1.Предмет Г. П.
Понятия господарства може співпадати з поняттям виробництво і економіка , якщо за межі господарського виробництва винести майнові і немайнові відносини , пов”язані з веденням домашнього господарства (відносини між членами сім”ї. Г. П. зосереджує увагу на відносинах , що виникають між юридичними особами , їх органами управління , державними суб”єктами підприємницької діяльності .Предметом цих відносин в процесі господарської діяльності є чисельні організаційні та майнові відносини , що виникають і реалізуться між юридичними особами незалежно від їх форм власності ; між ними та органами державного управління або відносини між органами управління .
2. Понятия господарського права
Г. П . -Сукупність правових норм та інститутів різних галузей права що функціонально взаїмодіють в регулюванні господарської діяльності . У сфері економіки виникають і функціонують різні відносини , пов”язані з господарською діяльністю . Гос- кі правовід-ни складаються з двох елементів- організаційного і майнового . Господарські пра вовідносини мають певні ознаки .
1.Обмежене коло суб”єктів .
2. Поєднання в них організаційних і правових елементів .
3. Їх матеріальний зміст , тобто суспільне виробництво і реалізація господарюючими суб”єктами продукції , виконання робіт надання послуг
3. Мета і принципи Г. П .
Мета - забезпечення належної ефективності суспільного виробництва шляхом організації і впровадження у використання ефективного механізму господарювання . Мету Г. П. розглядають з двох основних точок зору : з економічної та правової .З економічної точки зору мета полягає у підвищенні ефективності суспільного виробництва , а з точки зору права - в поліпшенні функціонування господарського механізму . Принципи - це основні керівні начала , на яких базуються і якими характеризується правове регулювання відповідних суспільних відносин . Існують такі принципи : рівноправність різних форм власності .
1. законність - держава , її органи , посадові особи, підприємства , організації і громадяни повинні дотримуватися конституції і інших норм чинного законодавства .
2. необхідність активного використання банківських кредитів , прибутку , податків і інших економічних важелів і стимулів .
Взагалі , існує дуже багато принципів Г . П .
4 . Господарські відносини на началах субординації .
Господарські правові відносини поділяються на організаційні та правові .
Останні в свою чергу поділяються на субординаційні і координаційні
.Організаційні відносини , що базуються на початках субординації Такі відносини виникають між суб”єктами , які пов”язані організаційним влідним підпорядкуванням (відносини між міністерством та підпорядкованим йому державним підприємством , відносини між господарським суб”єктом і державним органом з контрольно - наглядовою функцією .)Майнові відносини на початках субординації . В такі відносини вступають суб”єкти певних грошових виплат та майнових зборів (виплати податків і відрахування у фонди . )
5 . Господарські відносини на початках координації .
Господарські правові відносини поділяються на організаційні та правові .
Останні в свою чергу поділяються на субординаційні і координаційні
.Організаційні відносини на початках координації .такі відносини пов”язані з рівноправністю учасників між собою .Наприклад : відносини між всіма підприємствами в цивільних правовідносинах , а також відносини між органами державного управління одного рівня .Майнові відносини на початках координації .Такі відносини базуються на незалежності учасників один від одного , на їх рівноправності і виключенні підпорядкування .Наприклад , це відносини по угодах і договорах між підприємствами .
6 . Методи господарського права .
Методи - це система способів впливу правових норм на суспільні відносини
,що регулюються нормами господарського права .Існує декілька методів впливу
:
1. Метод обов”язкових приписів .
Він широко використовується компетентними органами управління . Прийнятий ними акт , обов”язковий для виконання фізичними і юридичними особами ., а його ігнорування може розцінюватися , як правопорушення з усіма правовими наслідками . Якщо акт прийнято з порушеннями чинного законодавства , або за межами повноважень компетентних органів , він може бути визнаний повністю або частково не дійсним .
2 .Метод автономних рішень
