Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах

| Категория реферата: Рефераты по экономике
| Теги реферата: деятельность доклад, скачать реферат бесплатно без регистрации
| Добавил(а) на сайт: Леонтий.

Термін “кооператив” звичайно відноситься до економічного поняття, що засновується на спільних діях і взаємодопомозі. Кооперативне підприємство повинно мати прямий зв'язок із потребами й економічним інтересом його членів. З-поміж принципів кооперативного руху: воля членства - ніхто не може бути виключений, крім випадків порушення статуту ; незалежність від політичних партій і віросповідань; демократичне управління - “один член - один голос”; обмеження прибутків на вкладений пай, кооперативне товариство
- асоціація людей, а не капіталу; нагромадження капіталу на розвиток і економічну самостійність; просвітительська діяльність; взаємодія кооперативів.

Сфера діяльності кооперативів широка; крім згаданих існують кооперативи житлові, страхові, туристичні, автомобільні і навіть похоронні.

Таким чином, кооперативи грають важливу роль у сучасному суспільстві
. Але в 50-60 роки зрушення до укрупнення економічних підприємств із метою зниження витрат зробили вплив і на кооперативи, також як і на інші види бізнесу. Ця тенденція стала серйозно загрожувати демократії в кооперативах. В цей час кооперативне рух шукає способи підсилення впливу рядових членів на положення справ у кооперативах.

3. Проблеми соціальної політики в умовах економіки соціальної орієнтації.

Кожна соціально-економічна модель переслідує і створена для певних цілей. У германській моделі першорядну роль грає соціальна політика, що покликана створювати більш-менш нормальні умови відтворення робочої сили
(переважно висококваліфікованої ) -обставина виняткової важливості для
Германії, якщо мати на увазі специфіку її розвитку і місце в міжнародному поділу праці, - і постає інструментом ослаблення соціальної напруженості, нейтралізації класових антагонізмів і конфліктів.

У германській моделі соціальна політика сприяє перетворенню суспільних відносин у дусі соціальної справедливості, зрівнянню прибутків, згладжуванню класових нерівностей і в результаті побудові нового суспільства демократичного соціалізму на базі держави добробуту.

Рівень життя у Германії вважається одним із найбільш високих у світі і у Європі. Рівень життя визначається комплексом різноманітних показників. По ВВП і споживанні на душу населення, по ступені вирівнювання прибутків, по відношенню зарплатні жінок до зарплатні чоловіків Германія займає одне з перших місць у Європі.

Відповідно до однієї із цілей германської моделі - рівності, прибутки є дуже прогресивною системою прибуткових податків. Широкий перерозподіл через систему соціального страхування сприяє значному скороченню розходжень у прибутках. У 1986 р. у Германії на 20% самих багатих родин доводилося
37, 5% прибутків, на 20% самих бідних - 12% ( для США відповідно 43, 7% і
4, 6%). Помітно скоротилася різниця в оплаті чоловіків і жінок; у 1987 середня заробітна плата жінок складала 89, 6% з зарплатні чоловіків ( для порівняння : в Італії - 84, 8%; у Великобританії - 70, 5% ; у Японії - 48,
5%).

Після тривалого зростання чистих (після відрахування податків) прибутків у повоєнний період реальні (у постійних цінах) чисті прибутки домашніх господарств у 1981-1983 скоротилися. У 1984-1989 у середньому щорічно вони росли на 2, 2%. Реальні прибутки трудящих відставали по темпах від прибутків інших прошарків населення (наприклад, пенсіонерів).
У 1950 на чисті прибутки домашніх господарств доводилося 70% ВВП. До
1989 ця частка впала приблизно до 50%. Прямі податки і внески на соціальне страхування населення росли помітно скоріше оберненого потоку переказів із державного сектора домашнім господарствам.

Більш половини власності домашніх господарств припадає на матеріальну власність, а фінансові активи у вигляді рахунків у банках, облігацій, акцій і іншої вимоги складають біля 40%. На автомашини, човни й інші споживчі товари тривалого користування припадає іще 10%. Власність розподілена менш рівномірно, ніж прибутки, але за останні десятиліття була помітна тенденція до більш рівномірного розподілу. Розподіл власності у
Германії більш рівномірне, ніж у більшості інших країн.

