Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4 | Следующая страница реферата

Історично склалось так, що “Червоний шлях” був надовго відлучений від читача: в 50-70-і роки він перебував за мурами спец фондів, як такий, що містив антирадянські твори, у 90 – і – коли спецфонди ліквідували – не викликав зацікавлення через свій “червоний” колір.

Для сучасного дослядника “Червоний шлях” є багатим джерелом інформації про період 20-30-х рр., що допомагає кращ зрозуміти його численні суперечності.

Журнал мав деякі постійні рубрикм “Хроіка”, “Бібліографія”, “Листи до редакції” та ін. Були і тимчасові рубрики, як наприклад що існуваль незначний проміжок часу у порівнянні з періодом існування журналу. Частина журнальних рубрик зберегляся і в покажчику, частина- розформована за тематичним принципом. У деяких книгах часопису вміщувались рекламні матеріали, у покажчику вони не відображені.

У найбільших з них виділено рубрики. Так, “Літературознавство” виділяється на “Літературну критику”, “Історію літератури”, “Теорію літератури”, “Ідеологічно –організаційні питання”, “Статті загального характеру”, “Літературно- мистецька хроніка”, “Письменники про себе”. Розділ “Українська література” включає підрозділи “Поезія”, “Проза”, “Драматургія”. В кожному з них матеріал розташовано за алфавітом прізвищ авторів, а твори одного автора- за хронологією публікацій.

Наукові та науково- популярні статті диференційовано за галузевими рубриками. Часто трапляється, що одна публікація торкається проблем кількох наук. Тоді опис вміщено в одній з рубрик, а в інших вказується його номер, тобто в покажчику розроблено ситему відсилок.

Листи, незалежно від їх тематики, зібрано в одному розділі “Листи до редакції”. У журналі іноді поруч із листом- звертанням вміщено лист –відповідь, у покажчику вони відокремлені.

Розділ “Хроніка” є одним з найбільших в журналі і разом з тим найменш впорядкований. Він містить інформацію найрізноманітнішого характеру і ступеня значимості; підрозділи не мають єдиного критерію формування: в деяких номерах вони об'єднані за географічним принципом – “Україна”, “Середня Азія”, “Америка”, в деяких – за математичним: “Наукова хроніка”, “Культурне життя”, “Літературно-мистецьке життя” та ін. Автор покажчика систематизував хронікальні матеріали за тематичними рубриками.

У випадку, якщо назва публікації не розкриває змісту (за винятком художніх творів), після її опису вміщено анотацію. Бібліографічний опис відповідає діючий системі стандартів. Назва журналу в описах опускається, оскільки покажчик цілком присвячений одному виданню. Зазначається тільки його рік, номер і сторінки. Якщо публікація мала поруч з основним заголовком підзаголовок, як його уточнення, що це відтворено в описі. Інформація про передрук, переклад та ін. Зазначається в описі як примітка чи переноситься в анотацію. Іноді статті передають короткі коментарі від редакції. Вони також зафіксовані в описі.

Великі за обсягом художні твори, наприклад романи, повісті, які вміщені в кількох числах журналу, зведені до одного опису з перерахуванням всіх номерів і сторінок в них публікації.

Прізвище автора подано в Н.в., перекладача – в Р.в.

Правописні норми української мови у 20 –30 роки перебували в процесі становлення, тому в журналі наявні розбіжності при написанні одних і тих географічних назв, прізвищ, як іншомовних, так і власномовних. Оскільки мовний матеріал журналу може становити інтерес для дослідників – мовознавців орфографію часопису збережено в описах. Анотації і примітки подано сучасною літературною мовою.

Якщо автор виступає під псевдонімом чи криптонімом, , який вдалося розшифрувати, то опис подано під справжнім прізвищем, а псевдонім збережено в примітці (?) Розшифрування за допомогою “Словника українських псевдонімів” О.І. Дея, а також шляхо зіставлення однотематичних публікацій в різних періодичних видяннях.

Якщо псевдонім чи криптонім не розшифровано, він подається після назви статті чи твору.

До покажчика додається допоміжний аппарат: іменний покажчик і список абревіатур. Останній є неохідним для кожного, хто працюватиме над журналом, адже складноскоросене словотворення особливо активізувалось саме в 20-30-ті роки.

Мета тематичного покажчика- допомогти літературознавцям, критикам, історикам, бібліотечним працівникам у вивченні матеріалів надрукованих на сторінках журналу “Червоний шлях”. Він розрахований широке коло користувачів,- науковців, журналістів, вчителів, студентів,- тобто всіх, кого цікавлять невідомі сторінки українського Відродження 20-х років.і

Список литературы

[1] Багрич М.І, Мазуз Д.Х. періодичні видання УРСР 1918-1950. Бібіографічний довідник- Харків, 1956.

[2] Півторадні В.І. Українська література перших років революції .-К.: Рад. Школа, 1968.-С.6

[3] Лист Ю.Озерського до О.Досвітнього Інститут рукописів НАН України.-Ф.255. -№3.

[4] Лист Г.Гринька до П.Ладана ЦДАВО.- Ф. 487.-Он.1.- Спр.12.-Арк. 53.

[5] Дашкевич Я. Українізація: причини і наслідки Слово і час.-1990.-№8.- С.55-64.

1 Лист П.Ладана до Г.Гринька ЦДАВО.-Ф.487.-Оп.1.-Стр.12.-Арк-40.

[6] Див.: Якубовський Ф. «Червоний шлях» та «Життя і революція» критика.-1928.-№ 1.-С.51.

[7] Дорошкевич О. . «Червоний шлях» Пролетарська правда.- 1925.-№167- С.2

[8] Панч П. Твори:В 6т.-К.:Дніпро, 1983.-С. 204.

[9] Редакційна стаття Червоний шлях.-1923.- №1.-С. 5.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: ответы школа, шпори для студентів, доклад по обж.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4 | Следующая страница реферата