Соціально психологічні особливості масової комунцкації.

Вступ Актуальність дослідження. Соціалізація є процес і одночасно результат формування людини як члена того суспільства, до якого він належить, що означає засвоєння їм компетенцій, необхідних для нормального функціонування в суспільстві. Соціалізація молодих поколінь, відтворення суспільством самого себе, є однією з основних цілей держави. В даний час засоби масової комунікації (преса, радіо, кіно, телебачення, комп'ютер, мережі) охоплюють своїм впливом близько 70% населення планети, будучи одним з найпотужніших чинників соціалізації. Швидкими темпами йде подальше розповсюдження засобів масової комунікації в сільській місцевості. Нинішнє покоління молоді вже називають телевізійним. Найсильніше вплив на психіку дітей і підлітків надає захлеснув країну потік «контркультури» - аудіо-, відео-та друкована продукція, що пропагує насильство та сексуальну розбещеність, агресію по відношенню до інших людей і навколишнього світу, відхід у себе за допомогою алкоголю і наркотиків. Матеріали, спрямовані на профілактику цих соціальних зол, в тематичних планах засобів масової комунікації займають невиправдано мале місце. Предмет дослідження – масової комунікація та її соціальні і психологічні особливості. Мета дослідження - визначення соціально-психологічних особливостей масової комунікації. 1.1. Об\'єкт, предмет, історія виникнення
Комунікація як одна з базових умов існування людської спільноти властива будь-якій формі спільного існування людей. Тому вона є соціальним утворенням.
Комунікація (лат. communicatio — зв\'язок, повідомлення) — передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв.
Вона може бути вербальною (передача інформації за допомогою усних чи друкованих слів), візуальною (за допомогою образного ряду), орієнтованою на сприйняття за допомогою слуху (музична), невербальною (коли одержувач інформації інтерпретує міміку, жести, символи тощо), комбінованою[3].
З розвитком суспільства, ускладненням соціальної структури і соціокультурних відносин змінювалися форми та особливості аудиторії, на яку було спрямовано інформацію. Відповідно змінювалася й комунікація, що дало підставу вести мову про масову комунікацію в індустріальних суспільствах, яка здійснюється за допомогою технічних засобів поширення повідомлень.
Масова комунікація — систематичне та одночасне поширення однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою інформування та здійснення ідеологічного, політичного, економічного, психологічного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей.
Комунікація, хоч і пов\'язана з передачею інформації, але не обмежується лише цим. Тому часто розмежовують поняття масової комунікації та масової інформації.
Масова інформація — стереотипізована інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію.
Інформація і комунікація є двома рівнями процесу спілкування. Перший — пізнавальний (когнітивний) — пов\'язаний з поширенням соціально важливих відомостей серед широкої аудиторії. На цьому рівні інформація створює умови для пізнавальної діяльності соціальних суб\'єктів, є пізнавальним ресурсом при формуванні уявлень, ціннісних орієнтирів, стереотипів поведінки тощо. На другому рівні процесу спілкування одержана соціальним суб\'єктом інформація поєднується з системою існуючих норм і цінностей, регулює контакти з оточуючим середовищем, передусім соціальним. За цих умов процес комунікації має безпосереднє відношення до соціальної дії. Усе це свідчить, що комунікація — розгалуженіший процес, який суттєво впливає на функціонування соціуму. З масовою інформацією її ріднить те, що обидві вони конституюються лише засобами масової інформації (ЗМІ) і не можуть існувати поза ними.
Засоби масової інформації — соціальні інститути (преса, радіо, телебачення, Інтернет, видавництва тощо), що забезпечують збирання, обробку та масове поширення інформації.
Одночасно з виникненням феномену масової комунікації та розвитком засобів масової інформації окреслюється соціологія масових комунікацій як окрема царина в соціології.

Вступ 3
1. Соціологія масових комунікацій 4
1.1. Об\'єкт, предмет, історія виникнення 4
1.2. Основні підходи до вивчення масової комунікації 10
1.3. Особливості функціонування ЗМІ 15
2. Психологічні особливості комунікації в міжособистісних стосунках 19
2.1. Поняття масової комунікації 19
2.2. Людська комунікація, специфіка, види та форми 23
2.3. Бар’єри комунікації 31
3. Роль і функції засобів масової комунікації у політичному житті країни 38
Висновок 39
Список використаної літератури 41

1. Выбор-2002 // Права людини, зб.статей - 2002, №11
2. Виборчі технології як механізм досягнення політичного результату // Вісник УАДУ. - 1999, № 3
3. Журналістика: преса, радіо, телебачення. - К. - 1988
4. Задворний А. Інформаційна безпека і свобода слова в Україні // Україна: інформація і свобода слова: Зб. Законод.актів, нормат.док. та ст. фахівців. - К.: Молодь, 1997
5. Захаров Є. Свобода слова в Україні // Свобода висловлювань і приватність. - 2001. - №4
6. Кессельман Л., Мацкевич М. Масова комунікація і виборча кампанія // Філософська і соціальна думка. - 1994, №9-10
7. Костенко Н.В. Особенности взаимодействия прессы и аудитории / Под ред. Школьника Л.С. - 1989
8. Набока С. Особливості взаємин українських ЗМІ і державної влади на виборчих перегонах // Медіа-навігатор. - 2002, №2
9. Остер С. Каким будет новый парламент? // Комсомольская правда в Украине. - 2002, 20 февраля
10. Підлуська І. Політична комунікація: український досвід // Медіа-навігатор. - 2001, №2
11. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы. - К., 1997
12. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации. - М., 2001
13. Прокрустове ложе масової комунікації, або Технології маніпулювання інформацією // Медіа-навігатор. - 2002, №3
14. Рощин С.К. Психология и журналистика. - М., 1989
15. Санцов Ф. Російські політтехнологи: на заготівлю \"капусти\" прибули! // Галицькі контракти. - 2002, №7
16. Скорик М. Уроки виборчої \"химії\" // Україна молода. - 2002, 19 лютого
17. Сравнительный анализ технологических особенностей использования \"компромата\" в Украине и России // Тижневий інформаційний оглад. - 1999, №12
18. Сучасна українська журналістика і передвиборчий ринок ЗМІ// Політичний календар - 2001, № 11
19. Україна: інформація і свобода слова: Зб. Законод.актів, нормат.док. та ст. фахівців. - К.: Молодь, 1997
20. Украинские масс-медиа как зеркало нашего общественного сознания // Голос України. - 1994
21. Халилова Л. О прессе в разгар выборов // Голос Крыма. - 2002, 1 марта
22. Цыбенко П. Блокнот агитатора //Коммунист. –2002, 20 марта
23. Шевченко Т. Як протистояти тиску на журналістів, що висвітлюють виборчий процес // Медіа-навігатор. - 2002, №2
24. Шерковин Ю.А. Проблемы социальной психологии и пропаганды. - М., 1971