Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

3. Зняття водою нанесеного струминним принтером зображення з отії разом з полімерним покриттям.

4. Проявлення копії.

5. Промивання форми водою.

6. Контроль якості форми.

7. Гідрофілізування прогалинних елементів.

8. Нанесення захисного колоїду.

9. Контроль якості.

10. Сушіння друкарської форми .

6. Зв'язок параметрів технологічного процесу виведення зображення з технічною характеристикою принтера.

Півтонові зображення, виведені на формну пластину принтерами раструють за допомогою RІР. Мінімальна роздільна здатність вивідного пристрою
(принтера) для одержання друкарської форми - 600 крапок/ дюйм, максимальна
- 2400. Не менш важливий фактор для принтера - кількість відтінків сірого, які він здатний відтворити. Одна з вимог, яка ставиться до принтерів у поліграфії - наявність влаштованого оригінального інтерпретатора Adobe
PostScript Level 2 (3), як такого, що є стандартом у видавничій галузі та підтримується усіма розробниками устаткуїння. Стандартне число градацій, визначене у PostScript - 256 відтінків. Принтери типу І ІР, Ерзоп відтворюють до 50 відтінків сірого, більш спеціалізовані типу Хante - 90-96 і тільки спеціальні технології дозволяють досягти рівня більшого за 115-120 відтінків сірого.

Роздільна здатність вивідного пристрою (принтера) залежить від кількості відтінків сірого, або від "глибини крапки" (розрядності пристрою) і визначається

R=2.54КкерхЛ, (1) де Л - поліграфічна лініатура растру, лін/см;

2,54 - коефіцієнт переведення сантиметрів у дюйми;

Ккер - число, що показує кількість елементів керування, які застосовуються у принтері для утворення растрової крапки (при кількості відтінків сірого 256 Ккер= 16).

У свою чергу, число півтонів або "глибина крапки" - це кількість біт інформації, які надаються крапці при оцифровуванні зображення. 256 рівнів градації одержують при "глибині крапки" 8 біт (28), 4096 рівнів - 12 біт і т.п. Але, оскільки не кожний принтер відтворює 256 градацій, зручніше користуватись формулою

R=((Г-1)х(2,54Л)2, (2) де Г - число градацій, які може передати принтер,

Л - поліграфічна лініатура растру, лін/см,

2,54 - коефіцієнт переведення сантиметрів у дюйми;

R - роздільна (паспортна) здатність принтера, dpi.

Наприклад, при градації рівній числу 120, максимальна роздільна здатність принтера при лініатурі растру 48 лін/см - 1330 dpi; при Г=96,
R=1200 dpi, а для принтера типу НР IY Laser Master Win Printer 600 ХL при роздільній здатності 600 dpi можна одержувати зображення по якості аналогічні до поліграфічних зображень з лініатурою растру 24-33 лін/см з можливістю передавання біля 75 відтінків сірого. Принтер з роздільною здатністю 300 гірі при відтворенні зображення з лініатурою растру 24 лін/см може передати 25 градацій. Підвищення лініатури зображення до 54 лін/см при
R=300 dpi зменшує число градацій до 6, що недостатньо при відтворенні тонових зображень. Отже, збільшення градації можливе тільки з одночасним ростом як лініатури растру зображення , так і роздільної здатності вивідного пристрою (принтера).

Взамін лазерних принтерів. пропонують застосовувати при виготовленні фотоформ та форм, особливо, для трафаретного друку та для друкування газет струминні принтери. Більшість RІР струминних принтерів дозволяють працювати зі стохастичними растрами. Струминні великоформатні принтери (плоттери) застосовують тех.-нологіїо тришарового друку, згідно з якою кожна растрова крапка друкується у три проходи (принтер ENCAD) спеціальними чорнилами, непрозорими в УФ області (0=3,5 Б). При виведенні зображення за допомогою струминного принтера-плоттера зі зростанням лініатури растру можлива втрата градації у темних ділянках. Для усунення цього - лініазують принтер, а для уникнення протиріч між лініатурою виведення і числом відтворюваних градацій користуються технологією Dithering (дробіння). Кожну комірку растру з низькою лініатурою (без сходинок) розбивають на дрібніші підкомірки. Кожна підкомірка може забезпечити відтворення потрібного числа градацій, тому растровий процесор керує всіма підкомірками разом. Підкомірки растрової структури не так помітні, як великі комірки низьколініатурного растру.
Перевага цієї технології - відтворення однієї окремої крапки, що неможливе для насвітлювача. Для покращання відтворення градації застосовують також технологію псевдостохастичного растрування.
При недоліку інформації проблему вибору вирішуємо, покладаючись на чи випадки монетку. Ну а там уже, як доля розпорядиться - чи орел решка. На жаль, приблизно в таке ж положення попадають і багато поліграфістів, вибираючи необхідні видаткові матеріали. І якщо раніш у друкарень був невеликий вибір, то зараз купити будь-як матеріали не проблема. Інша справа
— як у них розібратися. І тут виробничникам приходиться орієнтуватися в основному на зведення, почерпнуті з рекламних чи проспектів коротких анотацій, наданих фірмами-продавцями.

Усе це повною мірою відноситься і до прямопозитивным офсетних пластин.
Коли переглядаєш публикуемую в журналах і проспектах інформацію, то не залишає відчуття, що усе написано по одному шаблоні. Наприклад, спробуйте
(як часто пишуть під забавними малюнками-головоломками) знайти не десять, а хоча б одна відмінність у властивостях між аналогічними по тиражестойкости пластинами Agfa Ozasol P5S, Fuji VPS, Lastra Futura Oro, Kodak Polychrom
Graphics EasyPrint чи PP3, Horsel Capricorn Gold, не говорячи вже про
Plurimetal, EFY, Saverio Riff і багатьма іншими. У кращому випадку приводяться тільки дані по шорсткості і товщині анодируваного і копіювального шару. Тому, як правило, вибір такого досить дорогого і важливого матеріалу, як пластини ведеться примітивним методом проб і помилок: купив невелику партію, спробував зробити друковані форми і дивишся, що виходить. На жаль, такий підхід не дає гарантованого результату і надійності. У результаті вибираються далеко не самі придатні видаткові матеріали.

Однак у пластин є кілька основних характеристик, що і визначають їхню якість. Про ці характеристики ми і поговоримо. Далі по тексту будемо час від часу посилатися на офіційні дані аналітичних досліджень, проведених компанією Agfa у дослідницькому центрі у Висбадене в Бельгії (див. авт. довідку на с. 14). Пластини оцінювалися по довгому списку (15 пунктів) позначених властивостей, однак ми зупинимося на деякі, на мою думку, найбільш важливих.

6.1.Надійність і стабільність.

На початку поговоримо про надійність і стабільність. Відразу помітимо, що під цими поняттями мається на увазі незмінність усіх властивостей офсетних пластин, у тому числі часу копіювання, що дозволяє здатності, тиражестойкости, чистоти пробілів, широти інтервалів експозиції і прояви, коротше, усього ряду властивостей, що значаться на діаграмах. Причому маються на увазі стабільність властивостей пластин як у межах її площі, так і в межах пачки, партії і навіть наступних партій, випущених через рік.
Уявіть собі, що, відкриваючи нову пачку з пластинами, Ви не упевнені, що вона поведеться при копіюванні, чи прояві при печатці тиражу так, як завжди. Процес офсетної печатки і так не простій. Будь-якому виробничнику знайомі постійні суперечки між працівниками формного цеху і друкарями про причини шлюбу і те, як важко часом у них розібратися. У випадку нестабільності пластин не тільки сам процес стає непередбаченим — можуть виникнути технологічні збої, що обійдуться дуже дорого.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: найти реферат, диплом формирование, ответы 10 класс.





Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата