Міністерство транспорту України

Київський університет економіки і технологій транспорту

Кафедра: “Економіка підприємств транспорту”

Контрольна робота

з предмету: “ Транспортні коридори”

Перевірив: доцент к.е.н.

В. П. Гудкова

Розробив: ст. заоч. ф. н.

гр.5-МО-2

Д. О. Мартиненко

Шифр:99-МО-203

2004

План

1. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародного транспортного коридору Росії Білорусії. 3

2. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародного транспортного коридору Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії і Молдови. 5

3. Основні технічні вимоги до плану швидкісних залізниць. 7

Список використаної літератури 8

1. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародного транспортного коридору Росії Білорусії.

Підготовленість цього регіону до впровадження швидкісного руху має найбільше значення для України, оскільки мережа українських залізниць взаємодіє з мережею даних країн найбільш тісно.

У Росії розроблена і прийнята Концепція організації швидкісного і високошвидкісного руху, що передбачає в погодженні з білоруською, а також українською мережами поетапне підвищення швидкості руху пасажирських поїздів до 160.. .200 км/год на існуючих залізничних лініях.

Намічений полігон швидкісного руху має 10 пріоритетних напрямків, один з яких український - Москва-Суземка. Передбачається комплекс реконструктивних робіт з ліквідації бар'єрних місць, що перешкоджають організації швидкісного руху. Встановлені розрахункові розміри руху, максимальна швидкість на кожному напрямку, час у дорозі і його скорочення, визначені терміни введення швидкісного руху.

Так, для українського напрямку Москва-Суземка ці дані становлять:
. довжина-488км;
. розміри руху - 9 пар поїздів за добу;
. максимальна швидкість - 160 км/год;
. час у дорозі - 5 год 04 хв (існуючий - 8 год 01 хв);
. тип локомотива нового покоління - ЗП10;
. термін уведення -2010р.

Реалізується спільний проект Росії і Білорусі щодо поетапного впровадження підвищених швидкостей на ділянці Брест-Мінськ- Москва
(максимальна швидкість 160 км/год, термін уведення - 2005 р.). Ця ділянка є частиною напрямку захід-схід (Критський транспортний коридор № 2), по якому здійснюються зв'язки розвинутих країн Західної Європи з країнами
СНД, що мають великий економічний потенціал. Залізниці на всьому протязі коридору двоколійні й електрифіковані.

Міністерством транспорту України також проводяться роботи щодо створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів [15]. У 1998 р. був підписаний Протокол намірів між
Укрзалізницею і Білоруською залізницею щодо проведення робіт з електрифікації напрямку Гомель-Чернігів і будівництва цифрових волоконно- оптичних ліній зв'язку. У 1999 р. Україна електрифікувала одноколійну ділянку Ніжин-Чернігів довжиною 83 км і ділянку Роздільна-Кучурган (13,7 км), витративши на це 56 млн грн. За домовленістю виконання робіт на території Білорусі покладено на українську сторону за рахунок коштів білоруської сторони. Роботи зупинені через відсутність фінансування.

Підвищення швидкості до 160 км/год на напрямку Держкордон з -
Україною-Гомель-Мінськ-Держкордон з Литвою передбачається після 2010 р.
[1]