Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата



Базується на державному стандарті Коду Обміну Інформацією КОІ8 (ГОСТ 19768-74). Застосовується в основному на комп'ютерах з операційною системою UNIX. Прийнята за стандарт кодування російськомовних текстів при обміні по електронній пошті. Більшість WWW-серверів зберігають російськомовні документи в цьому кодуванні. У цей час є набори шрифтів для Microsoft Windows в кодуванні KOI8-r. Вони були розроблені спеціально для мережевих програм, працюючих під Windows.

3. CP-866 Microsoft/IBM code page 866

Відома також як “альтернативне кодування ГОСТа” (в деяких документах її означають Alt-GOST або alt). Застосовується в основному на персональних комп'ютерах IBM PC з операційною системою MS-DOS при роботі в текстовому режимі. Програми перегляду під DOS практично не використовуються (звичайно на IBM-сумісних машинах вони працюють під Microsoft Windows). Однак, ми згадуємо це кодування, оскільки текст WWW-документа можна створювати в текстовому редакторі, працюючому під DOS.

4. ISO-8859-5

Розташування російських букв в ній практично співпадає з так званим “основним кодуванням ГОСТа” (іноді можна зустріти її позначення як Main-GOST). Застосовується рідко, хоч і є міжнародним стандартом кодування російського алфавіта, зареєстрованим International Standards Organization (ISO).

Декілька особняком від вищепереліченого кодування стоїть кодування Unicode, яке, за задумом її розробників, що входять в так званий консорціум Unicode, повинне раз і назавжди вирішити проблему зберігання в текстових файлах символів будь-кого з існуючих на Землі систем писемності. На жаль, поки ще Unicode використовується вельми рідко.

При перенесенні файлів з текстами на російській мові з одного комп'ютера на інший, або навіть з однієї програми в іншу, досить часто виникає необхідність перекодування таких файлів. Для перекодування файлів використовують спеціальні програми.

Для читання документів на російській мові ви повинні встановити в програмі перегляду шрифт, що використовує одну з кодових таблиць, що містять букви російського алфавіта (кирилиця).

Узгодження кодування сервера і програми перегляду

Якщо спробувати прочитати російськомовний WWW-документ, закодований за допомогою однієї кодової таблиці, програмою перегляду, що використовує шрифти, розраховані на іншу таблицю, то російський текст буде виглядати як безглуздий набір знаків. Наприклад, слово Привіт!, вислане сервером в кодуванні KOI8-r, при використанні програмою перегляду шрифту в кодуванні Windows-1251 виглядає на екрані як рТЙЧіФ! Як же примусити сервер і програму перегляду настроїтися на яке-небудь одне кодування?

Іноді турботу про відповідність кодових таблиць сервера і програми перегляду бере на себе сервер. При цьому він повинен визначити кодування, на яке настроєна програма перегляду, і висилати документи саме в цьому кодуванні. Для автоматичного визначення використовується можливість протоколу HTTP 1.0 передавати в заголовку запиту перелік допустимих форматів документів і наборів символів MIME content-type і charset. З багатьох причин цей підхід досить часто не спрацьовує. У такому випадку автори документів, розміщених на сервері, часто вдаються до більш універсального прийому, пропонуючи читачеві з декількох гіперпосилань вибрати ту, яка вказує на потрібний документ в бажаному кодуванні.

Деякі програми перегляду уміють самі підстроюватися під кодування документа, що висилається сервером, якщо кодування правильно вказане в заголовку відповіді WWW-сервера в спеціальному полі charset, передбаченому протоколом HTTP 1.0. На жаль, багато які сервери не настроєні так, щоб додавати це поле автоматично.

1.7. Області використання WWW

Наука

Як відмічалося у введенні, WWW була створена в одній з ведучих науково-дослідних установ - ЦЕРНе (CERN) - саме з метою поширення наукової інформації. У цей час в WWW можна знайти велику кількість публікацій в самих різних областях науки і техніки.

Незабаром можна чекати лавиноподібного збільшення числа наукових публікацій в WWW і народження нових спеціалізованих наукових електронних журналів, не поступливих за якістю відомим друкарським виданням. Причому, сам гіпертекстовий характер WWW з можливістю негайного доступу до документів по гіперпосиланням як не можна краще відповідає характеру наукової інформації.

