Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 | Следующая страница реферата

Якщо торговий зал бару на даному підприємстві працює 480 хвилин на день і час, витрачений на одного споживача складає 90 хвилин, тоді при наявності
60 місць, пропускна можливість торгівельного залу складає 320 (60*[pic]) споживачів в день. Даний бар обслуговує за день 210 осіб, і тоді коефіцієнт пропускної можливості бару дорівнює:

Кпм = [pic] = [pic] = 0.7

Якщо торговий зал ресторану на даному підприємстві працює 480 хвилин на день і час, витрачений на одного споживача складає 150 хвилин, тоді при наявності 30 місць, пропускна можливість торгового залу ресторану складає
96 (30*[pic]) споживачів в день. Даний ресторан обслуговує за день 55 осіб, і тоді коефіцієнт пропускної можливості залу ресторану дорівнює:

Кпм = [pic] = [pic] = 0.6

Як бачимо з розрахунків пропускна можливість торгового залу бару використовується на 70%, а ресторану – лише на 60%.

Коефіцієнт оборотності місць встановлюється діленням кількості обслугованих за день споживачів на число місць обіднього залу:

Ком = [pic]

(3.10)

(3.10) Ком – коефіцієнт оборотності місць;

(3.10) Кос – кількість обслугованих за день споживачів;

(3.10) Чм – число місць залу.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності місць для бару “Візаві”:

Ком = [pic] = [pic] = 3.5

Тобто на кожному місці за день було обслужено 3.5 споживачів. Якщо середня тривалість обслуговування одного споживача 90 хвилин, то кожне місце на протязі дня, тобто за 8 годин роботи торгового залу, було зайняте всього 5.25 годин.

Обчислимо коефіцієнт оборотності місць для ресторану “Візаві”:

Ком = [pic] = [pic] = 1.8

Тобто на кожному місці за день було обслужено 1.8 споживачів. Якщо середня тривалість обслуговування одного споживача 150 хвилин, то кожне місце на протязі дня, тобто за 8 годин роботи ресторану, було зайняте всього 4.5 годин.

Коефіцієнт використання місць торгового залу бару складає 0.66 ([pic]), тобто 66% можливостей залу.

Коефіцієнт використання місць торгового залу ресторану складає 0.56
([pic]), тобто 56% можливостей залу.

Зроблені розрахунки вказують на великі резерви в діяльності як бару, так і ресторану по ефективному використанню матеріально-технічної бази, а також збільшенню випуску власної продукції та товарообігу. (7, стр. 61 –
72)

Конкуренцію ресторану “Візаві” та бару “Візаві” , як підприємствам громадського харчування можуть становити: ресторан “Перлина”, бар “Дарина” та ресторан “Черкаси”.

Рівень конкуренції з рестораном “Черкаси” та баром “Дарина” вважається низьким за таких обставин:
. у ресторані “Черкаси” рівень цін на продукцію у 1.2 рази вищий ніж в ресторані “Візаві”, при нижчій якості продукції; інтер’єр ресторану свідчить про незадовільний стан їхньої матеріально-технічної бази; додаткових послуг громадського харчування ресторан “Черкаси” не надає.
. бар “Дарина” розрахований лише на 40 місць; форма послуг – самообслуговування; якість та асортимент продукції значно поступаються тим, що склалися в ресторані “Візаві”.

А ось рівень конкуренції з рестораном “Перлина” можна розцінити як більш високий. Але до конкурентних переваг ресторану та бару “Візаві” можна віднести: рівень якості продукції та обслуговування, широкий асортимент товарів, низький рівень цін (порівняно з іншими аналогічними закладами), широкий асортимент та особливості послуг, що надаються. (1, стр. 20 – 31,
99 – 106)

Характеристика конкурентів ресторану та бару “Візаві” представлена в таблиці 4.

Таблиця 4. Характеристика конкурентів ресторану та бару “Візаві”.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: шпора на пятке лечение, персонал реферат.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 | Следующая страница реферата