Показники життєвого рівня (на 1000 . ) у 1987

|Країни |ВВП на душу |Телефони |Телевізор|Легкові|Спожива|Безроб|
| |населення (.|(шт. ) |и (шт. ) |автомоб|ння |іття |
| |США) | | |ілі |на душу|(%) |
| | | | |(шт. ) |(кВг) | |
|Германія |18876 |890 |393 |420 |17079 |1, 6 |
|Англія |11765 |524 |346 |318 |5477 |8, 4 |
|США |18338 |760 |813 |559 |11204 |5, 4 |
|Японія |19465 |555 |261 |241 |5733 |2, 5 |
|Франція |15818 |608 |332 |394 |5870 |10 |

Рівень прибутків у 1987

|Розмір прибутку |Число чоловіків |Число жінок |Разом |
|0 |20 278 |21 755 |42 033 |
| 1-39 999 |476 061 |905 017 |1 381 078 |
| 40 000-79 999 |560 063 |1 139 362 |1 699 425 |
| 80 000-119 999 |1 029 254 |1 020 719 |2 049 973 |
|120 000-159 999 |778 000 |320 563 |1 098 563 |
|160 000-199 999 |274 161 |69 438 |343 599 |
|200 000-299 999 |186 304 |29 199 |215 503 |
|300 000-499 999 |52 067 |5 756 |57 823 |
|500 000 і вище |10 707 |1 227 |11 934 |

Висновок

Отже, основні цілі германської моделі - повна зайнятість і рівність, що залежать від стабільності цін, економічного зростання і конкурентноздатності. Сполучення загальних рестриктивних заходів і активної політики на ринку праці розглядався як засіб поєднання повної зайнятості зі стабільністю цін. Загальна політика добробуту і профспілкова політика солідарності в області зарплатні - складові частини германської моделі. Модель розвивалася протягом кількох десятиліть і показала життєздатність ідей політики солідарності в галузі зарплатні, повної зайнятості без інфляції, активної політики на ринку праці. Які ж висновки з досвіду і досягнень германської моделі можна зробити?

1. Успіх Германії на ринку праці. Германія зберігала досить низьке безробіття в повоєнний період, у тому числі із середини 70-х років, коли серйозні структурні проблеми привели до масового безробіття в більшості розвинених капіталістичних країн.

2. Є певні досягнення й у тривалій боротьбі за рівність. Повна зайнятість сама по собі важливий фактор вирівнювання: суспільство повною зайнятістю уникає розходжень у прибутках і життєвому рівні, що виникають із масового безробіття, оскільки довгострокове безробіття веде до втрат у прибутках. Політика солідарності в галузі зарплати прагне досягти рівної зарплати за рівну працю. Уряд використовує прогресивне оподатковування і систему великих державних послуг.

3. Менших успіхів Германія домоглася в інших галузях: ціни росли скоріше, ніж у більшості інших країн, ВВП збільшувався повільніше, ніж у ряді країн Західної Європи, продуктивність праці майже не росла. Падіння темпів зростання продуктивності праці - міжнародне явище, викликана , зокрема, поширенням сектора послуг, що менш здатний до раціоналізації.
Деякою мірою несприятливий розвиток у Германії порозумівається великим державним сектором, що, по визначенні, не дає зростання продуктивності.
Таким чином, інфляція і відносно скромний економічний зріст є певною ціною, сплаченою за повну зайнятість і політику рівності.

Найбільш слабким місцем моделі виявилася складність сполучення повної зайнятості і стабільності цін. Але до 80-х років ці труднощі не виявлялися у вигляді серйозної загрози моделі в цілому. Причини лежать в області політики. Уряд розумів необхідність більш сильної податкової політики, але не знайшло підтримки цьому.

Таким чином, германська модель виявилася під загрозою. Збереження в майбутньому двох основних цілей германської моделі - повної зайнятості і рівності -очевидно , зажадає нових методів, що повинні відповідати умовам.
Лише час покаже, чи збережуться специфічні риси германської моделі - низьке безробіття, політика солідарності в області зарплатні, централізовані переговори по зарплатні , виключно великий державний сектор і відповідно важкий податковий тягар, або ж модель відповідала лише особливим умовам повоєнного періоду.

Література

1. Економіка зарубіжних країн: капіталістичні і країни що розвиваються. Навчальний посібник для спец. вузів. кіл. : В. П.
Колєсов і ін. - Москва, . . , 1990.

2.Волков А. М. “Германія : соціально-економічна модель” М. ”Думка
”1991

3. Хойєр В. Як робити бізнес у Європі. - Москва: Прогрес, 1990.