Досвід показує, що можливості WWW як джерела власне наукової інформації, тобто, результатів конкретних досліджень або довідкових даних, поки ще більш ніж скромні. Але ось як засіб налагодження контактів і пошуку інформації про те, “де що робиться і де що публікується”, World Wide Web вже не знає собі рівних.

Університетські інформаційні системи

Практично кожний великий університет в світі має університетську інформаційну систему, засновану на WWW. Задача такої системи - дати інформацію про факультети, кафедри і лабораторії, наукових дослідженнях і учбових планах, університетському суспільному і культурному житті, необхідну як для самих співробітників і студентів університету, так і для всіх зацікавлених осіб. Можна назвати наступні основні цілі створення університетських інформаційних систем:

залучення абітурієнтів;

залучення джерел фінансування науково-дослідних робіт;

допомога співробітникам і студентам університету в пошуку необхідної університетської учбової та наукової інформації.

Учбові додатки

Можливості гіпертекста і мультимедіа роблять WWW вельми благодатною середою для створення розподілених повчальних систем. WWW надає можливості створення інтерактивних повчальних систем, в яких сервер може не тільки надавати інформацію користувачеві, але і вести з ним діалог.

Уявіть собі, наприклад, допомога по радіоелектроніці: на дисплеї виникає схема радіоприлада і пропонується указати на цій схемі несправність. Той, що навчається вказує за допомогою миші на певні контрольні точки схеми і йому видаються результати вимірювання електричного потенціалу в цих точках. Після цього той, що навчається вказує на несправний елемент. У разі помилки сервер висилає документ з необхідними поясненнями і пропонує повторити завдання, а у разі правильної відповіді - переходить до наступного завдання. За результатами такої “контрольної” може бути виставлена оцінка.

Видалений доступ до багатого учбового матеріалу відкриває принципово нові можливості самоосвіти і заочного навчання, а також істотно полегшує проведення контрольних і домашніх робіт у вищих і середніх учбових закладах.

У WWW можна знайти і “скачати” програми практично на всі випадки життя, від найпростіших утиліт до великих програмних комплексів. Переглядаючи опис якої-небудь програми в тій або іншій колекції, потрібно звертати увагу не тільки на функціональні можливості програми і на те, для якої комп'ютерної платформи вона призначена, але і на умови її поширення і використання (так звану ліцензію). Найчастіше зустрічаються наступні різновиди ліцензій:

Commercial software (“commercialware”) - комерційне програмне забезпечення. Передбачається, що користувач повинен придбати ліцензію у власників даної програми перед установкою її у себе на комп'ютері. Часто попадаються безкоштовні демонстраційні версії комерційних програм, у яких штучно відключаються деякі функціональні можливості або ставиться тимчасової “замок”, що не дає запускати дану програму після закінчення деякого проміжку часу після її установки.

Shareware - умовно-безкоштовне програмне забезпечення. Цей різновид схожий на commercialware, але вам дозволяється встановлювати і копіювати програму до її реєстрації у власників. Часто дається можливість безкоштовного використання програми протягом певного терміну, а також безкоштовної реєстрації при використанні в освітніх і інших некомерційних цілях. Іноді реєстрація взагалі не обов'язкова, але дає певні переваги, наприклад, технічну підтримку.

Freeware - безкоштовне програмне забезпечення. Від вас потрібна лише повага авторських прав розробника програми.

Як правило, програмне забезпечення для IBM PC-сумісних комп'ютерів під DOS або Microsoft Windows зберігається в архівах у вигляді файлів, які можуть самі установлюватися (з розширенням exe), що виконуються або у вигляді запакованих (“архівованих”) файлів в форматі, сумісному з PKZIP/PKUNZIP (з розширенням zip). EXE-файл, що виконується потрібно завантажити в яку-небудь директорію на вашому диску (краще пусту), запустити його і слідувати інструкціям по установці. Що стосується ZIP-файлів, то після їх повного завантаження на ваш жорсткий диск для коректного розпаковування під Windows 95 або Windows NT з відновленням структури каталогів і довгих імен файлів найкраще скористатися програмою WinZip.

Стара добра програма PKUNZIP, працююча під DOS, на жаль, не розуміє довгих імен файлів. Як правило, серед файлів, витягнутих з zip-файла, знаходиться файл setup.exe або install.exe. Запускайте його і далі слідуйте інструкціям. Незайво заздалегідь прочитати файли readme.txt і license.txt, також що звичайно входять в комплект постачання програмного забезпечення.

