Приватизація як засіб припинення державної власності
| Категория реферата: Рефераты по экономической теории
| Теги реферата: конспект урока в школе, изложение по русскому языку
| Добавил(а) на сайт: Тимофеев.
Предыдущая страница реферата | 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 | Следующая страница реферата
Засновники акціонерного товариства публікують повідомлення про наступну
відкриту підписку, в якій мають бути вказані його фірмове найменування, предмет, цілі та строки діяльності товариства, склад засновників, дата
проведення установчих зборів, розмір статутного фонду, що передбачається, номінальна вартість акцій, їх кількість та види, переваги та пільги
засновників, місце проведення, початковий та кінцевий строки підписки на
акції, склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі, найменування банківської установи та номер розрахункового рахунку, на який
мають бути внесені початкові внески. За рішенням засновників у повідомлення
можуть бути включені також інші відомості. Строк відкритої підписки не може
перевищувати 6 місяців.
Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників
не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого
засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної
кількості акцій.
Після закінчення вказаного у повідомлені строку, підписка припиняється.
Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на
акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30
днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну
відповідальність.
У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками або установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків
номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають
тимчасові свідоцтва.
У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між
засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не
менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.
Акціонерне товариство має право викупати у акціонера оплачені ними акції
тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного
перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані
акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного
року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і
визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без
урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.
Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року
після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну
вартість акцій. У разі несплати у встановлений строк, акціонер, якщо інше
не передбачене статутом товариства, сплачує за час відстрочки 10 відсотків
річних від суми простроченого платежу.
При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу
акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.
Акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з його господарською діяльністю.
Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, зазначений у
повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на
акції.
При пропущенні вказаного строку особа, що підписалася на акції, має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.
Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 50 відсотків акцій, на які проведено підписку.
Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.
Голосування на установчих зборах провадиться за принципом: одна акція - один голос.
Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв, про обрання ради акціонерного товариства
(спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного
товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного
товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на
установчих зборах осіб, що підписалися на акції, а інші питання - простою
більшістю голосів.
Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання: а) приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують
його статут; б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що
перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття
рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачуваний статутний фонд); в) зменьшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений
строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у
повідомленні; г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий
та контролюючий орган акціонерного товариства; д) вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до
створення акціонерного товариства; є) визначають пільги, що надають засновникам; ж) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі; з)інші питання відповідно до установчих документів.
Статут акціонерного товариства, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання
зобов'язань по викупу акцій.
Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі
раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.
Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій.
Збільшення статутного фонду акціонерного товариства не більш як на 1/3
може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено
статутом.
Зміни статуту, пов'язані із збільшенням статутного фонду, повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства, після реалізації додатково випущених акцій.
Статутами банківських та страхових установ, які є акціонерними товариствами, може бути передбачений інший, ніж той, що вказаний у цій статті, порядок збільшення статутного фонду.
Рішення про зменшення статутного фонду акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду.
Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.
Рішенням акціонерного товариства про зменшення розміру статутного фонду акції, не подані на анулювання, визначаються недійсними, але не раніше, як через шість місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів передбаченим статутом способом.
Акціонерне товариство відшкодовує власнику акцій збитки, пов'язані із змінами статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішуються судом або арбітражним судом.
У повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення питання про зміни статутного фонду акціонерного товариства повинні міститися: а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення статутного фонду; б) проект змін до статуту акціонерного товариства, пов'язаних із збільшенням або зменшенням статутного фонду; в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість; г) відомості про нову номінальну вартість акцій; д) права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні; є) дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення; ж) порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов'язаних із змінами статутного фонду;
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери; незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони являються. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.
До компетенції загальних зборів належить: а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і
затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства; в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства
(спостережної ради); г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної
комісії; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків
ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття
збитків; е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та
представництв, затвердження їх статутів та положень; є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності
посадових осіб товариства; ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів
товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що
випускаються ним; и) визначення умов оплати праці службових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перебільшує
вказану в статуті товариства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення
ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь
акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків
голосів.
Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів
акціонерів, які беруть участь в зборах з таких питань: а) зміна статуту товариства; б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства; в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій, та
представництв товариства.
По решті питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: диплом государственного образца, рефераты помощь.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 | Следующая страница реферата