Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата

будь-які об’єднання і організації, завданням яких згідно зi статутом є захист навколишнього середовища. Більше того, саме

існування цієї Конвенції

передбачає, що головною рушійною силою у справі охорони природи і раціонального використання природних ресурсів мають бути

громадські і політичні організації.

Конвенція про захист навколишнього середовища засобами кримінального права передусім має на меті посилення відповідальності

за порушення чинного природоохоронного законодавства. При цьому особлива увага спрямовується на скорочення скидання

забруднених стічних вод і забруднення водних джерел, забруднення атмосферного повітря, грунту, а також незаконне і недбале

поводження зі шкідливими відходами, у тому числі з ядерними відходами, інші порушення,

які спричиняють погіршення здоров’я людей, негативно впливають на ресурси рослинного і тваринного світу.

Зазначена Конвенція передбачає відповідальність не лише безпосередніх виконавців, але й осіб, які сприяли скоєнню злочину.

Реалізація основних положень Конвенції вимагає, щоб країна, що приєдналася, здійснила відповідні заходи, які необхідні для

надання юридичної сили покаранням за нанесення непоправних збитків навколишньому середовищу. При цьому санкції мають

включати не лише матеріальні штрафи

і конфіскації майна, але й ув’язнення.

Якщо рішення про проведення робіт, пов’язаних з відшкодуванням втрат, нанесених навколишньому середовищу, не виконується,

то компетентні органи можуть згiдно з національним законодавством проводити ці роботи самі за рахунок обвинувачуваного або ж

обвинувачений

може додатково підпадати під інші кримінальні покарання.

Передбачається також, що повинні здійснюватися заходи, необхідні для встановлення кримінальної та адміністративної

відповідальності юридичних осіб, представникам яких було висунуто звинувачення. При цьому корпоративна відповідальність не

припускає кримінального

переслідування фізичних осіб. Водночас мають здійснюватися заходи,

які б підтверджували, що керівні органи, які несуть відповідальність за

захист навколишнього середовища, співпрацюють з керівними органами з розслідування і переслідування злочинів.

Окремо необхідно наголосити, що Конвенція про захист навколишнього середовища засобами кримінального права припускає,

згiдно з національним законодавством окрема група, фонд чи асоціація, діяльність яких згідно зі статутом спрямована на

захист довкілля, може отримати право брати участь у відповідних кримінальних процесах.

Немає ніякого сумніву у тому, що застосування цих та інших найбільш принципових міжнародно-правових орієнтирів у сфері

охорони довкілля в Україні могли б забезпечити відчутні позитивні зрушення.
Адже одна справа проголосити наміри, інша –

реалізувати їх. Чинне

законодавство України містить переважно декларативні правові норми, оскільки часто відповідальність передбачається

індивідуальна у той час, коли порушення правил і норм охорони довкілля майже завжди здійснюється з колективної вини. У цьому

відношенні проект оновленого Кримінального кодексу України, який очікує свого заключного розгляду у Верховній Раді, містить

позитивний момент, оскільки передбачає відповідальність і юридичних осіб.

Тобто, на сьогодні в Україні поки що закладається лише правовий фундамент відповідальності за злочини у сфері довкілля, і

саме ця обставина певною мірою унеможливлює застосування вже зараз відповідних міжнародних критеріїв. Хоча, з іншого боку,

таке пояснення може

розглядатися і як спроба виправдання існуючої майже суцільної природоохоронної безвідповідальності. А за такого ставлення

до закону взагалі зовсім не виключено, що новітні правові напрацювання можуть надто довго чекати в Україні свого

застосування.

І останнє, але чи не найголовніше. Міжнародні правові норми

у сфері охорони довкілля передбачають відповідальність не лише і не скільки за його забруднення і виснаження, скільки за

повне відновлення його стану. Саме це є кінцевою метою у з’ясуванні стосунків між постраждалими (позивачами) і суб’єктами

господарювання, які спричинили погіршення стану навколишнього природного середовища.

У цьому відношенні правова база природоохоронної діяльності

в Україні має ту особливість, що сплативши певну, інколи просто символічну, компенсацію за заподіяну шкоду, підприємство

отримує своєрідну амністію і фактично може продовжувати свою небезпечну діяльність. У таких випадках позивачем виступає

держава і можливо

саме тому відповідальність за охорону довкілля перетворюється на свою протилежність.

Підсумовуючи викладене, необхідно наголосити, що у розвинених країнах світу накопичено значний позитивний досвід у сфері

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: изложение по русскому языку 8, мировая война реферат.





Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата