Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

– утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

            До складу запасів відносяться:

1) Сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

2) Незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу.

3) Готова продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

4) Товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

5) Малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше року.

6) Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського господарства, якщо вони оцінюються за П(С)БО 9.

            Дебіторська заборгованість (згідно П(С)БО 10) — це сума заборгованості дебіторів підприємства на певну дату.

            Дебіторська заборгованість поділяється на:

– довгострокову (сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу);

– поточну (сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу).

            Варто відзначити, що після впровадження Національних стандартів бухгалтерського обліку з’явився “резерв сумнівних боргів” — рахунок, покликаний коригувати суму дебіторської заборгованості, реальної до відшкодування.

Висновок

            Необхідність переходу на Національні стандарти бухгалтерського обліку, які не суперечать міжнародним стандартам, в тому числі і по обліку активів господарюючих суб’єктів, продиктовано тим, що старі положення бухгалтерського обліку, які базувалися, в основному на правилах Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не давали реального уявлення про активи, що, в свою чергу, утруднювало:

– прийняття управлінських рішень;

– складання бізнес планів;

– отримання інвестицій, у тому числі від іноземних партнерів.

            Таким чином, НСБО привели значення активів до їх справедливої вартості, що дає реальне уявлення про їх величину і дає можливість користувачам звітності (інвесторам, акціонерам, засновникам тощо) оцінити ситуацію для прийняття управлінських рішень.

            Так, виходячи з норм П(С)БО 9 “Запаси”, бухгалтери зрозуміють, що уся вартість малоцінних та швидкозношуваних пердметів (термін служби яких до одного року), які передані (передаються) в експлуатацію, розглядається як витрати підприємства, тобто в балансі і на рахунках не може бути показника про вартість малоцінних предметів в експлуатації, про нарахування зносу по ним. Крім того, частина малоцінних та швидкозношуваних предметів (зі строком служби більше одного року) з 2000 року включається до складу основних засобів.

            Отже, після впровадження Національних стандартів розуміння активів змінилося, в першу чергу, змінилася їх економічна сутність. Активи почали розумітися, як ресурси підприємства, здатні приносити вигоду, дохід своєму власнику, тобто почав враховуватись критерій корисності. Крім того, активи почали обліковуватись виходячи з принципу обачності, який передбачає незавищення вартості активів — облік за справедливою вартістю.

Список використаної літератури:

1. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 448 с.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему вода, шпоры на экзамен, век реферат.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата