4,0
|
3,9
|
Зона обвалення
|
—
|
—
|
—
|
2,9
|
1,7
|
1,7
|
Всього
|
50,7
|
50,7
|
50,7
|
69,2
|
67,9
|
69,8
|
Запилення і загазованість
повітряного басейну.
Викиди газу і пилу в атмосферу —
неминучі наслідки сучасної технології видобутку залізних руд відкритим способом.
Кар’єри, відвали і хвостосховища тільки одного гірничозбагачувального комбінату
щорічно забруднюють атмосферу 35 – 39 тис. т пилу.
Відвали Криворізького басейну в
залежності від висоти ( 45 – 105 м ) виділяють за рік 42 – 65 тис. куб. м пилу.
Шламосховища додають ще 30 – 70 тис. т залізо – кварцового пилу.
Масовий вибух в кар’єрі
призводить до утворення газопилової хмари об’ємом 15 - 20 млн. куб. м. З неї
протягом 2 – 5 годин в радіусі до 2 – 6 км випадає від 200 до 500 т пилу.
Тільки від масових вибухів в кар’єрі п’яти гірничозбагачувальних комбінатів, які проводяться через кожні 7 – 10 діб, на місто випадає щоденно до 500 т пилу, який складається з оксидів заліза, кремнію та інших хімічних елементів. Під час
вибухових робіт у нас використовується в основному тротил, від якого вже давно
відмовилися у всьому світі. Внаслідок цього у газопиловій хмарі утворюється
великий об’єм токсичних газів ще й від тротилу.
Загальні річні викиди пилу і
газу в атмосферу від стаціонарних джерел по Криворізькому басейну визначені у
1,2 – 1,8 млн. т, що складає 1,5 – 2,4 т на кожного мешканця м. Кривий Ріг.
Місто буквально потопає в газопиловому смозі, склад якого наступний ( в тис. т
) : пил — 207, CO — 902, SO2
— 98, NO2 — 37, NH3 та ін. — 2.
Забруднення повітряного і водного басейну міста вже вийшло з – під контролю.
Всі вище згадані чинники не
могли не позначитися на здоров’ї людей, які населяють цей регіон. Кількість
професійних захворювань у м. Кривому Розі серед робітників гірничо – рудної
промисловості в 20 – 30 разів вище, ніж в Україні в цілому. Природний приріст
населення за 15 років ( 1974 – 1989 ) знизився з 8,1 до 3,7 чоловік на 1000
чоловік ; дитяча смертність на 5 – 7 % вище, ніж в середньому по Україні.
Мешканців пенсійного віку менше, ніж по Україні, а також і по Дніпропетровській
області. За онкозахворюваннями легень м. Кривий Ріг вийшов на перше місце в
колишньому СРСР.
Зупинимося на аварійних викидах
нафти, газу і води. Вони відбуваються, як правило, в зонах розвитку аномально
високих пластових тисків За останні 30 років в Україні відбулося 86 аварійних
викидів нафти, газу і води ( В Дніпровсько – Донецькій западині – 43, Передкарпатському регіоні – 28 і в Причорноморсько – Кримському – 15 ), які
іноді супроводжувалися пожежами, людськими жертвами, виселенням людей з
населених пунктів, втратою свердловин і природних ресурсів, виведенням з ладу
значних ділянок родючих земель і величезними матеріальними витратами на їх
ліквідацію. Більшість з них відбулося в розвідувальних свердловинах внаслідок
порушення технології буріння і випробовування і лише 20 % з причин, що не
залежать від виконавців робіт. Під час аварійних викидів пластові флюїди
проникають в усі проникні пласти на шляху руху. Відбувається їх змішування. При
цьому забруднюються джерела питної води. В атмосферу викидається велика
кількість отруйних речовин ( CO2, H2S, SO, SO2 та ін. ), які при конденсації пари і
високомінералізованої води, яка викидається на поверхню, випадають на земну
поверхню. Викинута продукція розповсюджується в атмосфері на значні відстані в
аерозольному вигляді, засмічує луки, пасовища, ріллю. З викинутої суміші на
грунтовий покрив рясно випадають солі, нафтопродукти, буровий розчин з
хімічними реагентами.
Аварійне фонтанування
нафтогазоводяної суміші може тривати від декількох діб до 2 – 3 років (
наприклад, свердловина 61 Степова – 132 доби, сверд. 6 Павловська – 194 доби, сверд. 125 Глинсько – Розбишівська – 197 діб, сверд. 10 Матвіївська – 453 доби, а сверд. 35 Західно – Хрестищенська –– 661 доба.
Можливо, сукупність цих змін
вплинула на процеси, які відбуваються в атмосфері регіону. Встановлено, що у
повітрі міста відбуваються періодичні коливання концентрації шкідливих речовин, таких як оксиди азоту, фенол, окис вуглецю, оксиди сірки. Ці коливання
несинхронні. Максимуми різних складників не співпадають у часі, хоча й мають
спільний період 2 – 3 роки. Встановлено, що це явище не пов’язане з обсягом
продукції, що виробляють підприємства – забруднювачі, а також з сонячною
активністю. Отже, в антропогенному повітрі також маємо нові штучні процеси.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: quality assurance design patterns системный анализ, курсовик, решебник класс по математике.
Предыдущая страница реферата |
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10 |
Следующая страница реферата