Крім PKZIP/UNZIP-сумісних архіватор в світі Internet при пересилці файлів широко використовуються архіватор gzip і compress, що прийшли з операційної системи UNIX. Стислі цими програмами файли мають розширення .gz і .Z відповідно. На відміну від PKZIP, який може в один стислий файл вмістити декілька файлів або навіть підкаталогів, gzip і compress стискають файли тільки “по одному”. Для зберігання декількох файлів в одному стислому цими програмами файлі спочатку використовують програму tar, яка упаковує декілька файлів в один, а потім вже стискають цей файл програмами gzip або compress. У результаті отримують файл з подвійним суфіксом. tar.gz або. tar.Z. Вищезазначена програма WinZip - честь і хвала її авторам! - розуміє і ці формати.

Особисті “візитні картки”

Це вельми зручне - мати свою “візитну картку”, часто звану “homepage”, на WWW-сервері.

Уявіть собі, що ви посилаєте лист по електронній пошті на яку-небудь фірму, в університет або просто можливому другові по переписці. Досить при цьому повідомити адресату URL вашої “візитної картки”, і він зможе знайти там будь-яку інформацію про вас, яку ви тільки побажаєте повідомити. Звичайно така “картка” містить фотографії, резюме, список публікацій і поштову адресу, а також розказує про друзів, сім'ю і захоплення. Однак, багато хто схильний так “прикрашати” свої візитні картки і перевантажувати їх безліччю посилань на інші документи і абсолютно зайвими подробицями, що такі “шедеври”, крім їх авторів, ніхто не читати не буде.

Віртуальні бібліотеки, виставки і картинні галереї

WWW дає непогану можливість залучитися до скарбів світової літератури і мистецтва. Зрозуміло, “пробіжка” по віртуальних виставках ніяк не замінює відвідування виставок і музеїв, де розміщені самі оригінали, як не замінює його перегортання навіть шикарно виданих на папері альбомів і каталогів.

На жаль, технічні можливості, доступні в Україні, поки явно недостатні для того, щоб натішитися багатою палітрою фарб або HiFi-звуком. Репродукції картин, які виглядають прекрасно на величезному високоякісному моніторі робочої станції Silicon Graphics або навіть на IBM-сумісної “персоналці” з відеоадаптер SVGA і пристойним дисплеєм, на 386-ой PC з VGA і тайваньським монітором більше нагадують розмазані по екрану брудні плями, чим самі оригінали. Що стосується аудіо можливостей, то багато які українські комп'ютери так і не навчилися розмовляти. Проте, парк комп'ютерів в Україні стрімко оновлюється, і на перший план виходить інша проблема: пересилка графічної і звукової інформації займає так багато часу при найбільш поширеному в Україні модемному підключенні до Internet, що може вивести з себе навіть самого терплячого шанувальника мистецтва.

WWW і комерція

Останнім часом керівництво багатьох комерційних компаній усвідомило, що WWW - це справжня золота жила, що обіцяє величезні прибутки при належному використанні. Можливості реклами і продаж продукції, що надаються WWW, потенційно перевершують аналогічні можливості преси, телебачення і радіомовлень. Особливо зручна робота в WWW для фірм, що виробляють програмні продукти, для яких всі основні стадії - реклама, продаж і навіть “відвантаження готової продукції” - доступні через WWW. З жалем потрібно зазначити, що в Україні подібна діяльність поки вельми утруднена по двох основних причинах:

1. Дуже мало клієнтів, що мають доступ до WWW;

2. Недостатньо розвинені механізми оплати за допомогою кредитних карт або банківських чеків, найбільш зручні при даному методі оформлення замовлень.

Дозвілля і захоплення

Незважаючи на те, що спочатку WWW призначалася для “серйозних” цілей, в даний момент переважна частина інформації, що знаходиться там відноситься саме до сфери дозвілля і захоплень. Пошук і публікація в WWW матеріалів про ваші захоплення - стояча справа. Таким способом ви знайдете багато друзів і однодумців у всьому світі і встановите масу корисних особистих контактів.

1.8. Наскільки популярний Web?

З січня по грудень 1993, обсяг інформації, що передається по NSF зріс в 187 раз. У Грудні 1993 WWW займав вже 11 місце по кількості трафіка, а роком раніше він був всього лише 127.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат инструменты, сочинение отец, доклад по обж.

Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата