Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4 | Следующая страница реферата

Самобутні в Олени Теліги порівняння. Вона наголошує, що без жіночої любові, підтримки і розуміння, чоловіки зникнуть, "мов зграя вільних птиць", і, продовжуючи свою думку, авторка звертається до чоловіків від імені всіх жінок: "все, що дає життя іскристе і багате, мов медоносний сік, збираємо для вас". Цілунок коханої людини О.Теліга порівнює з м'яким дитячим сміхом, який може бути гострим, "як ніж". Цей цілунок, що стане єдиною зброєю у вирішальний момент, подарують "уста рішучі, як вистріл. Тверді, як лезо меча".

Своєрідність даних порівнянь полягає в тому, що вони побудовані  на  контрасті  кольорів,  чим  підсилюється  їхня експресивність.

Метафори в поезії Олени Теліги з одного боку виражають біль і гіркоту, а з іншого – тверде переконання, що величезні жертви принесені не даремно, що сила життя – непереможна, як і життєдайна сила Жінки. Наприклад: день прозорий мерехтить; палити серце в хуртовині сніжній; день холоне. Позначені поетичністю традиційні метафоричні образи, пов'язані з відображенням стану людини: заметем вогнем любови межі; не буря ще — її далекий шум, ще не любов — передчуття любові.

Специфічні у поетки і персоніфікації. Відповідно до змісту поезій вона персоніфікує такі поняття, як муки, неволя, смерть, зло, помста, доля, душа, страждання, біль, сміх. Наприклад:

Моя душа й по темнім трунку

Не хоче слухатись порад,ї

І знову радісно і струнко

Біжить під вітер і під град.

Характерні для поезії О.Теліги еліптичні структури з формально відсутнім присудком: Кожний крок – сліпуча блискавиця; Душа – польовий бурний вітер. Поетеса також використовує безсполучникові складні речення для передачі настрою душі ліричної героїні: А може, в цьому й є моя сміливість: палити серце в хуртовині сніжній.

Особливе місце у віршах Олени Теліги посідає філософська лексика, завдяки якій поетеса досягає рівноваги окремого і загального. Так конкретне " сьогодні" змінює загальне, абстрактне "завтра".

Моє серце в гарячих зморах

Але завтра спокійно встану.

Я й сьогодні не можу спать.

Треба звернути увагу і на символічність образів О.Теліги. В усіх її віршах домінують вирази: роздмухані вогні, вогонь межі, полум'я вогненних блисків, серце у вогні, вогненні блискавиці. Стихія вогню проймає майже всі вірші О.Теліги. Зустрінемо масу таких виразів, як: весняний вітер, весняна пожежа, бурхлива завірюха. Про себе поетка скаже:

Я – вогонь, я – вихор,

А вони спинятися не звикли.

Символічні образи вихору і вогню – це та стихія, в якій формувалася, жила, змагалася, боролася і вмирала Олена Теліга. Це та сила, яка відкрила їй, як зазначає Д.Донцов "таємничі закони всесвіту, закони, колообігу життя; яка підняла край завіси перед її очима на те таємне Невидиме, яке керує світом".

Ось чому часто основою емоційних та експресивних образних засобів поезії О.Теліги є біблійна символіка, релігійна термінологія: Бог, пекло, воскресла, ангел, святий, святий союз, душа, вогонь спокус, віра, лямпада, святі дари, безодня, прокляття.

Біблійні аналогії, біблійна лексика – це поетичний засіб оспівування подвигу жінки і поетеси, яка до самої смерті тяжкий несла свій хрест:

Щоб власній вірі непохитній

Палить лямпаду в чорну ніч

Крізь біль розлук - у радість стріч.

Багато власних висловів О.Теліги сприймаються як афоризми:

Не треба слів! Хай буде тільки діло!

Тільки тим дана перемога, "Сучасникам"

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: онегин сочинение, растения реферат, quality assurance design patterns системный анализ.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4 | Следующая страница реферата