Приватизація як засіб припинення державної власності
| Категория реферата: Рефераты по экономической теории
| Теги реферата: конспект урока в школе, изложение по русскому языку
| Добавил(а) на сайт: Тимофеев.
Предыдущая страница реферата | 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 | Следующая страница реферата
Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій
повідомляються персонально. Крім того, повинно бути зроблено загальне
повідомлення передбаченим статутом способом про наступні збори з
зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення
повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.
Будь-який з акціонерів вправі вносити свої пропозиції щодо порядку денного
загальних зборів не пізніше як за 40 днів до скликання загальних зборів. В
цей же строк акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками
голосів, можуть вимагати включення питань до порядку денного.
До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість
ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.
Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до
порядку денного.
Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна
акція - один голос. У статуті товариства може бути встановлена мінімальна
кількість акцій, яка надає право голосу, або обмеження кількості голосів, які надаються одному акціонеру.
Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціонер
вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, довівши
про це до відома виконавчий орган акціонерного товариства.
Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо
інше не передбачено статутом товариства.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Збори повинні бути також скликані виконавчим органом на вимогу ради
акціонерів (спостережної ради).
Акціонери, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, вправі вимагати скликання позачергових зборів у будьякий час і з будь-якого
приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало вказаної вимоги, вони
вправі самі скликати збори.
В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонерного товариства
(спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого
органу.
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.
Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого органу.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.
Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що входять до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління.
Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного
товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень.
Роботою правління керує голова правління, який призначається або
обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.
Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності
здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть
бути наділені цим правом згідно з статутом.
Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань
правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам.
На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.
Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які
перебувають з товариством у трудових відносинах.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного
товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа
акціонерів.
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад
затверджується загальними зборами акціонерів відповідно до статуту
товариства.
Перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться
ревізійною комісією за дорученням загальних зборів, ради акціонерного
товариства (спостережної ради), з її власної ініціативи або на вимогу
акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів.
Ревізійній комісії акціонерного товариства повинні бути подані всі
матеріали, бухгалтерські або інші документи і особисті пояснення службових
осіб на її вимогу.
Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок
загальним зборам акціонерного товариства або раді акціонерного товариства
(спостережній раді).
Члени ревізійної комісії вправі брати участь з дорадчим голосом у засіданнях правління.
Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.
Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних
зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного
товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має
статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими
документами.
Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів.
У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не
повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у
межах невнесеної частини вкладу.
Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім
відомостей, зазначених в статті 4 цього Закону, повинні містити відомості
про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення
ними вкладів.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше 50 тисяч карбованців.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен із учасників зобов'язаний внести не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.
Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій
вклад, видається свідоцтво товариства про це.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю, може за згодою решти
учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам
цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то
і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом
придбання частки (її частини) учасника, який її уступив, пропорційно їх
часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними
розмірі.
Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її уступає.
При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, які належали учаснику, який уступив її повністю або частково.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: диплом государственного образца, рефераты помощь.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 | Следующая страница реферата