Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата

відповідають вимогам ГДК відповідних речовин, але не переходять

у ранг ГДК через відсутність методів визначення наявності цих речовин в атмосфері.

Хімічні забруднювачі грунту впливають на організм людини не прямо,

а опосередковано, через контактуючі з грунтом середовища (повітря, вода, рослинність). Тому при визначенні величини

допустимого навантаження хімічної речовини в грунті разом із загальносанітарними показниками (вплив на грунтовий

мікробіоценоз і процес самоочищення грунту) вико ристовуються ще три специфічних для даного середовища показника

шкідливості: транслокаційний (міграція хімічних речовин із грунту в рослини), міграційний повітряний (із грунту в атмосферне

повітря), міграційний водний (із грунту в грунтові води). ГДК хімічних речовин у грунті встановлюється з урахуванням

лімітуючого показника їх шкідливості.

На першому місці за важливістю нормування стоять пестициди та

їх метаболіти, потім нафтопродукти, сірчані сполуки та інші речовини органічного синтезу.

Робочі концентрації хімічних речовин визначаються, виходячи

з рівня природного вмісту конкретного елементу з урахуванням його

наявності у грунті регіону, що досліджується.

Напрямком комплексного санітарно-гігієнічного нормування є

розробка системи показників, що визначають чистоту води, повітря, грунту.
Вона представлена або переліком показників із

заданими

властивостями, або сумарними відносними показниками (індексами якості).
Такі показники знаходяться на стадії

експериментальних

розробок.

При підготовці санітарно-гігієнічних нормативів, пов’язаних із

забрудненням навколишнього середовища, виходять з припущення, що забруднюється якесь одне біохімічне середовище. Саме так

опрацьовувалися нормативи ГДК техногенних сполук для атмосфери, поверхневих вод і грунту. Внаслідок того, що наявні норми

ГДК крапкові та екстериторіальні, оцінки впливу господарських об’єктів на середовище інколи мають непередбачувані наслідки.

Значна кількість санітарно-гігієнічних норм не розроблялась, а встановлювалась або рекомендувалась зверху, що таїть у собі

потенційну

небезпеку при екстремальних або гіпотетичних ситуаціях (наприклад, норми радіаційної безпеки після катастрофи на ЧАЕС).

Такі санітарно-гігієнічні нормативи вже тривалий час піддаються критиці, оскільки в них не враховано специфіку конкретного

регіону,

не аналізується вплив складних зв’язків, що існують у навколишньому середовищі та суспільстві. Головними недоліками

існуючого природоохоронного нормування є відсутність:

J єдиної концепції природоохоронного нормування, яка б визначала мету і критерії оцінок стану екологічних систем для

тих чи інших антропогенних навантажень;

J уніфікованих принципів і методів екологічного нормування, чітких вимог до обгрунтування, надійності та

періодичності корекції норм й регламентів екологічної безпеки, через що багато норм методологічно

не обгрунтовані і суб’єктивні;

J просторово-часової диференціації та обмежень на використання екологічних нормативів щодо різних природних зон, а не

окремих її

компонентів;

J достатніх емпіричних даних і дійових процедур екологічної діагностики стану довкілля;

J відповідних математичних моделей;

J організаційних і матеріально-технічних умов для проведення

науково-дослідних робіт з проблем забезпечення екологічної безпеки та екологічного нормування.

На увазі необхідно мати і те, що:

J окремі види норм недостатньо пов’язані між собою і нерідко

суперечать одна одній, оскільки вони визначені на різних методичних основах;

J серед існуючих норм та підходів лише дуже незначна частка

може вважатися екологічними, тому що вони встановлені не стосовно екосистем
(або навіть їх окремих властивостей), а

стосовно допустимих умов господарювання або господарського використання природних

ресурсів.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: изложение по русскому языку 8, мировая война реферат.





Предыдущая страница реферата | 14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24 | Следующая страница реферата