Нормы права в системе нормативного регулирования

| Категория реферата: Рефераты по теории государства и права
| Теги реферата: темы рефератов по информатике, конспект речь
| Добавил(а) на сайт: Karibzhanov.

Важливо також враховувати, що в залежності від характеру вимог, що містяться в них, соціальні норми розділяються на зобов'язуючі, що дозволяють і забороняють. Причому вони дозволяють (не дозволяють), наказують робити лише визначений тип чи дій учинків.

Однак не усі вчинки особистості регламентуються соціальними нормами. У діяльності особистості можна умовно розмежувати три сторони: перша — дія- операція, друга — індивідуальні вчинки, безпосередньо не обумовлені суспільством, що не носять характер соціального факту (особисте поводження), і третя — це соціальні вчинки особистості, чи суспільне поводження. Лише третя сторона діяльності особистості прямо регулюється за допомогою соціальних норм.

Соціальні норми виступають як зразки поводження особистості, оскільки в них визначені границі можливого і припустимого в її поводженні. Норми містять також мотиви поводження особистості і санкції за їхні порушення.
Соціальні норми відображають «ціннісні представлення людей — членів суспільства і групи».

Ще одним методологічним питанням дослідження соціальних норм є також питання про взаємодію всієї системи нормативних регуляторів. Комплексне дослідження дії системи соціальних норм у їхньому взаємовпливі друг па друга має принципово важливе значення при вивченні всього різноманіття мотивів поводження особистості. Адже в реальному житті людини зіштовхується з цілим комплексом пред'явлених йому вимог. Як сам процес мотивації, так і суспільна оцінка вчинків провадиться з урахуванням різнобічного характеру вимозі, що відносяться до тієї ситуації, у якій відбувається той чи інший акт поводження.

В міру розвитку суспільних відносин і їхньої диференціації, зростання залежності між особистістю і суспільством, у класовому суспільстві — особистістю і класом, особистістю і колективом, міжособистісної залежності
— відбувається і розвиток здатності індивіда до абстрактного мислення, а отже, і до мотиваційної діяльності, до можливості сполучення різних вимог, у яких виражається багатогранна суспільна взаємозалежність людей.

Будучи відображенням дійсності, соціальні норми, як і будь-який інший елемент свідомості, мають всі атрибути відносної самостійності й активності. Вони чи можуть відставати від умов суспільного буття і назрілих потреб суспільства, чи відповідати їм, чи випереджати їх, у залежності від цього активно впливати на багато видів соціальної діяльності людей, їхні суспільні відносини. Роль соціальних норм багатопланова. Це, по-перше, відображення дійсності, і, по-друге, вплив на неї. Особливість цього впливу на відміну від інших елементів свідомості в тім, що соціальна норма не тільки відображає потреби суспільства у своїх вимогах, але і створює уявну модель дій людей і містить у собі кошту соціальної оцінки і контролю за реалізацією цих вимозі.

Цим і визначається суспільне призначення соціальних норм, що виступають, з одного боку, як кошту орієнтації соціальної діяльності, з іншого боку — як кошту контролю за що він діяльністю. Саме такий зміст соціальних норм і дозволяє їм бути регулятором суспільних відносин і поводження особистості.

Однак соціальні норми не є єдиним коштом регулювання соціальних дії людей. Як такі кошти чимала роль належить суспільним ідеалам, принципам і цінностям. На відміну від соціальних норм усі вони. відображаючи дійсність, містять лише основні цілі і кошти суспільного розвитку, не індивідуалізуючи їх до типових конкретних ситуацій. І, крім того, вони не містять конкретних коштів соціальної оцінки і контролю за їх практичною реалізацією. Разом з тим вони зв'язані із соціальними нормами, що виступають як свого роду специфічні кошти реалізації суспільних ідеалів, принципів і соціальних цінностей. Слід зазначити, що суспільні ідеали, а в якомусь ступені і деякі принципи соціального життя, у більшій мері, чим соціальні норми містять момент випередження умові суспільного буття.

Оскільки соціальна норма в сфері суспільної й індивідуальної свідомості — ідеальна модель суспільних відносин і поводження людей у визначених ситуаціях, остільки в ній відображаються і враховуються крім позитивного змісту ще і протиріччя між пануючими умовами суспільного буття і тих відхилень від них, що неминуче можуть з'являтися в реальному житті.

У принципах звичайно відображається загальний зміст того чи іншого суспільного чи явища суспільних відносин, у нормах же він конкретизується, а в деяких з них ще і розкриваються кошти здійснення цього принципу. Крім того, у конкретних сферах соціального знання (наприклад, моралі) принципи і норми можуть збігатися. Моральні принципи часто виступають і як найбільш загальні моральні норми, хоча на всі норми є в той же час і принципи моралі. Соціальні принципи мають більшу стійкість, чим норми, що більш рухливі, вони змінюються і розвиваються значно швидше, ніж принципи.

Для того щоб глибше розглянути такого роду суперечлива дія соціальних норм, на наш погляд, варто по-новому підійти до трактування їхніх загальних властивостей, функцій і різновидів. відійти від того вузького їхнього трактування, коли вони розглядалися власне кажучи лише як визначені правила поведінки в тій чи іншій ситуації, що відноситься до тієї чи іншої області людської діяльності.

