=shur@= shura19@yandex.ru

В С Т У П

Статистика як суспільна наука вивчає стан і розвиток людського суспільства, включаючи матеріальні умови його життя, тобто суспільне виробництво. Але суспільство і суспільне виробництво є об'єктом вивчення багатьох наук: історичного матеріалізму, політичної економії, економічної географії, суспільствознавства, права, економіки галузей народного господарства і інш. Всі ці дисципліни, незважаючи на тісний зв'язок між собою, не повторюють одна одну, а мають свій зміст і свої методи. Що ж представляє собою специфічний предмет статистики?

Предметом статистики як суспільної науки є особливі об'єктивні ознаки стану і розвитку суспільства і матеріальних умов його життя. Такі ознаки одержали назву об'єктивних статистичних показників. На відміну від звичайних ознак, які означають лише якісну подібність чи відмінність, статистичні показники, що дають міру масовим явищам, представляють собою ознаки більш складного складу. Об'єктивні статистичні показники як особливі об'єктивні ознаки характеризуються такими якостями.

По-перше, це ознаки, які представляють собою єдність якісних і кількісних сторін явищ, тобто ознаки, що мають певний зміст і відповідну цьому змісту величину (міра явищ).

По-друге, це загальні ознаки, тобто ознаки, які відносяться не до одиничного факту чи випадку, а охоплюють всю сукупність фактів або одиниць спостереження цього роду, цієї якості. Пізнання таких ознак неможливе без статистичного зведення, яке забезпечує перехід від індивідуальних характеристик одиниць сукупності до узагальнених характеристик сукупності; це дало основу статистикам називати їх зведеними ознаками. Статистичний показник як загальна ознака завжди передбачає визначену кількість сукупності (в абсолютному показнику кількість – складова частина величини; в середній величині кількість передбачається як один із членів відношення, результатом якого є сама середня); він також містить в згорнутому виді визначену варіацію охоплених (узагальнених) ним індивідуальних величин. Ця варіація отримує міру в вигляді особливого показника.

По-третє, це ознаки реального суспільства в той чи інший період або момент його розвитку, тобто ознаки історично конкретні.

По-четверте, це ознаки, істотні для характеристик стану і розвитку суспільства, ознаки, які виявляють закономірність його розвитку.

Кожний, навіть самий простий, статистичний показник як об'єктивна ознака того чи іншого явища життя суспільства.

Об'єктивні статистичні показники тих або інших явищ не можна представити як те, що знаходиться поза цими явищами, бо вони – об'єктивні сторони цих явищ.

Разом з тим, кожний статистичний показник як об'єктивний статистичний факт, об'єктивна риса дійсності отримує відображення в процесі пізнання в статистичному показнику як в особливому розумінні, особливій категорії.
Найважливіше завдання статистики – забезпечити достовірність цього відображення.

Ознак і відповідно показників того чи іншого явища дуже багато. Серед них є суттєві, які розкривають важливе, докорінне у явищі, і несуттєві, які виражають короткочасне, зовнішнє, поверхневе, другорядне. Неіснуючі ознаки часто відіграють роль своєрідного кривого дзеркала, затушовує, ховає головні риси явища, створює хибне, перекручене уявлення про характер процесу.

Статистика як наука має справу з суттєвими ознаками, з показниками, які відображають суттєві сторони суспільного життя, суспільного виробництва.

Одне із головних завдань науки полягає саме у відділенні суттєвого від несуттєвого. піддаючи спеціальному вивченню суттєві ознаки, виділяючи показники, здібні надійно і правильно характеризувати явища, які вивчаються і їх взаємозв'язки, статистика може розкривати на масових матеріалах відповідні закономірності зміни цих явищ, закономірності їх розвитку.

Але сам процес суспільного відтворення, який проходить різні присутні йому стадії (виробництво, звернення, споживання і т.п.), відповідно характеризується системою багатьох ознак. В цьому процесі беруть участь і взаємодіють всі, розглянуті вище, суспільні підрозділи. Відповідно система об'єктивних статистичних показників народного господарства представляє собою систему об'єктивних ознак, об'єктивних показників суспільного відтворення на різних його стадіях і етапах як в цілому, так і диференційовано по основних суспільних підрозділах (суспільних, галузевих, регіональних і т.п.).

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Поняття продукції сільського господарства, завдання і соціально-економічне значення її статистичного вивчення

Сільське господарство нашої країни - це складний різноманітний об'єкт, який вивчається сукупністю природних, технічних і загальних наук.

Серед загальних наук, які вивчають сільське господарство, назвемо економіку, планування, бухгалтерський облік, статистику. Ці науки досліджують як економічні, так і соціальні явища і процеси, які відбуваються в галузі. Сільське господарство розглядається при цьому як одна із галузей народного господарства.

При загальноприйнятому розумінні сільського господарства як галузі матеріального виробництва в літературі по різному трактується зміст галузі і визначаються її границі. В одному випадку функцію сільського господарства зводять до оброблення сільськогосподарських культур і розведення тварин для отримання продукції рослинництва і тваринництва та первинної переробки рослинної і тваринної продукції; в другому – до виробництва первинних сирих продуктів рослинного і тваринного походження, які використовуються для харчування населення і промислової переробки.

Сучасне сільське господарство – особлива галузь матеріального виробництва, в якому праця людини направлена на розширення відтворення у великих масштабах культурних рослин і тварин, а також на використання життєдіяльності рослин і тварин для одержання продукції цієї галузі. До сільського господарства також відноситься виконання робіт сільськогосподарського характеру (з експлуатації іригаційних і меліоративних систем, захист рослин від хвороб і шкідників і т.п.).
Господарське управління визначає функцію сільського господарства в тих випадках, коли витрати по ньому включаються в собівартість продукції.
Відтворення в сільському господарстві здійснюється в рамках соціально- економічних категорій господарств.

Статистика сільського господарства є самостійною учбовою дисципліною.
В учбових цілях статистика сільського господарства викладається в зв'язку зі статистикою заготівель. Курс сільськогосподарської статистики вивчається з основами соціально-економічної статистики.

Статистика сільського господарства є однією з особливих галузей статистичної науки. Перш ніж дати визначення предмету статистики сільського господарства, слід вказати на існуюче різне поняття цієї науки. Деякі статистики у визначенні предмета застосовують відоме формулювання статистики як науки, яка вивчає кількісну характеристику масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною характеристикою, і механічно пов'язують це формулювання з оцінками явищ у сільськогосподарському виробництві. Інші вважають, що статистика вивчає явища і процеси відтворення матеріальних благ і суспільних відносин в сільському господарстві в їх якісному вираженні, даючи їм відповідну цифрову характеристику. Заслуговує особливої уваги думка, що предметом сільськогосподарської статистики є система об'єктивних статистичних показників стану і розвитку сільськогосподарського виробництва.

З врахуванням викладеного сформулюємо визначення предмету. Статистика сільського господарства вивчає сукупність кількісних характеристик сільського господарства як галузі народного господарства у нерозривному зв'язку з їх якісними характеристиками. Статистика досліджує кількісні тенденції, зв'язку і закономірності в сільському господарстві у просторово- часових границях. Статистика сільського господарства має справу, по перше, з різними видами характеристик, які в певній мірі пов'язані між собою. Це означає: статистика сільського господарства займається класифікацією цих характеристик (показників). По друге, сукупність характеристик (показників) відноситься до сільського господарства, яке включає виробничі і обслуговуючі функції.

Теоретичною і методологічною основою статистики сільського господарства як науки є діалектичний і історичний матеріалізм, політична економія, науковий соціалізм. Українська статистика – могутнє знаряддя соціально-економічного пізнання і перебудови дійсності. Статистика при вивченні характеристик явищ і процесів сільського господарства та його основних елементів і структур використовує наслідки, одержані природничими, технічними та іншими науками.