Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

Як було вже сказано вище, одне з основних обмежень діяльності українських комерційних банків на сучасному етапі - неможливість і небажання комерційних банків проводити довгострокове кредитування. Це пов'язано з відсутністю довгих кредитних ресурсів, відсутністю серйозних позичальників, які б мали стійке фінансове становище, інфляцією, великим ризиком неповернення кредитів.

Але останнім часом в економіці України відбулися зміни, які примусять комерційні банки переглянути свою кредитну діяльність і збільшити частку довгострокового кредитування.

Економiчна полiтика уряду України та НБУ в 1995-1996 роках створила умови для фiнансової стабiлiзацiї. Це зумовило нову ситуацiю для дiяльностi банкiвських установ, особливiсть якої в тому, що багато банкiв, включаючи середнi i великi, взагалi не надавали середньострокових i особливо довгострокових кредитiв. Сфера їх дiяльностi обмежувалась переважно короткостроковим кредитуванням, розрахунково-касовим обслуговуванням клiєнтiв, операцiями з купiвлi-продажу валюти, роботою з державними цiнними паперами. При цьому слiд визначити iстотне зниження номiнальних процентних ставок по кредитах, а також поступову активiзацiю iнвестицiйної дiяльностi пiдприємств та пiдвищення їх попиту на середньостроковi та довгостроковi кредити, що вимагає вiдповiдної змiни в депозитнiй i кредитнiй тактицi i стратегiї, спрямованих на забезпечення фiнансової стiйкостi банку в умовах фiнансової стабiлiзацiї.

В 1997 роцi для України були характернi темпи iнфляцiї в 3% [26, с.92], i це викликає певнi проблеми для комерцiйних банкiв щодо забезпечення їх фiнансової стiйкостi, бо структура балансiв українських банкiв добре адаптована до значних рiвнiв iнфляцiї i могла б сприяти високiй дохiдностi їхньої фiнансово-посередницької дiяльностi. Однак така структура погано пристосована до операцiй в умовах невисокої iнфляцiї, i якщо українськi банки не будуть намагатися iстотно змiнити структуру своїх балансiв за низької iнфляцiї, то це неминуче викличе збiльшення їхнiх збиткiв i призведе до неплатоспроможностi.

Причина цього криється ось в чому. Зниження середньомiсячних темпiв iнфляцiї до рiвня менш нiж 3% зумовить рiзкi зрушення в порiвняльнiй дохiдностi рiзних комбiнацiй активiв i пасивiв. Вiдбудеться iстотне зниження номiнальних процентних ставок по всiх категорiях гривненвих працюючих активiв, включаючи кредити. Це, у свою чергу виклече рiзке скорочення процентної маржi i, як результат, похитне фiнансову стiйкiсть банкiв.

Очевидно, що зниження iнфляцiї до рiвня менше нiж 3% на мiсяць призведе до структурних зрушень у попитi на кредитнi ресурси, збiльшуючи в них частку довгострокових позик.

Зростання строкiв надання кредитiв змушуватиме банки збiльшувати питому вагу строкових зобов’язань, насамперед строкових депозитiв, що в будь-якому разi зумовить пiдвищення банкiвських витрат.

Коли процентнi ставки мають тенденцiю до зниження, оптимальною фiнансовою стратегiєю для банкiв є орiєнтацiя на залучення переважно короткострокових зобов’язань, в тому числi депозитiв "до запитання". Проте в цьому випадку банк вiдчує труднощi. По сутi, йому доведеться вибирати один iз двох непривабливих для змiцнення їхнього фiнансового стану варiантiв:

1) йому необхiдно приймати додатковi ризики, пов’язанi iз спiввiдношенням зобов’язань "до запитання" i середньострокових працюючих активiв, що збiльшує загрозу втрати лiквiдностi;

2) вести далi переважно короткострокове кредитування i задовольнятися нижчими процентними доходами внаслiдок перевищення пропозицiї над попитом по короткострокових позиках.

Таким чином, успiшна адаптацiя до рiзких змiн у порiвняльнiй дохiдностi рiзних комбiнацiй активiв i пасивiв у зв’язку iз стiйким зниженням iнфляцiї до рiвня менш нiж 3% на мiсяць вимагатиме вiд українських банкiв серйозної змiни своїх балансiв. Основнi змiни полягатимуть у зменшеннi питомої ваги зобов’язань "до запитання", в тому числi валютних, при одночасному пiдвищеннi частки строкових зобов’язань, насамперед строкових депозитiв, у пiдвищеннi питомої ваги працюючих активiв при одночасному скороченнi частки непрацюючих активiв, зокрема, зростаннi питомої ваги кредитiв реально дiючим пiдприємницьким структурам.

Зрозумiло, що повноцiнна участь комерцiйних банкiв у довгостроковому кредитуваннi можлива лише за умови досягнення макроекономiчної стабiлiзацiї. Але це не виключає необхiдностi запровадження економiчних стимулiв та вiдновлення впливу держави в цьому питаннi.

Незважаючи на те, що жоден з банкiв не досяг рiвня 25% кредитних вкладень довгострокового характеру, НБУ з метою сприяння розвитковi iнвестицiйного процесу дозволив банкам у 1995 роцi надати довгострокових кредитiв бiльше як на 10 трлн. крб. в рахунок обов’язкових резервiв [20, с.50].

З метою заохочення комерцiйних банкiв для довгострокового кредитування iнвестицiйних програм в 1995 роцi здiйснювалося коригування обов’язкових резервiв, якi повиннi знаходитися на кореспондентських рахунках банкiв, на суму наданих ними кредитiв за рахунок власних ресурсiв. Дiя цiєї пiльги була продовжена i в 1996 роцi.

В сучасних умовах в Україні особливу увагу необхідно приділяти розвиткові споживчого кредиту, в чому має допомогти вивчення іноземного досвіду. Розвиток цього виду кредиту насамперед допоможе підвищити життєвий рівень населення. Але з другого боку, саме низький рівень доходів населення
– головна причина того, що надання населенню споживчих кредитів банками майже не відбувається.

Уваги заслуговують такі різновиди споживчих кредитів, що поширені в США
- позики з погашенням у розстрочку і позики, що відновляються. Позички зпогашенням у розстрочку застосовуються для купівлі побутових товарів тривалого користування, наприклад, для купівлі автомобіля. Позичальник може за своїм вибором чи погасити позику повністю, чи передати автомобіль за залишковою вартістю банку в якості сплати непогашеного боргу.

У разі надання банком позички, що відновлюється позичальнику відкривається кредитна лінія з правом отримання кредиту на протязі певного строку. При цьому, якщо позика погашається на протязі певного пільгового строку (30 днів), то процент на користь банку не нараховується.

Для розвитку споживчого кредитування в Україні можна передбачити такий варіант: відкривати кредитну лінію фізичним особам-позичальникам, які мають вклади в цьому банку і мають репутацію акуратних клієнтів.

При проведенні своєї кредитної діяльності будь-який банк ставить на меті зменшити кредитний ризик і таким чином зменшити частку прострочених, пролонгованих, сумнівних, небезпечних, безнадійних кредитів.

Найсуттєвiший фактор впливу на лiквiднiсть i платоспроможнiсть банкiв є проблема невчасного повернення позик, зростання безнадiйної кредитної заборгованостi. Без вжиття кардинальних заходiв щодо виправлення ситуацiї з поверненням кредитiв посилюється загроза втрати лiквiдностi банкiвською системою України. Серед заходiв загальнодержавного масштабу НБУ передбачає надання прямої дiї Закону України "Про заставу майна" i спрощення процедури реалiзацiї заставленого майна, введення єдиного реєстру такого майна, створення резервiв покриття кредитних ризикiв i фондiв страхування вкладiв громадян, якнайшвидше прийняття Закону України "Про кредит", проект якого вже пiдготовлений спецiалiстами НБУ.

В умовах зростання сум неповернених кредитiв посилюється значення контролю з боку банка за чiтким виконанням умов кредитного договору.
Першочергового значення тут набуває своєчаснiсть сплати боржником чергових процентiв i встановленої частини погашення основного боргу.

Враховуючи, що кожнiй позицi властивий певний ризик невиплати процентiв чи неповернення позики внаслiдок непередбачених обставин, зрозумiлим є намагання банку кредитувати лише перевiрених позичальникiв, якi добре себе зарекомендували. Однак в умовах нестабiльностi економiки таких клiєнтiв обмаль i обмежитися лише ними – це поставити пiд сумнiв дiяльнiсть банку як кредитної установи. Тому доцiльно не втрачати можливостi нарощувати обсяг позичкових операцiй i за рахунок тих iз них, для яких властивий пiдвищений ризик. Адже саме для них характерна бiльша дохiднiсть у порiвняннi з слаборизиковими. Беручи до уваги iснування обернено пропорцiональної залежностi мiж величиною ризику i дохiднiстю кредитних операцiй, кожний банк у центр позичкової полiтики повинен ставити забезпечення збалансованостi мiж ризиковiстю та обережнiстю. Надмiрна (невиправдана) ризиковiсть посилює загрозу падiння дохiдностi банку внаслiдок неповернення боргiв, а то й невиплати процентiв, тодi як перебiльшена обережнiсть знову ж таки не дає змоги використати багато якi прибутковi можливостi.

У зв'язку з цим очевидним є регулювання кредитних ризикiв та реалiзацiя заходiв щодо пом’якшення їхнього впливу на дохiднiсть банку. У вiтчизнянiй практицi встановлено лише один показник, який стосується оцiнки кредитних ризикiв. Це економiчний норматив, встановлений у законодавчому порядку – максимальний розмiр ризику на одного позичальника. Цього недостатньо хоча б тому, що зазначений норматив обмежується лише грошовим обсягом ризику.

В iнших країнах законодавча i нормативна база оцiнки i розмежування кредитних ризикiв розроблена значно повнiше. Наприклад, у Росiї Iнструкцiя
№1 вiд 30.01.96 р. встановила 4 нормативи, що регулюють кредитнi ризики банкiвської системи: максимальний розмiр ризику на одного боржника або групу пов’язаних боржникiв; максимальний розмiр кредитiв, гарантiй i поручительств, наданих банком своїм учасникам (акцiонерам); максимальний розмiр великих кредитних ризикiв; максимальний розмiр кредитiв, гарантiй i поручительств, наданих кредитною органiзацiєю своїм iнсайдерам.

Багато проблем комерцiйних банкiв у кредитнiй дiяльностi пов’язанi з об’єктивними причинами фiнансових негараздiв у банкiвськiй системi. Вони випливають iз загального стану економiки держави, вiдсутностi належного досвiду i вiдповiдно пiдготовлених кадрiв для функцiонування банкiв в умовах ринкових перетворень. Поряд iз тим фiнансовi проблеми багатьох комерцiйних банкiв значною мiрою також пов’язанi iз суб’єктивними факторами. Це, зокрема, занадто ризикова кредитна полiтика їхнiх керiвникiв, зумовлена гонитвою за високими прибутками тощо.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: шпаргалки по психологии, шпаргалки ответы.





Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата