смотреть на рефераты похожие на "Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТЕКОНОМІЇ

КУРСОВА РОБОТА з політекономії на тему:

«Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах»

Виконала студентка 1 курсу, 1 групи, спеціальності 0104

Ломач В.В.

Керівник Проскуріна Л.Д.

Київ -1998.

Зміст.

Вступ.

1. Передумови і фактори формування економіки соціальної орієнтації в

Німеччині.

2. Суть економічної політики соціальної орієнтації.

3. Проблеми соціальної політики в умовах економіки соціальної орієнтації.

Висновки.

Список літератури.

Вступ.

У світовій системі економіки чималу роль грають колишні соціалістичні країни. До цієї групи відносяться країни, у яких довгий час існував соціалістичний режим. Розглянемо основні тенденції розвитку виробництва валових внутрішніх продуктів цих країн за період 1950-97р.р.

Успішний розвиток статистики і система рахунків дозволяє проаналізувати динаміку макроекономічних показників більшості країн.
Джерелами статистичних даних послужили публікації ООН, МВФ, Всесвітнього банку, а також національних статистичного даних ряду країн. У якості найважливіших економічних показників використовувалися абсолютні обсяги виробництва і його відносні розміри на «душу» населення.

За майже повоєнних десятиліть масштаби і географічна структура світової економіки істотно змінилися. У цілому за 46 років зріс майже в
5.9 разу. Структура світової економіки з погляду переваження різноманітних типів соціально-економічних систем на перший погляд практично не змінилася. Може скластися враження, що колишні соціалістичні країни домоглися незначної переваги над країнами із ринковою економікою.

1. Передумови і фактори формування економіки соціальної орієнтації в

Німеччині.

Германська економічна модель виходить із положення, що децентралізована ринкова система виробництва ефективна, держава не втручається у виробничу діяльність підприємства, а активна політика на ринку праці повинна зводити до мінімуму соціальні витрати ринкової економіки. Зміст полягає в максимальному зростанні виробництва приватного сектора і як можна великому перерозподілі державою частини прибутку через податкову систему і державний сектор для підвищення життєвого рівня населення, але без впливу на основи виробництва. При цьому упор робиться на інфраструктурні елементи і колективний грошовий фонд.