Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8 | Следующая страница реферата

Після розпаду СРСР відбулася руйнація виробництва та економічнизх зв(язків України з республіками, тому відбувся перерозподіл галузей по території України.

III. Розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району

України.

- Особливості і фактори розміщення;

До складу Північно-Східного економічного району входять Харківська
(31,4 тис км2, 3197 тис чол), Полтавська (28,8 тис км2, 1757 тис чол), і
Сумська (23,8 тис км2, 1431 тис чол) області. Він характеризується сприятливими грунтово-кліматичними умовами для розвитку сільського господарства, яке забезпечує сировинну базу для харчової промисловості.

У Північно-Східному економічному районі сформувалось чотири основних економічних вузлів району: Харківський (Харків, Дергачі, Мерефа, Люботин,
Чугаїв, Пісочин та ін), Кременчуцький (Кремечук, Комсомольськ та приміські селища Кременчука), Полтавський (Люботин, Миргород та ін. міста Полтавської області) та Сумський (Суми і навколишні селища).

Природні умови і ресурси У районі вділо поєднуються рівнинна поверхня, приятливий кліматичний режим, родючі грунти і значні запаси корисних копалин. Район розташований у межах Дніпровсько-Данецької западини, яка в рельєфі виражена придніпровською низовиною і полтавською рівниною.

Кліматичні умови характеризуються зростанням континентальності і зменшенням кількості атмосферних опадів з північного заходу на схід.
Помірно холодна зима, середня температура січня –7…-8оС; часто посушливе літо, середня температура липня +19…20 оС. Кількість днів з температурою, що первищує 10 оС, становить 149-172. Річна сума активних температур становить від 2600 оС до 3465 оС. територія району недостатньо зволожена
(за винятком північної та північно-західної частин). Річна кількість опадів становить від 450 до 560 мм (у полтавській – 450-565, Сумській – 510-588,
Харківській – 495-570). Більша частина опадів випадає в теплий період року.
Для району характерні суховії, ерозійні процеси, значне промерзання грунту, заболочення територій. Це, безумовно, позначається на територіальній організації господарства.

У районі переважають чорноземи, цінні й родючі грунти. На півночі виділяються мало- і середньогумусні чорноземи, які менш родючі, а також підзолисті і боллотяні грунти.

Високоврожайні чорноземні грунти і сприятливі кліматичні умови дають змогу району займати в Україні важливе місце у виробництві товарного зерна, зокрема пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшника; розвивати содівництво й овочівництво, м(ясо-молочне й м(ясне тваринництво.

Серед річок найбільше народногосподарське значення мають Днапро з
Кременчуцьким водосховищем, Дніпродзержинське і Червоноармійське водосховища. Решта річок невеликі, маловодні: Ворскла, Сіверський Донець
(верхня течія), Десна, Сули, Псьол, Хорол. Водні ресурси достатньо забезпечують лише полтавську і сумську області. У Харківській вони недостатні.

Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське,
Гоголівське) і Харківській (Березівське) областях.

Завдяки значному природно-ресурсному потенціалу район відіграє важливу роль у народногосподарському комплексі України.

Населення Загальна чисельність населення 6384,4 тис. чол. – це понад
12% чисельності населення країни. Середня густота нижча від середньої в
Україні і становить приблизно 74,3 чол/км2 (середній показник по Україні –
86 чол/км2); найгустіше заселена Харківська область (101,8 чол/км2);
Сумська і Полтавська майже однаково (відповідно 60,2 і 60,9 чол/км2).

У містах Північно-Східного економічного району проживає 65,9% населення, що на 2% менше, ніж в Україні в цілому. Найбільш урбанізованою є
Харківська область – 79,2%. Найнижча частка міського населення в
Полтавській області – 57,9%.

Однією з проблем Північно-Східниого економічного району – територіальна нерівномірність розвитку. Основні промислові виробництва зосереджені у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях.

- Сучасна географія розміщення харчової промисловості у Північно-

Східному економічному районі.

Північно-Східний економічний район має потужний агропромисловий комплекс, який забезпечує сировиною харчову промисловість, адже більшість галузей харчової промисловості переробляють сільськогосподарську сировину.
Основу АПК становить сільське господарство. Традиційне сільське господарство ділять на дві галузі: рослинництво та тваринництво.
Рослинництво вважається провідною галуззю, бо, окрім продуктів харчування та сировини для промисловості, воно виробляє корми для домашніх тварин.

Сільськогосподарські угіддя становлять 78% усієї площі району.
Рослинництво розвивається краще, ніж тваринництво. Сільське господарство в основному спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні господарства приміського типу. Розміщення основних галузей сільського господарства ілюструє Додаток 1.

У рослинництві домінує виробництво зернових культур, особливо озимої пшениці. Найбільш вирощувані технічні культкри – цукрові буряки та соняшник. Картоплю і овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Це стосується також садівництва та ягідництва.

За результатами вирощення основних видів рослинництва у 1998р.
(табл.1) Північно-Східний економічний район займає досить значні позиції.

Таблиця 1

Виробництво основних видів рослинництва у 1998р.

| |Зерно у |Цукровий |Насіння |Картопля |Овочі |
| |вазі після|буряк |соняшника | | |
| |доробки | | | | |
|Україна |26470,1 |15522,6 |2266,3 |15405,2 |5492,2 |
|Полтавська|1674,8 |1185,4 |121,3 |518,7 |316,5 |
|Сумська |988,5 |763,4 |22,1 |796,9 |116,1 |
|Харківська|1353,1 |699,4 |206,7 |655,1 |402,2 |
|Частка |15,2% |17,1% |15,5% |12,8% |15,2% |
|Північно-С| | | | | |
|хідного | | | | | |
|району | | | | | |

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: контрольные 2 класс 2 четверть, сочинение.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8 | Следующая страница реферата