В господарській діяльності правові наслідки часто наступають на під ставі волевиявлення сторін або згоди певного органу .Цей метод також називають методом погодження або дозвільним методом .
3 .Метод рекомендацій
В данному випадку примус відсутній і господарський орган сам вирвшує чи слідувати данній рекомендаціїчи ні .Тут дозволяється вибирати більш вигідний варіант .
.
7 . Система госпо -го права .
Г . П . ділиться на дві частини :
1 . загальна частина
2 . особлива частина
До першої входять - загальні положення для всіх галузей права , правові форми і методи керівництва економікою , суб”єкти господарського права , правовий режим майна суб”єктів , господарські забов”язання . Правові положення загальної частини відповідають за результати господарської діяльності , захист прав та інтересів суб”єктів . До другої частини відносяться норми , які регулюють окремі відносини в галузях господарства та види господарської діяльності
(правове регулювання якості продукції , фінансування , кредитування , правова робота в народному господарстві та правове регулювання відносин в галузях зв”язку та освіти .)
8 . Джерела Г . П .
Г . П . -це сукупність правових норм по врегулюванню господарських відносин
.
Г . законодавство це сукупність правових актів ,що містять данні норми .
Джерела :
1 .блок ( Конституція , Конституційний договір , акти референлумів)
2 блок (міжнародні акти і закони України , Укази президента щодо економічних реформ , Декрети Каб . Мін . , Постанови В. Р. У.)
3 . блок ( Укази президента України )
4 . блок (Закони Авт . респ .Крим )
5 . блок (Постанови В . Р . респ. Крим . )
6 . блок (Постанови Кабінету Ради Міністрів України і Постанови Ради
Міністрів СРСР .)
7 . блок ( Рішення місцевих органів самоврядування . )
8 . блок (Відомчі та ін . акти)
9 . блок (Локальні акти )
9 . Вимоги до правових актів господарювання .Акти господарських суб”єктів це дія органів, що здійснює управлінські функції в прцесі господарської діяльності , спрямовані на прийняття в межах своєї компетенції рішень щодо встановлення зміни або припинення господарських відносин .
Вимоги до актів :
1 . загальні -згідно чинного законодавства України учасники господарських відносин повинні приймати акти в межах своєї компетенції , у відповідності до закону , в певному порядку , по встановленій формі .
2 . Спеціальні - встановлюються до певних груп господарських актів , які регулюють конкретні господарські відносини .
3 . Організаційнотехнічні - це вимоги до самої технології прийняття рішень в сфері господарської діяльності , до змісту і якості рішення . Це вимоги до процедури підготовки і пртйняття рішень - чіткість ясність , конкретність .
Якщо акт прийнятий суб”єктом ігнорує вимоги передбачені чинним законодавством , то він може бути визнаний неістотним
( акти що не породжують для учасників госп . відн . юридичних наслідків
.)чи спірним (акти , що в певному відношенні не відповідають вказаним вимогам .)
10. Значення арбітражної практики в госп . відн .
Правосуддя в госп . відн . здійснюється арбітражними судами . Вони є першим органом у вирішенні госп . спорів .
Завдання - захист прав і законних інтересів суб”єктів госп . віднос . , сприяння зміцненню законності у сфері госп . відн ., внесення пропозицій спрямованих на вдосконалення правового регулювання госп діяльн .
Застосовуються арбітражні норми та норми арбітражно - процесуального кодексу , інші норми госп . законодавства також застосовують закон до конкретних відносин деталізують та конкретизують норми законодавства . Арб
. суди вивчають практичне застосування норм за конкретних обставин , аналізують причини госп . конфліктів і власну арбітражну практику . Це дає можливість вирішувати спори і визначати тенденц ію госп . відносин , проводити профілактичну роботу . В результаті такої діяльності видаються інструктивні вказівки і роз”яснення держ . арбітражів , як засобів тлумачення госп . арбітр . практики .
11 . Понятия госп . правовідносин .
Суспільні відносини врегульовані нормами права прийнято називати правовідносинами або правовими відносинами .
Характерні риси госп . правовідн .
1. Вони відбивають характер і структуру суспільно - виробничих відносини
1. Носять вольовий характер .
2. Вони є результатом застосування госп . норм .
3. Суб”єктами правовідносин виступають юридичні ,а не фізичнв особи

(виняток громадяни підприємці )
4. Змістом цих відносин є права та обов”язки учасників госп . првовілн .
Госп . правовідн . складаються з :
1 . Об”єкт
2 . Суб”єкт
3 . Зміст
12 . Характерні риси госп правовідн .
Суспільні відносини врегульовані нормами права прийнято називати правовідносинами або правовими відносинами .
Характерні риси госп . правовідн .
1. Вони відбивають характер і структуру суспільно - виробничих відносини
1. Носять вольовий характер .
2. Вони є результатом застосування госп . норм .
3. Суб”єктами правовідносин виступають юридичні ,а не фізичнв особи

(виняток громадяни підприємці )
4. Змістом цих відносин є права та обов”язки учасників госп . првовілн .
Госп . правовідн . складаються з :
1 . Об”єкт
2 . Суб”єкт
3 . Зміст
13 . Види госп . правовідн .
1 . За об”єктом - ділення за галузями народного господарства . Об”єктом виступають матеріальні блага , що створюються в цих сферах , а також соціальнці блага (санаторії , лікарні , дороги . )
2 . За підставами виникнення , зміни та припинення (договірні та позадоговірні )
3 . За суб”єктами - ділення на відносини , що ст ворюються . а ) між органами управління і юридичними особами б) між юридичними особами в) між об”єднанням і юридичною особою , що входить до складу цього об”єднання . г) внутрішньо госп . відносини
4 . За методом регулювання господ. діяльн . а)координація б) субординація
14 . Виникнення і зміни госп . правовідн .
Госп . правовідн . найчастіше виникають з угод або договорів .
Але можуть також виникати з :
1 . адміністративних актів
2 . в результаті відкриття , винаходу раціоналізаторської пропозиції
3 . створення творів мистецтв , науки , літератури
4 . в наслідок заподіяння шкоди
5 . придбання або збереження майна за рахунок кощтів іншої особи без достатніх підстав
6 . в наслідок інших дій громадян і організацій , а також подій з якими закон пов”язує настання правових наслідків .
Зміни госп . правовідн .відбуваються на підставі узгодженого волевиявлення суб”єктів правовідн . , бо за загальним правом змінювати госп . правовідн . в односторонньому порядку заборонено . Проте і за деяких обставин допускається і одностороння зміна
1 . відмова від поставки неплатоспроможного клієнту
2 . інші режими розрахунків .
15 . Понятия правового статусу суб”єкта господарських відносин .
Правовий статус суб”єкта - це сукупність його прав та обов”язків
Залежно від виду суб”єкта може регулюватись рузними нормативними актами ( положеннями , статутами юрид . осіб та ін . )
Правовий статус посалових осіб визначається трудовим договором ( контрактом ) , положенням , інструкцією , посадовою інструкцією , наказами чи розпорядженнями компетентних органів чи посадових осіб .
Суб”єкти госп . діяльн . :
1 . Юридичні особи , які безпосередньо створені для госп . дільн . ( всі підприємства незалежної форми власності , їх об”єднання )
2 . Юридичні особи , які мають інше призначення , але приймають участь у госп . віднос . за певних обставин .
3 . Державні органи , що здійснюють контрольно - наглядову функцію .
4 . Громадяни підприємці ( без створення юр . особи )
Права суб”єктів можна класифікувати відповідно до їх змісту :
1 . засновницькі права - грунтуються на загальній нормі права власн .
2 . права в галузі управління . Суб”єкти Г . П . самостійно управляють своєю діяльністю та справами
3 . майнові права (загальні та спеціальні )

16.Поняття підприємництва за законодавством України.
Підприємництво - самостійна ініціатива , систематична , на власний ризик діяльність по виробництву продукції , виконанню робіт , наданню послуг та заняття торгі - влею з метою одерження прибутку
Матеріальна основа підприємницької діяльності становить власність . Власник має право використовувати належне йому майно для пілприємн . діяльн . При цьому всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав
.Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати будь
-яку діяльність , що не суперечить чинному законодавству . Крім обмеження суб”єктивного складу підприємництва Законодавством України , які стосуються здійснення окремих видів підприємн . діяльн .
Принципи :
1 . Вільний вибір діяльн .
2 . Залучення на добровільних засадах майна та коштів юр . осіб та громадян

3 . Самостійне формування програми діяльн . , вибір постачаль -ників і споживачів , встановлення цін .
4 . Вільний найм працівників .
5 . Вільне залучення ресурсів , використання яких не заборонено або не обмежено законодавством .
6 . Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів , установлених зако -ом .
7 . Ссамостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності .

10.Значення арбітражної практики у господарських відносинах.

Відповідно до закону України правосуддя в господарських відносинах здійснюється арбітражними судами.

Арбітражний суд - незалежний орган для вирішення спорів між юридичними особами, держвними органами. Він виконує такі функції:

1)Захист прав та законих інтересів учасників господарських відносин.

2)Сприяння зміцненю законності в сфері господарських відносин.

3)Внесення пропозицій спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Застосовуючи норми арбітражного та арбітражно-процесуального кодексу та інші норми господарського законодавства арбітражні суди застосовують закон до конкретних відносин, деталізуються і конкретизуються норми законодавства, вивчають практику застосування норм за конкретних обставин, аналізують причини господарських конфліктів і власну арбітражну практику.
Це дає можливість не тільки вирішити конкретні спори, але і визначити тенденцію господарських відносин, проводити профілактичну роботу. В результаті такої діяльності видаються інструктивні вказівки і розяснення державних арбітражів як засобів тлумачення арбітражної практики.
11.Поняття господарських правовідносин.

Суспільні відносини, регульовані нормами права прийнято називати правовідносинами або правовими відносинами.

Господарськими є відносини між господарюючими суб’єктами
(підприємствами, підприємцями) і органами управління, які складаються у процесі організації і здійснення господарської діяльності. Господарські правовідношення складаються з: суб’єкта; об’єкта; зміста правовідносин.
12. Характерні риси господарських правовідносин:
1.Вони відбивають характер і структуру суспільних виробничих відносин.
2.Носять вольовий характер.
3.Це результат застосування господарських норм.

4.Суб’єктами господарських правовідносин є юридичні особи, а не фізичні. Виняток громадяни-підприємці.

5.Змістом цих відносин є права і обов’язки учасників господарських правовідносин.
13.Види господарських правовідносин.

Господарські правовідносини класифікують за такими ознаками:
За обєктом, які витікають з різних галузей народного господарства: в сільському господарстві. в капітальному будівництві. в транспорті.
Тут обєктом виступають матеріальні блага, які створюються в цих сферах, а також соціальні блага.
За підставами виникнення, зміни та припинення:

4. договірчі (купівлі-продажу).

5. позадоговірчі (нанесення шкоди).
За субєктами:

6. між органами управління і юридичними особами.

7. між юридичними особами.

8. між обєднаннями і юридичними особами, що входять до складу обєднання.

9. внутрішньогосподарські відносини.
За методо регулювання господарської діяльності:

10. на засадах координації.

11. на засадах субординації.
14. Виникнення і зміни господарських правовідносин.