Предыдущая страница реферата | 6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 | Следующая страница реферата

Поповнення бібліотек здійснюється за рахунок благодійних пожертвувань відвідувачів, які здають уже нікому не потрібні книги, застарілі головним чином морально. У таблиці 16 розглянемо ситуацію щодо кількості бібліотек та кількості у них книг та журналів. ***

Масові бібліотеки Вінниччини

Таблиця 16
|Кількість показники // Роки |1990 |1995 |1997 |1998 |1999 |
|Всього кількість бібліотек, |1435 |1382 |1197 |1174 |1175 |
|одиниць | | | | | |
|в них книг і журналів, тис. |21188,6|20444,5|19698,2|19432, |19255,1|
|примірників | | | |5 | |

Таблиця 17 показує кількість бібліотек по відомчій належності та наявність в них книг та журналів.

Масові бібліотеки по відомчій належності

Таблиця 17
| |1990 |1995 |1999 |
| |Кількіст|в них книг|Кількіст|в них книг|Кількіст|в них книг|
| |ь | |ь | |ь | |
| |бібліоте|і |бібліоте|і |бібліоте|і |
| |к |журналів, |к |журналів, |к |журналів, |
| | |тис. | |тис. | |тис. |
| | |примір | |примір | |примір |
|Всього | | | | | | |
|масових |1435 |21188,6 |1382 |20444,5 |1175 |19255,1 |
|бібліотек | | | | | | |
|Бібліотеки | | | | | | |
|Міністерства|1367 |20456,0 |1326 |19904,9 |1130 |18843,4 |
| | | | | | | |
|культури | | | | | | |
|України | | | | | | |
|Бібліотеки | | | | | | |
|профспілко- |67 |719,1 |55 |526,2 |44 |399,2 |
|вих | | | | | | |
|організац. | | | | | | |
|Бібліотеки | | | | | | |
|ін. |1 |13,5 |1 |13,4 |1 |12,5 |
|відомств та | | | | | | |
| | | | | | | |
|організацій | | | | | | |

Статистичні дані недостатньо висвітлюють реальну ситуацію стану бібліотек, але згідно аналізу даних спостерігається тенденція спаду кількості. Щодо кількості відвідувачів, то також зберігається тенденція зниження.

3.2. Видатки бюджетів на клубні установи

Клубні установи м. Вінниці та області також належним чином не фінансуються, а відповідно скорочується їх кількість та якість обслуговування. У місті та районних центрах ситуація краща. А от в сільській місцевості спостерігається стійке зменшення клубних установ. Ця ситуація пов’язана з зменшенням населення в сільській місцевості та старіння населення, відсутністю уваги керівників села до проблем клубів, в яких здебільшого майже нічого не залишилося. Що було не вкрадено, то зносилося повністю. Будівлі клубів не ремонтуються десятки років, у людей зникає потреба їх відвідувати. В такі розвалини не хочеться йти, краще дома подивитися телевізор.

Таблиця 18 показує тенденцію спаду кількості клубних установ як у містах так і в сільській місцевості. ***

Клубні установи, штук

Таблиця 18
|Роки |Всього |В тому числі |
| | |в міських |в сільській |
| | |поселеннях |місцевості |
|1990 |1471 |216 |1255 |
|1991 |1436 |190 |1246 |
|1992 |1418 |185 |1233 |
|1993 |1400 |175 |1225 |
|1994 |1386 |169 |1217 |
|1995 |1360 |162 |1198 |
|1996 |1342 |156 |1186 |
|1997 |1276 |147 |1129 |
|1998 |1264 |144 |1120 |
|1999 |1255 |142 |1113 |

Така ж сама ситуація клубних установ по відомчій належності: клубні установи Міністерства культури скоротилися з 1258 одиниць 1991 року до 1117 одиниць на кінець 1999 року; клуби профспілкових організацій - з 191 одиниці 1991 року до 101 одиниці на кінець 1999 року. Але у сільській місцевості є позитивна тенденція відродження клубних установ. Це пов’язано з розвитком фермерства та іншими кардинальними перебудовами на селі. Кожен керівник на селі якимись чином намагається створити для молоді центри розваг.

У Вінницькій області 1990 року було 14 клубних установ, а на кінець
1999 року їх стало 28. Четверта частина клубних установ оснащена комп’ютерами та гральними автоматами.

3. Видатки бюджетів на кіноустановки

Кіноустановки є стаціонарні і пересувні. Стаціонарні кіноустановки базуються у клубних закладах, театрах, актових залах промислових підприємств, центрах науково-технічної інформації тощо. Економічна криза помітно вплинула на кількість кіноустановок. У сільській місцевості 1990 року їх було 1249, а на кінець 1999 року їх стало лише 854. Відповідно у міській місцевості 1990 року було 123, а на кінець 1999 року – 52.

У зменшенні кількості кіноустановок криється не лише економічна причина. Телебачення та відеотехніка різних видів поступово знизили потребу в кіноустановках.

Пересувні кіноустановки використовуються у сільській місцевості та в міських поселеннях, але в меншій кількості. Їх часто використовують в різних наукових та освітніх закладах. Головним чином кіноустановки використовуються для навчальних та інформаційних цілей.

Кількість відвідувань кіносеансів в міських поселеннях та на селі за
1990 рік було 20 млн. 773 тис., тоді як за 1999 рік їх стало 221 тисяча.
Тенденція до спаду продовжується.

4. Видатки бюджетів на театри і музеї

Щодо діяльності театрів та музеїв у Вінницькій області, то слід зазначити тенденцію зростання інтересу громадян до виставочних експонатів та різноманітних шоу спортивного та культурно-розважального характеру.
Кількість музеїв (включаючи філіали) зросла на 13 одиниць, так у 1990 році було лише 7, то на кінець 1999 року їх стало 20. Кількість професійних театрів було 3 у 1990 році і стало 2 на кінець 1999 року. Кількість вистав
(включаючи концерти, творчі вечори і інші заходи) зменшилося. Так, у 1990 році було 1389 вистави, а в 1999 році 804. Відповідно кількість відвідувань у 1990 році було майже 382 тисячі, то у 1999 році стало 157,5 тис.

Кількість експонатів основного музейного фонду зросла з 16,8 тис. 1990 року до 31,7 тис. 1999 року, а кількість відвідувань у 1990 році було майже
600 тис., у 1999 році 406,7 тис.

Причиною зменшення відвідувань у театрах стала відсутність інтересу глядачів до пропонованих вистав. Вартість квитків тут не відіграє ніякої ролі. Як приїздять “зірки” вітчизняної та зарубіжної естради, то зали переповнені і навіть тоді, коли вартість квитків велика. Відсутність попиту на театральні вистави ставить в скрутне становище театри, але вони виживають за рахунок інших заходів.

Із стабілізацією економіки в Україні та покращенням рівня життя з’явиться потреба у духовному збагаченні населення.

Видатки з бюджету на утримання будівель, виплати заробітної плати працівникам театрів та музеїв складають лише 28% від потреби, але за рахунок спонсорів та інвестицій недержавних громадських організацій ситуація майже нормальна. Так, музей-садиба М. І. Пирогова отримала кошти від російських організацій щодо збереження тіла хірурга та утримання інших експонатів щодо його діяльності. Російські та українські вчені піклуються про наукову спадщину М. І. Пирогова.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: как лечить шпоры, мцыри сочинение.





Предыдущая страница реферата | 6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 | Следующая страница реферата