Для цього насамперед необхідно виявити співвідношення соціальних норм, як визначених правил веління і нормативів: економічних, соціальних, технологічних і ін. Співвідношення це далеко не простої, але без нього неможливо розібратися в дії соціальних норм, у механізмах керування і соціальної регуляції, у процесах виховання особистості.

Варто також розширити і наше представлення про різновиди соціальних норм, до яких відносять, як правило, лише правові, моральні норми, звичаї і традиції.

Корінна перебудова керування економікою, перехід від адміністративно- командних методів до економічного викликав постановку і широке обговорення проблем, зв'язаних з розробкою і впровадженням у практику економічних нормативів, економічних норм. регулюючих економічне поводження. Ці норми спеціально не виділялися в самостійний вид соціальних норм, чи обмежувалися лише постановкою питання про існування таких норм.

Хоча постановка питання і мала позитивне значення, але це було малоефективно, не розкривалися специфіка економічних норм, їхня відмінність від інших видів норм, особливості функціонування. При цьому виходили звичайно з того, що ця задача не соціально-філософської, а економічної науки.

Тривалий період і економічна наука не займалася методологічними проблемами економічних норм, обмежуючи свої дослідження їхнім конкретним аналізом у сфері нормування праці і зарплати, визначення тих чи інших витрат виробництва і т.п. У результаті такого вузького-конкретного підходу і відсутності глибоких і чітких методологічних основ при аналізі економічних норм. з полючи зору, як правило, випадав їхній соціальний зміст, зв'язане з механізмами використання цих норм у регуляції економічного поводження людей.

Якщо задані умови реалізації економічних норм відображають тією чи іншою мірою сполучення названих вище інтересів, то вони будуть мати стимулюючий характер, а якщо нет. те — гальмуючий. Таким чином, економічні норми можуть виступати л тому що елементом механізму прискорення, або — гальмування.

Одна з особливостей економічних норм укладається в тому, що вони, як правило, закріплюються юридично, здобуваючи статус правових норм і встановленні з усіма наслідками, що випливають, у тому числі наділяються відповідними коштами контролю (санкціями) за дотриманням цих норм.

Умови реалізації економічних норм включають не тільки виробничі, економічні, юридичні, але і соціально-психологічні, моральні й інші фактори як суспільного, так і особистого характеру, що прямо впливають на економічне поводження людей.

Це привело до необхідності типізувати названі вище фактори, що знайшло своє відображення в новій постановці і рішенні питання про соціальні нормативи. У документах про корінну перебудову керування економікою відзначається необхідність широкого застосування науково обґрунтованих соціальних нормативів, рекомендується брати їх в основу як при плануванні розвитку соціальної сфери, так і при створенні нової техніки і технології, у проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств і виробництв, поліпшенні організації й умов праці, а також при здійсненні заходів, зв'язаних з охороною навколишнього середовища .

У такому аспекті соціальний норматив — це нове поняття для науки і практики нормативного керування. Його можна було б визначити як ті параметри і вимоги, що дозволяють у рамках виробничої сфери, у масштабах галузі. підприємства, регіону забезпечувати найбільш сприятливі умови для життєдіяльності людини, виходячи з установки, що розглядає людини насамперед не як засіб виробництва, а як його ціль.

Соціальні нормативи покликані відбити і закріпити найбільш оптимальний вплив на людину не тільки умов його праці, але і всіх умов його життєдіяльності.

Розробку оптимальних економічних і соціальних нормативів не можна здійснити зусиллями тільки керівників і економістів, до такої розробки необхідно залучити фахівців всіляких областей знань, що будуть виходити з методологічних основ, що має бути розробити в сфері філософської науки.
Поки можна сказати, що розробка багатьох важливих проблем економічних і соціальних нормативів затяглася і потрібно активізація спеціальних досліджень.

Особливо зупинимося на технологічних нормативах і інших технічних нормах: це правила експлуатації технічних систем, норми техніки безпеки, санітарно-технічні й ін. Відзначимо, що тривалий період дослідниками, у тому числі і нами, технічні норми необґрунтовано виводилися за рамки соціальних норм, мотивуючи це тим, що в їхній основі лежать не взаємини між людьми, не суспільні відносини, а взаємини продуктивних сил і природних процесів і базуються вони не на соціальних, а насамперед на фізичних, хімічних, біологічних і інших природних закономірностях. У результаті ці норми нібито не містять можливості вибору, що завжди характерно для соціальних норм.

Такий підхід не можна визнати правильним і плідної, тому що в практичній реалізації технічних норм найважливіша роль також належить соціальному і насамперед людському фактору. У людини, що реалізує технічні норми, завжди є вибір, що виявляється як дотримання цих чи норм їхнє ігнорування, відношення до них може бути як чітке чи недбале, халатне; як уміння знайти і прийняти оптимальне рішення в нестандартних чи ситуаціях виявити розгубленість, чи відповідальність безвідповідальність і т.п.