Предыдущая страница реферата | 10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 | Следующая страница реферата

Євросоюз – найбільша економічна спільнота у світі. Вона виробляє близько чверті світового виробництва товарів. Малі підприємства в ЄС найбільше розвинуті у галузях оптової та роздрібної торгівлі, харчовій промисловості, будівництві, ділових стратегічних послугах, в галузі послуг з надання консультацій, готельному, ресторанному та туристичному бізнесі. [5, с. 147]

За словами Шпака В. на світовому рівні малий бізнес є головним джерелом інновацій. Невеликі компанії виконують щорік більше 60% усіх розробок. Такий показник притаманний лише цьому сектору, оскільки керівник малого підприємства є ближчий до самого виробництва та зацікавлений у впроваджені нових технологій. На великих підприємствах швидкість впровадження нововведень у життя значно повільніша. [33, с. 87]

Галан Н. в своїй роботі стверджує, що «за результатами окремих досліджень малі підприємства у Західній Європі навіть ефективніші щодо виконання науково – дослідних робіт та створення інноваційних продуктів, ніж великі підприємства».

Для стимулювання діяльності малих підприємств по країнах проводиться їх підтримка на державному рівні.

Державна політика підтримки підприємництва – це сукупність (комплекс) пріоритетних народногосподарських підходів і рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб’єктів господарювання. [4, с. 151]

У ЄС регулювання будь-якого питання проводиться на регіональному та наддержавному рівні. Це стосується і малих підприємств. Цілі державного регулювання у цій сфері направлені на зміцнення єдиного внутрішнього ринку. Галан Н. [5, с. 149] визначає низку напрямів державної політики у ЄС стосовно малих підприємств: усунення бюрократичних перешкод; надання фінансової підтримки; сприяння доступу до джерел фінансування; зменшення податкового тягаря; підвищення інноваційного потенціалу підприємств; створення умов для розвитку електронної торгівлі (у 1999 році з’явились перші національні програми залучення малих підприємств до електронного зв’язку з покупцями).

Було встановлено, що найбільше у ЄС малі підприємства потерпають від адміністративних бар’єрів. Втрати малих підприємств на створення та ліквідацію, ліцензування та сертифікацію продукції щороку складають 3-4% від ВВП. Тому цій сфері приділяється найбільше уваги з боку держави.

Для цього у ЄС для малих підприємств було розроблено спрощене законодавство для внутрішнього ринку, яке з’явилось у 1996 році. Воно поширюється на вибіркові види діяльності та існує не у всіх країнах – членах ЄС. Свої рекомендації та оцінки спрощеному законодавству надає Спеціальна робоча група з питань спрощення умов діяльності підприємств.

З 1986 року працює Програма оцінки наслідків для бізнесу у формі консультацій по проблемах діяльності. На території ЄС створена мережа консультативних центрів Євро – Інфо. Тут підприємцям роз’яснюють вимоги законодавства, правила заповнення форм звітності, надають інформацію про цільові програми ЄС для бізнесу. Ця мережа ініціює регулярні Європейські конференції для щойно створених підприємств.

Узагальнення корисної інформації щодо найефективніших шляхів подолання адміністративних бар’єрів розповсюджується міх країнами – учасницями ЄС через «Програму узгоджених дій».

На національному рівні за допомогою спеціальної системи контрольних питань проводиться визначення впливу кожного нормативного акту на функціонування бізнесу. Порівнюються витрати та вигоди. Наприклад у Нідерландах систему контрольних питань розподілено на 3 групи: наслідки для бізнесу, вплив на екологію та ступінь виконання вимог законодавства. Результати обговорюються на рівні міністерств.

До спеціальних ініціатив ЄС можна віднести програми в галузях інформаційних технологій. Вони поширені у країнах північної частини ЄС. Такі програми мають на меті створення спеціальних мережених пунктів збору інформації від малих підприємств. Працюють вони за принципом «єдиного вікна». [5, с. 149-152]

Галан Н. [5, с. 152] у своїй статті «Державна підтримка малих та середніх підприємств в Європейському союзі» надає інформацію щодо фінансових шляхів допомоги малим підприємствам в країнах ЄС:

Мінімальна допомога (не перевищує 50 тис. євро на одну статтю витрат) упродовж 3 років. Рішення про її надання приймає національний або регіональний уряд.

Збільшена допомога не перевищує 7,5% інвестиційних витрат на підприємства. Складає до 200 тис. євро у розрахунку 2 тис. євро на 1 новостворене робоче місце. Рішення про надання такої допомоги приймається Комісією ЄС протягом 20 діб.

Обсяг інвестиційної допомоги залежить від регіону розташування підприємства. Складає в економічно розвинених та менш розвинених регіонах не більше 15% від суми інвестиційних витрат для підприємств з кількістю працівників до 50 осіб. Для підприємств з кількістю працівників 50 – 250 осіб ця частка складає 7,5% у розвинених регіонах та 10% у менш розвинених.

Якщо підприємство має на меті провести витрати на консультації, то йому обов’язково профінансують з них 50%, якщо сума допомоги більше мінімальної. Така допомога називається цільовою. Рішення про її надання приймає Комісія ЄС.

В Австрії та Швеції функціонує у вигляді мережі організація «ангелів бізнесу». ЇЇ мета – знаходження інвесторів для малих підприємств.

Передумовами сучасного стану малих підприємств Дніпропетровської області були певні кроки уряду України за роки її незалежності. Розглянемо надалі еволюцію діяльності малих підприємств та інститутів, що полегшують їх функціонування.

Підсумки роботі державного сектора за останнє десятиліття в русі сприяння розвитку малих підприємств зробила Акімова І. [1, с. 67]. Автор виокремила декілька рис:

Акценти були зроблені у полі взаємодії держави і бізнесу у питаннях створення, реєстрації, ліцензування, але не на питаннях зниження корупції та захищенні прав приватної власності;

Велась робота по зниженню кількості перевірок та регуляторних обмежень, але стабільності у законодавстві досягти не вдалося;

Увага приділялась перешкодам створення нових підприємств, а не перешкодам їх зростання, не було зроблено рішень відносно контактів між малими підприємствами нашої країни з іншими по інвестиційних питаннях;

Створення спеціальних податкових режимів було головним інструментом держави у підтримці малих підприємств.

Як наслідок такої політики Акімова І. виділяє створення великої кількості малих підприємств, особливо мікропідприємств, низький ріст частки малого бізнесу у ВВП та зайнятості. До позитивної тенденції віднесено появу підприємницької ініціативи у секторах домінування малих підприємств. Це сфера послуг та торгівля (переважно роздрібна). Негативні наслідки виділені такі, як зменшення частки «працюючих» малих фірм у загальній їх кількості (показник впав з 96,2% у 1996 р. до 74,6% у 2001 р. по Україні в цілому).

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: бесплатные рефераты и курсовые, сочинение на тему зимой.





Предыдущая страница реферата | 10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20 | Следующая страница реферата