Предыдущая страница реферата | 4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 | Следующая страница реферата

Невипадково дослідник С. Погорілий відзначив, що однією з головних рис портрета у Винниченка є очі. [29; 162]. Справді, коли Федько задирається до дітей, “очі його хутко бігають” – від під'юджування Толі
“очі стали такі чудні, гострі”; у хворого Федька в очах “стояли дивні жовті й зелені плями”. Через майже непомітні деталі розкрито привабливі риси
Федька: він попереджає про свої вчинки, а коли його карає батько, “не плаче, не проситься, е обіцяє, що більше не буде”, в усьому відразу признається, ні на кого не перекладаючи власну провину. Навіть перебирає на себе провину Толі, хоча той і думає зневажливо про свого товариша з бідної робітничої околиці. Тому “босявка” й “халамидро” є улюбленцем хлопців, які в критичні хвилини називають його не інакше, як “Федя”. А коли Федько переходить річку, його однолітки “починають од щастя пищати, боротись, кидати камінням у кригу.”

Оповідання закінчується якимись на диво страшними своєю буденністю словами про смерть Федька: “на кладовище йшли хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопа і Гаврик плакали навзрид.” Як бачимо, жодної авторської оцінки. Оце і є найвища майстерність в зображенні людської психології. Так само майстерно через економні художні засоби постають й інші підлітки в оповіданні, передусім Толя. Думки цієї “благородної”, як сказано, дитини, далеко не благородні: “Мурло репане”, “його папа багатий от і все”; Толі хотілося б, щоб усі з Федька сміялися. Раннє і, мабуть, остаточно моральне спустошення цієї нечесної боягузливої дитини показано в фіналі, коли Толя, не почуваючи й трохи власної провини за смерть Федька, з цікавістю роздивляється його похорон і, перекрутившись на одній нозі, біжить гратися Федьковим чижиком.

Недарма С. Черкасенко у схвальній рецензії на видане оповідання називав Винниченка “чудовим майстром”, який “виявив себе прекрасним глибоким психологом, як і завше”.

“Федько –халамидник” має велике виховне значення не тільки для дітей, а особливо в наші часи жевріння, кволості, занедбаності й обпльовування цінностей, властивих вдачі героїчній”. [29; 63].

2.2. Методи і прийоми вивчення творів Володимира Винниченка

У центрі уваги сучасної школи має бути людина, її духовний світ, творчі здібності, високі моральні якості. Великий вплив на формування особистості належить книжці.

Основою літературних занять є насамперед читання і вивчення художніх творів. Та виховати школяра допитливим і вдумливим читачем не так просто.
Здійснити це можливо за умови, коли інтелектуальне життя школяра проходитиме серед книжок. Все це успішно можна реалізувати на уроках позакласного читання.

Проблема позакласного читання вважається однією з найважливіших і найяскравіших у сучасній освітній практиці взагалі і методиці читання зокрема. По-перше, непросто визначити тему і тип уроку; дібрати книжки для читання; по-друге, не завжди вдається організувати читання потрібних текстів усіма учнями класу; методично правильно і цікаво.

У молодших класах згідно з літературним матеріалом важко виділити такі типи уроків позакласного читання: тематичні, жанрові, авторські
(одного окремого письменника), змішані (комбіновані), інтегровані.

На цих уроках матимуть місце різноманітні види занять з дитячою книжкою: уроки читання-слухання, уроки-подорожі, уроки-диспути, уроки- вікторини, уроки-конкурси, уроки-бесіди (судження), уроки-творчості, уроки- ранки тощо.

Такі заняття матимуть не лише іншу структуру, а й спрямованість.
Вони мають формувати читача, який з 1 класу самостійно набуватиме необхідних знань через “діалог” з автором твору.

У початковій ланці школи значно посилюється увага до естетичної функції художнього слова. Воно має осмислюватися як засіб художнього образу. Разом з тим, слово буде розглядатися не ізольовано, а в образній системі твору. Адже уроки-зустрічі з книжкою мають бути уроками роздумів, глибоких переживань.

Справді, захоплюючись моральною красою персонажів твору, прагнучи наслідувати їхні вчинки, дитина починає думати про себе, оцінювати свої дії і поведінку. Роздуми над книжкою стають інтелектуальною потребою. Окрім того, книжка відкриває перед дитиною навколишній світ, ознайомлює з різними поняттями, розповідає про нові явища в природі, вчить пізнавати життя. З книжки починається і самовиховання.

Отже, враховуючи все це, вчитель повинен подбати про ретельний добір літературних творів для уроків позакласного читання. Це мають бути книжки високої художньої і пізнавальної цінності, які сформують в учнів здатність до співпереживання, уміння “читати” словесні образи, усвідомлювати індивідуальність письменника, вміння отримувати естетичну насолоду від прочитаного тощо.

Прикладом таких творів, на нашу думку, є оповідання Володимира
Кириловича Винниченка. З любов’ю, на повну силу свого таланту писав він про дітей, про їхні чисті і високі мрії, добрі помисли серця.

На жаль, твори Володимира Винниченка не вивчаються на уроках класного читання в початкових класах, але їх можна розглядати на уроках позакласного читання та в позаурочний час. Так, наприклад, в плані з позакласного читання, розробленому для 1-4 класів початкової школи, в розділі “З історії нашої Батьківщини” ми зустрічаємо оповідання Володимира
Винниченка “Федько – халамидник”, яке рекомендовано вивчати в 4 класі.
Згідно цього плану нами було складено конспект уроку з позакласного читання для 4 класу на тему: “Оповідання Володимира Винниченка “Федько – халамидник”.”

Але спочатку розглянемо методику вивчення цього оповідання на уроці позакласного читання. Перед тим, як розглянути оповідання вчитель повинен підготувати дітей до сприймання твору. Твір сприймається з більшою зацікавленістю, якщо його вивченню передує розповідь про автора, про обставини, які спонукали його взятися за перо. Безперечно, навчальні програми не спрямовують учителя на ознайомлення молодших школярів з життєписом митця, а відсутність розробленої методики роботи над вивченням біографії письменника у початкових класах дає змогу вчителю використовувати окремі факти у довільній формі. Використання на уроці яскравих подій з життя письменника допоможе глибше усвідомити зміст твору, зацікавити учнів особистістю автора, на прикладі його життя формувати у дітей певні моральні якості.

Оповідання об’ємне за змістом, а тому вчитель дає завдання прочитати вдома, а вже на уроці з позакласного читання відбувається обговорення прочитаного, поділ на частини, складання плану.

За даним оповіданням можна скласти, наприклад, такий план:

1. Федько – розбишака – халамидник.

2. Толя – “дитина ніжна, делікатна, смирна”?

3. Повінь на річці.

4. Задум Федька.

5. Успішне його виконання.

6. Толя вирішив повторити прохід Федька.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: доклад на тему, скачать шпоры.





Предыдущая страница реферата | 4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 | Следующая страница реферата