Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

            На перший погляд до активів, за деяким виключенням, відносились ті ж ресурси підприємства, що й на Заході. Але активи обліковувались без урахування критерію їх корисності та дійсної вартості. Так, запаси, які роками не використовувалися (запасні частини застарілих моделей машин та обладнання тощо), обліковувалися на рахунках та відображалися у фінансовій звітності. Дебіторська заборгованість, нереальна для погашення, залишалась у складі активів протягом трьох років.

            Таким чином, бухгалтерський облік не відображав реальної вартості активів, а сама звітність давала спотворені показники та була непридатна для користувачів.

            Ситуація кардинально змінилася лише внаслідок реформування системи бухгалтерського обліку вже незалежної України. Але про це мова йтиме далі.

Розділ 2. Класифікація активів

            Підприємство має у своєму розпорядженні численні і різноманітні засоби, які забезпечують і складають основу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, які господарські засоби воно має, де ці засоби розміщені і для чого призначені. Для цього використовується класифікація активів підприємства.

            Основними напрямами класифікації активів є:

за характером участі у господарському процесі;

за формами функціонування;

за функціональною роллю у процесі відтворення;

за ступенем ліквідності.

            Вищеперераховані напрями класифікації активів є основними, але не єдиними способами поділу господарських засобів. Вони розглядаються у даній роботі, оскільки мають найбільшу практичну цінність з точки зору обліку активів.

            Загальну схема напрямів класифікації господарських засобів за їх складом та використанням подано на Малюнку 2.1.

Малюнок 2.1. Напрями класифікації господарських засобів за їх складом та використанням

Напрями класифікації
За формами функціонування			За характером участі в господарському процесі			За ступенем ліквідності			За функціональною роллю у процесі відтворення
матеріальні			оборотні			ліквідні			засоби у сфері виробництва
нематеріальні			необоротні (довгострокові)			неліквідні			засоби у невиробничій сфері
фінансові									засоби у сфері обігу
									вилучені

            Тепер зупинимося на кожній класифікації більш детально.

2.1. Класифікація за характером участі у господарському процесі

            Не викликає сумнівів, що активи, які по-різному беруть участь у господарському процесі та мають різну швидкість обігу, повинні оцінюватись по різному. Тому для цілей фінансової звітності активи поділяють на необоротні та оборотні.

Довідка з історії…

            Поділ активів на основні й оборотні прийшло в практику бухгалтерського обліку з економіки через судову сферу наприкінці XIX або початку XX ст. Вперше зазначені терміни з’явилися, поза всяким сумнівом, в Англії, у судових звітах, попавши туди з економічної літератури того часу. Пізніше в декількох судових справах також торкалися методів оцінки фіксованих (необоротних) і оборотних активів.

            Варто також відзначити, що одна з основних вигод, яка спонукала економістів та бухгалтерів того часу на поділ активів на основні й оборотні складається в можливості оцінки на підставі цього ліквідності господарюючого суб’єкта.

            Необоротні (необігові) господарські засоби (активи) підприємства — це сукупність його майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності.

            У практиці бухгалтерського обліку до них належать господарські засоби з тривалістю використання понад рік.

            До складу необоротних (довгострокових) господарських засобів підприємства відносять:

– основні засоби;

– нематеріальні активи;

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему вода, шпоры на экзамен, век реферат.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата