету міністрів України від 8 серпня девяносто сьомого року. Я хотів би нагадати, тут уже сьогодні йшлося про хартію, тобто ніби як, якийсь такий, подія, яка викликала резонанс. Хотів би сказати, що в
Конституції, в десятій статті, крім того, що затверджено, що державною мовою в Україні є українська мова і держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, в Україні також гарантується вільний розвиток і використання, і захист російської, інших мов національних меншин України.
Це цитата статті 10, тобто сказати про те, що хартія якимось чином серйозно змінила нормативну базу для дій і фунціонування, якщо говорити про органи влади, я б так зараз не казав і таку трагічну ноту не вносив. Мова йде про те, що, оскільки міська влада будує свою роботу у сфері мовних відносин на принципах еволюційності, поступовості і планомірності, відтак можна сказати, що виважена мовна політика міської влади є одним з факторів забезпечення стабільної ситуації в місті Києві. Погодьтеся, мова – це така субстанція – дозволю собі навіть такий вислів філософський – яка не може змінитися кардинально за якийсь рік-два і навіть десятиріччя, але це не означає, що це значить нам треба заспокоїтись і чекати, що вона сама собою буде розвиватися. Вона цілі століття, абсолютно чітко це уже відзначено, можливо і недостатньо дослідженно, але цілі століття перебувала під винищенням і укази і церкуляри відомі протягом дій і Російської імперії, і
Радянської імперії, і разом з тим українська мова вижила – вижила в умовах, коли не було державності.

Олесь Петік

Я просто хотів би особливо відзначити, що не треба було б перетворювати ситуацію з мовою в місті Києві, коли є все ж таки позитивні тенденції, і, стосовно збільшення українських класів в школах – раз – збільшення вживання все ж таки української мови і, навіть, за соціологічними опитуваннями, з дві тисячі, в порінянні 2001-2002 рік, збільшилась частка людей, які вважають, що незабаром – з 31 до 36 – українська мова стане панівною в державі. Це говорить про те, що все-таки йде поступ і немає таких загрозливих тенденцій про які сьогодні уже йшлося.

Тарас Марусик

Дякую. Ну, я перед тим, перед тим, як передати слово вам, пане Гнаткевич, все ж українська мова виживає так само, виживає так само і вже майже 14, чи скільки там, 12 років за часів незалежності. Але оскільки пан Петік торкнувся трошки, відповідаючи на запитання про програму, трошки тому, чому присвятили початок нашої програми, то прошу коротенько, так само ваша думка з приводу хартії і загальної ситуації.

Юрій Гнаткевич

Але хартія звичайно має декілька рівнів, які можно було б приймати, і в хартії можуть бути уточнені мови, які підлягають захистові. Захистові від кого? Безумовно, від державної мови, від панівної мови в державі. І ситуація в Україні полягає, особливість її в тому, що державною мовою є українська, але панівною мовою залишається колишня імперська, російська мова. Вона домінує практично в усіх сферах. І тому, коли в ряді тих мов, які підлягають захистові, є в переліку російська мова, то це викликає величезний страх і величезне обурення з нашого боку. Ви знаєте, що в нас закони є такі, що виконуються і є такі, що не виконуються. Так от ніхто не стане в нас насправді особливо дуже захищати мову польську чи мову німецьку, чи мову єврейську, до речі, там не сказано яку, бо їх є дві, але от російські шовіністи, ті, які проштовхували цю хартію, вони, безумовно, як тільки її підпише президент, вони зразу використають її на повну потужність. Таким чином, хартія із доброго божого документа перетвориться в інструмент легальної подальшої русифікації, зросійщення України. І в цьому немає жодних сумнівів. Але я думаю, що наш президент – а я добре знаю його позицію в цьому питанні, у мовному взагалі, він в ньому розуміється в цьому питанні, ми неодноразово з ним зустрічалися як керівники “Просвіти”, він знає ситуацію. І він, власне, тому і створив ще після цього як була запропоновано варіант, комісію, яка доробила і виключила російську мову з переліку тих мов, які підлягають захисту. І тому цілком можливо, що він може її і не підписати.

Олесь Петік

Я можу сказати про те , що уже організовано випуск бібліотечки державного службовця. Треба відзначити, що будь-які державні органи мають почати з себе. І це була велика проблема з вживанням української мови і забезпеченням прав українських громадян одержати будь-яку інформацію у громадських органах, в державних, перепрошую, органах українською мовою – мовою, якою вони бажають. То я мушу сказати, що за ці роки відчутні результати. В місті Києві в державних і, перш за все, міських органах, українська мова абсолютно домінуюча, я би навіть сказав, стовідсотково як державна використовується. Разом з тим, підвищуємо культуру, забезпечуємо літературою, якої не було. І було започатковано бібліотечку державного службовця і зараз вийшла ціла низка цікавих довідників, словників, які допомагають державним службовцям опановувати краще мову, спеціальну мову в своїх областях. Крім того, ухвалено положення про впорядкування в рекламно- інформаційному просторі, забезпечення українського режиму вживання, використання української мови в нашому зовнішньому оформленні. Зараз управління внутрішньої політики виступає погоджувальним таким органом на сюжети отих бігбордів і практично всієї зовнішньої реклами в місті Києві.
Тут багато що треба ще зробити, але є вже положення, є нормативні підстави.
Я хочу сказати, що управління внутрішньої політики працює з тими громадськими організаціями, які в своїх статутних цілях містять якраз поширення української мови. Підтримують їх тому, що держава і її органи не можуть підмінити собою абсолютно суспільну функцію забезпечення діяльності мов – вона може лише сприяти. І тут якраз третій сектор має, на мою думку, чи не вирішальну роль зіграти. Принагідно я хотів би відзначити, що, от відмітьте, сьогодні вже говориться про те, що треба створювати комітет з захисту української мови. А з чого все починалося? І хто починав?
Товариство української мови. Це який рік? 89? І де, куди поділися ті, хто піднімав Товариство української мови? Знялися, використали це Товариство з політичними цілями, щоби потім організувати Рух, далі – ще Народний Рух “За перебудову”, якщо пригадуєте.

Слухач

Алло!

Тарас Марусик

Добрий вечір! Ми вас слухаємо!

Слухач

Добрий вечір! Це Василь із Києва. Власне, у мене два питання. Перше питання стосується власне хартії як документу, наскільки він легальний для України в тому вигляді в якому він є прийнятий Верховною Радою, тому що, якщо його, власне, зміст суперечить самій преамбулі Європейської хартії, до того ж
Конституції, то в такому разі, очевидно, якщо президент підпише, то є можливість це оспорювати в Конституційному суді. Цей момент. І очевидно тут нема особливих проблем. А друге питання, власне, в такому плані більш практичному. Я сподіваюся, що шановні гості, скажімо так, бувають на вулицях Києва, буває чують, зокрема, мову не лише молоді, а, скажімо, а підлітків і дітей, зокрема у дворах. І всі ці...То ну, ви знаєте, що то здебільшого російська мова. Тобто, нажаль, сьогодні підростаюче покоління в місті Києві, воно розмовляє здебільшого російською мовою, а вплив, звичайно, здебільшого це мас-медіа, мас-медіа. Дякую.

Тарас Марусик

Дякуємо за запитання. Ваше запитання зрозуміле. Я скажу не тільки в дворах, але навіть у тих українських школах і в тих збільшених українських класах, про які говорив пан Петік, на перервах, нажаль, теж спілкуються російською.
Отже, перше запитання про хартію і про наскільки це легальний документ, я адресую Юрієві Гнаткевичу.

Юрій Гнаткевич

Я не думаю, що цей документ можна розглядати як нелегальний. Справді, хартія побудована дуже мудро. Тобто, в одному випадку вона каже, що підтримка мов національних меншин, а отже і російської мови не може загрожувати розвитку державної мови і в боротьбі та запровадженні її. Це з одного боку. А з іншого боку вона підтримує панівну мову і все буде залежати від практики.

Тарас Марусик

Але я уточнюю, наскільки саме цей документ, який ухвалений Верховною Радою
– поставив Слухач запитання – легальний, і чи можна подавати буде у випадку підписання президентом до Конституційного суду?

Юрій Гнаткевич