Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

З метою визначення естетичних цінностей школярів, їм було запропоновано дати відповідь на запитання анкети. зміст якої запропоновано у "Практикумі з педагогіки" [37. - С.85].

Запитання анкети:

1) у чому ви бачити головне призначення мистецтва у наш час?

2) що вас більше всього приваблює у художніх творах?

3) ваш улюблений художник, письменник, композитор. Чим вони вам дорогі?

4) якщо б вам запропонували у вільний час подивитися цікавий спектакль, переглянути фільм, телепередачу, почитати цікаву книгу, відвідати філармонію, художню виставку, чому б саме ви віддали перевагу?

5) чи змогли б ви взяти участь у шкільному конкурсі з будь-якого виду художньої творчості?

6) які риси, з вашої точки зору краще всього характеризують естетично виховану людину?

Аналіз результатів анкети показав, що зіткнення з мистецтвом у 60% старшокласників просто поліпшує настрій; 30% не замислювались над його призначенням, а 10% учнів вважають, що "краса врятує світ". У художніх творах 40% учнів цікавить захоплюючий сюжет, 40% взагалі не люблять читати, і тільки у 20% старшокласників художні твори викликають переживання, роздуми, емоції, сприяють формуванню ідеалу.

Відповідь на третє запитання вказує на те, що улюблених художників в учнів зовсім немає, композиторів-класиків ніхто не назвав, а сучасні улюблені композитори названі 65% учнів; у 5% є улюблені поети, а у 30% - письменники сучасного детективу.

У вільний час старшокласники люблять переглядати фільми й телепередачі
(60%), читають лише 15% учнів, а нічого не бажають робити - 35%.

У шкільному конкурсі художників можуть взяти участь 4% учнів; музикантів - 7%; літераторів - 5%; останні учні ніяких талантів у собі не знаходять.

Щодо якостей, які характеризують естетичну вихованість людини, учні визначають такі: обізнаність у мистецтві, розуміння прекрасного, наявність естетичних норм і естетичного смаку, уміння бачити, чути прекрасне, давати йому оцінку, творі здібності.

Учням хотілося б розвивати в собі творчі здібності. Висновок з цих результатів можна зробити такий: естетичний інтелект, естетична свідомість на високому рівні у 12% старшокласників; у 40% - на достатньому рівні, а у
48% - на низькому.

Наступним етапом експериментальної роботи одна зрізова контрольна робота. Вона проводилась з метою перевірки рівня естетичних здібностей учнів. Завдання були поставлені таким чином, щоб учні могли показати естетичні знання, своє уміння захоплюватись красою, засуджувати непристойне, смішне, зле; зіставляти, порівнювати; робити теоретичні припущення; фантазувати, образно мислити; красиво формулювати свої думки.
Були запропоновані також творчі завдання з метою виявлення їх творчих здібностей.

Таблиця 2.1

Результати зрізової контрольної роботи з української літератури серед учнів 10-х класів

|Бали |1 б.|2 б.|3 б.|4 б.|5 б.|6 б.|7 б.|8 б.|9 б.|10 |11 |12 |
| | | | | | | | | | |б. |б. |б. |
|Клас | | | | | | | | | | | | |
|10-А | | | | | | | | | | | | |
|(30 |- |2% |12% |10% |10% |25% |10% |12% |10% |16% |2% |1% |
|учнів)| | | | | | | | | | | | |
|10-Б | | | | | | | | | | | | |
|(32 |- |5% |11% |12% |10% |22% |10% |9% |12% |5% |4% | |
|учні) | | | | | | | | | | | |- |

Якісно-кількісний аналіз отриманих даних дозволяє говорити про те, що низький і дуже низький рівень естетичних здібностей у 59% учнів 10-А класу й 60% учнів 10-Б класу; високий рівень - 9% 10-А класу і 9% 10-Б класу.
Низький рівень естетичних здібностей більше, ніж у половини учнів в обох класах, а високий лише у 9% учнів. Ці результати засвідчують у більшості робіт традиційний підхід до розкриття питань, у них не простежується оригінальності, своєрідності, творчості. Виконані завдання мають ознаки констатації, прямого відбиття дійсності, "норм" красивого і вимог життя. У більшості випадків учні не висловлюють власних міркувань, а користуються усталеними у суспільстві поглядами . У письмових роботах не відчувається наявності естетичного ідеалу, яскравого авторського "я", індивідуальності автора. Із цих робіт видно, що учні здебільшого не можуть творчо мислити, творчо підходити до розв`язання поставлених завдань, виявляти бажання дати власну естетичну оцінку, зіставляти, аналізувати, порівнювати, робити свої висновки і узагальнювати. Привертає увагу і невміння красиво, використовуючи епітети і порівняння, висловлювати свою думку. Все це свідчить про низький рівень сформованості естетичної культури учнів.

З метою аргументації результатів анкетування та зрізових контрольних робіт, проводилося спостереження. У результаті спостереження ми виявили, що у більшості випадків учні нудьгують на уроках, не виявляють ні цікавості, ні допитливості. На уроках переважають негативні емоції: напруга під час опитування, байдужість під час сприймання нового матеріалу. Причому, здебільшого учителі не прогнозують естетичну реакцію учнів, в їх поведінці переважає авторитаризм. Учні в основному тільки сприймають готові естетичні оцінки об`єктів, фактів і подій. Пошукових, проблемних завдань школярі майже не виконують. Відповідають на запитання вчителя за критичним матеріалом підручника. Мова учнів бідна, не яскрава, вони не вміють фантазувати, уявляти, красиво висловлювати свою думку.

Комплекс використаних методик дослідження, аналіз результатів діяльності учнів дав змогу виявити рівні естетичної культури учнів.

Таблиця 2.2

Рівні естетичної культури учнів
|Клас |10-А |10-Б |
|Рівень | | |
|високий |10% |10% |
|достатній |36% |35% |
|низький |54% |55% |

Таким чином, низький рівень сформованості естетичної культури та недооцінювання педагогічних умов її формування зумовили необхідність проведення формуючого експерименту.

1. Програма дослідно-експериментальної роботи по підвищенню ефективності роботи з естетичного виховання школярів

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферати, шпоры по истории.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата