Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

3) тварин, вирощених для забою на м'ясо;

4) приріст живої ваги, вибракуваних дорослих тварин, які поставлені на відгодівлю.

Слід відмітити, що якщо не враховувати приріст живої ваги дорослої худоби і скороспілість видів тварин, то готова продукція тваринництва (в виді дорослих, племінних, робочих і призначених до забою м'ясних тварин) створюються протягом більш або менш довгого часу (1,5 – 3 роки). В зв'язку з цим до кінця року, коли визначають продукцію всіх галузей значна частина поголів'я знаходиться в стані незавершеного виробництва. Однак це незавершене виробництво через особливості своєї натуральної форми дуже специфічне, оскільки: а) можлива реалізація частини такої худоби на сторону для подальшого вирощування на плем'я або забій; б) можливо порівняно в великих розмірах зміна часу передачі худоби для забою (хоч економічно худоба того чи іншого віку і призначення чи до незавершеного виробництва, чи до функціонуючих засобів праці, при певних умовах ця худоба може бути також забита на м'ясо).

Внаслідок відмічених обставин в якості готової продукції тваринництва сільськогосподарських підприємств предстає, по-перше, вся реалізована за межі господарства худоба племінного і м'ясного призначення, в тому числі і незакінчена виробництвом взагалі (молодняк), по-друге, худоба, яка вирощується для поповнення свого стада і для внутрігосподарського забою.
Але худоба, реалізована на сторону, і худоба, залишена на плем'я у себе чи забита на м'ясо, - результат виробництва не одного року (у всякому разі цей період виробництва виходить за межі календарного року). Більше того, реалізована після відгодівлі вибракувана худоба і куплена худоба містить частину продукції, яка була врахована за інші періоди чи в інших господарствах. Тому продукцію цього року можна визначити лише розрахунковим шляхом – методом відповідних балансових рівностей у двох формах: в грошовій і в живій вазі.

1. В грошовій формі. В цьому випадку із вартості худоби на кінець року і вартості реалізованої забитої худоби вираховують вартість худоби, яка є на початок року і купленої.

2. В живій вазі. Визначення продукції тваринництва в живій вазі має відоме економічне значення з двох підстав: 1) вирощування на плем'я і м'ясо, а також відгодівля худоби характеризується зміною живої ваги; 2) вся худоба м'ясного призначення, а також (протягом відповідного періоду) і худоба основного стада представляє комплексну сировину для виробництва м'яса, сала, шкіри і т.п.. Разом з тим необхідно відмітити, що цей показник живої ваги дуже грубий і неточний, оскільки: а) підсумовується жива вага худоби різних видів, яка відрізняється виходом м'яса і його якістю
(калорійність, смакові якості, і т.д.); б) жива вага значно коливається незалежно від забійної ваги через один стан тварини; в) врахована продукція живої ваги може бути загублена при наступному недогодовуванню худоби.

Перший недолік може бути в певній мірі ліквідований перерахунком живої ваги на забійну. Однак, стосовно до вирощування племінної худоби це не дає особливої переваги. Другий недолік не можна перебороти нормативним перерахунком на забійну вагу. Для цього необхідно визначити забійну вагу по об'єктивних признаках тварин, що потребує спеціальних навичок і здійснювати лише на заготівельних пунктах. Третій недолік, на жаль, представляє специфічну трудність обліку невиправданих втрат виробництва.

Сільськогосподарська продукція реалізується в натурі по наступних каналах: а) відшкодування в цій галузі (насіння, поповнення худоби, яка вибула і ін.); б) накопичення в цій галузі (насіння для розширення посівів, вирощена для збільшення стада худоба і ін.); в) відшкодування в інших галузях господарства; г) накопичення в інших галузях господарства; д) невиробниче споживання всередині господарства: оплата праці та інші форми розподілення (допомоги престарілим, загальні споживчі потреби і т.п.); е) реалізація продукції за межі господарства (товарна продукція); ж) втрати при зберіганні.

Частина продукції, яка споживається в своєму господарстві чи реалізується за межі підприємства може попередньо піддаватися промисловій переробці. Така продукція реалізується державі в порядку планового і надпланового продажу державним заготівельним органам, різним торговельним державам і кооперативним установам, на колгоспному ринку, в порядку обміну з іншими підприємствами, як повернення натуральних суд і як натуральна оплата за проведені послуги.

Річні звіти сільськогосподарських підприємств звичайно не містять повної характеристики розподілення продукції відповідно до економічного змісту її частин. Наприклад, виділяється продукція, яка залишається на насіння (насіннєві фонди колгоспів). Але насіннєвий фонд може включати і просте відшкодування витраченого насіння, і накопичення, призначене для розширення чи інтенсифікації посівів, і страхові запаси. Тому необхідні додаткові розрахунки по визначенню розміру кожної із цих частин, що при наявності відповідних даних зробити неважко. Облік розподілу продукції кожного року по вищезазначених каналах ускладнюється також в зв'язку з тим, що залишки, які переходять з минулих років, продукція свого виробництва цього року і куплена продукція часто об'єднуються. В такому випадку можна лише визначити частку кожного джерела в загальному обсягу надходження
(різниця перехідних залишків, продукція свого господарства і куплена) і розповсюдити на кожний з цих джерел фактичні середні пропорції між видатковими статтями.

Рух (розподіл) різних видів продукції сільського господарства вивчається шляхом складання балансів цих видів продукції за відповідний рік. Так, наприклад, по рослинництву статистичні органи складають за кожний календарний рік натуральні баланси зерна і продуктів переробки зерна, соняшника, картоплі, овочів і баштанних продуктових культур, фруктів і ягід, винограду і цитрусових культур, сіна і соломи, кормових коренеплодів і кормових баштанних культур, цукрового буряка на корм худобі, силосу.

По зернових культурах і картоплі баланс в натурі складає також за сільськогосподарський рік (умовно з 1 липня попереднього року по 1 липня поточного року).

Баланси по тваринництві розробляють за календарний рік по таких видах продукції, як молоко, включаючи продукти його переробки, м'ясо в забійній вазі в цілому і по видах тварин, яйця, вовна.

Баланси продуктів сільського господарства складають по кожній категорії господарств (радгоспи, підсобні та інші державні господарства, міжгосподарські підприємства, колгоспи, колгоспники, робітники, службовці та інші групи населення) і в цілому по всіх категоріях.

В прибуткових і видаткових статтях балансу рослинництва та продуктів тваринництва передбачені всі види надходжень і реалізації, включаючи внутрігалузевий (внутрісільський) обіг та запаси сільськогосподарських продуктів на початок та кінець року.

Показники валової, кінцевої і товарної продукції сільського господарства. Товарність продукції, методи її обчислення

Статистика повинна забезпечувати правильне визначення обсягу валової продукції і характеристику розподілення і реалізації продукції відповідно до її економічного змісту і зростаючих суспільних потреб. Важливе завдання цього розділу статистики – розглянути показники виконання плану виробництва і реалізації продукції, вивчити динаміку виробництва продукції і міжгалузеві зв'язки реалізації продукції, виявити резерви збільшення валової і чистої продукції галузей.

Валова продукція сільського господарства обчислюється по методу валового обороту, тобто як сума сирих продуктів рослинництва і тваринництва. В валову продукцію сільського господарства включають приріст багаторічних насаджень в розмірі витрат по догляду за молодими насадженнями з первинним обліком вартості закладки насаджень, продукцію приплоду, приросту і привісу скота і зміна величини незакінченого виробництва (озимі посіви, оранка під зяб і т.п.) на кінець року в порівнянні з початком року. Останню частину, яка не є продукцією, а роботою, зважаючи на її якісну своєрідність було б правильніше використати лише при аналізі виробництва.

До сирої первинної продукції сільського господарства статистика відносить продукцію, яка не піддається переробці в інших галузях, наприклад зерно, бавовна-сирець, цукровий буряк, насіння соняшника, картопля, сирі овочі, плоди, молоко; продукцію приплоду, продукцію приросту молодняку і привісу відгодовуваної худоби в живій вазі, вовну (немиту) і т.п.

Переробка зерна на муку, насіння соняшника на олію та макуху, молока на масло, сметану, сир і т.п., забій худоби на м'ясо розглядаються як процеси несільськогосподарського, а промислового виробництва, хоч вони і відбувалися на сільськогосподарському підприємстві. Відповідно і продукція такого типу є продукцією не сільськогосподарської, а переробних галузей промисловості.

Валова продукція сільського господарства в натуральному виразі
(валовий збір, валовий надій молока, валова продукція вирощування худоби і птиці, валовий настриг вовни і т.п.) представляє собою характеристику виробництва – основної стадії відтворення продукції. Результати проходження продукції сільського господарства по інших стадіях відображаються специфічними показниками. Тим самим утворюється система показників відтворення продукції сільського господарства. В цій системі подані показники, які відображають початкові проміжні і кінцеві підсумки роботи, серед них – валова, кінцева, товарна реалізована і чиста продукція.

Для деяких видів продукції відображаються всі показники вказаної системи, наприклад, для зерна, картоплі. Для інших видів продукції визначаються лише деякі показники, так для бавовни-сирцю показник валової продукції приймається на рівні товарної продукції. Порядок продуктів немає товарної продукції, майже вся валова продукція використовується на виробничі потреби в самому сільському господарстві (наприклад, кормові коренеплоди).

Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі на відміну від валової продукції характеризує кінцевий результат відтворення цього продукту в галузі, яка вивчається (наприклад, рослинництва) або всього сільського господарства.

Кінцева продукція сільського господарства в натуральному виразі визначається відрахуванням із валової продукції тієї частини продукції, яка використана в тому ж році на виробничі потреби, а також відрахуванням розміру природного спаду, збитків при зберіганні, загибелі і псуванні. Якщо мати на увазі тільки витрати продукції на потреби, пов'язані з виробництвом цього продукту, то, наприклад кінцева продукція – коров'яче молоко – знаходиться відрахуванням із валового надою кількості молока, яке використовується для напування тільки телят (а не інших видів тварин). В практиці органів статистики при розрахунку кінцевої продукції коров'ячого молока із валового надою виключають всю кількість молока, витраченого на корм тварин.

При визначенні кінцевої продукції – зерна – береться до уваги не тільки витрата зерна на особисте відтворення, але й використання зерна на посів однорічних трав на корм. Більше того, із валового збору зерна відраховуються також витрати зерна на корм худобі. Поряд з розмірами збитків зерна виключають із валового збору розмір відходів і усихання при дообробці.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: шпори по математиці, менеджмент, развитие россии реферат.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата