Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Об’єктивний критерій має нормативний характер і заснований на обов’язку людини дотримуватись існуючі в суспільстві правила обережності, починаючи з простих, що стихійно складуються в суспільстві і закінчуючи складними, нормативно закріпленими правилами безпеки при здійсненні професійної діяльності.

Будь-яка особа, що порушує ці правила, зобов’язана передбачити можливі небезпечні наслідки цього порушення.

Суб’єктивний критерій має індивідуальний характер і полягає в можливості особи відповідати вимогам об’єктивного критерію (тобто усвідомлювати і передбачати вказані вище обставини). Його наявність залежить як від особистих особливостей суб’єкту, так і від особливостей конкретної життєвої ситуації, в якій він опинився. Лише при наявності суб’єктивного критерію можливо говорити про залежність небезпечного діяння від особи суб’єкту, про вираз в діянні соціальних і моральних якостей особи і, внаслідок, про те, чи заснована відповідальність особистості.

Істотна особливість необережності на відміну від умислу – специфічний зв’язок суб’єкта (його волі) з спричиненим ним суспільно небезпечним наслідком. При умислі він пропорційний, при необережності характер наставших наслідків в значній мірі випадковий для характеру дій суб’єкта.

Це загальні ознаки необережності як форми вини. Їх розгляд дозволяє сформулювати пропозицію по удосконаленню законодавчого визначення необережності.

Оскільки основною ознакою необережності, що відрізняє її як від умислу, так і від невинного здійснення суспільно небезпечного діяння (казусу), є відсутність усвідомлення суспільно небезпечного характеру, діяння, що скоюється при наявності обов’язку і можливості такого усвідомлення, автор вважає за можливе ввести її в законодавчу формулу злочинної необережності.

З цієї точки зору автор вважає прийнятним визначення злочинної необережності запропоноване П.С. Дагелем: “Злочин визнається здійсненим з необережності, якщо особа, що його скоїла, була зобов’язана та мала можливість усвідомлювати суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала можливість настання її суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити”.[76]

Список використаної літератури

Нормативна база та судова практика
1. Конституція України.// Конституція України.- Київ: Юрінформ, 1997. – 20 с.
2. Кримінальний кодекс України.– Київ: Юрінком, 1995. – 150 с.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 02.07.1976 р. “Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки” // Система Internet. Сервер Верховної

Ради України.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України №7 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини” від

24.12.1982р. // Система Internet. Сервер ВРУ.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я людини” від 01.04.1994 р. // Система

Internet. Сервер ВРУ.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини” від 27.03.1992 р. //

Система Internet. Сервер ВРУ.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил” від 26.02.1999 р.//

Система Internet. Сервер ВРУ.
8. Справа Т. // Бюлетень Верховного Суду УРСР. – 1962. - №4. – С. 40-42.
9. Справа П. // Радянське право. – 1970. - №9. – С. 105.
10. Справа Р. // Бюллетень Верховного Суду УРСР. – 1971. - №4. – С. 19 –21.
11. Справа Ж. // Бюлетень Верховного Суду УРСР. – 1972. - №6 – С.27.
12. Справа І. / Практика Верховного Суду України у кримінальних справах. –

Київ: Парламентське видання, 1995. – С.150-151.
13. Справа А. / Коментар судової практики з кримінальних справ. – Одеса:

Поліграф, 1992. – С. 42-43.
14. Справа Х. і К. / Практика судів України у кримінальних справах. – Київ:

“Юрінком”, 1993. – С.131-133.
15. Справа № 1-185 1998р. від 10.04.98р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1998 р.
16. Справа № 11-9 1999р. від 12.01.99 р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.
17. Справа № 11-20 1999р. від 19.01.99 р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.
18. Справа № 11-30 1999р. від 26.01.99р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.
19. Справа № 11-32 1999 р. від 26.01.99 р. / Архів Чернівецького обласного суду за 1999 р.

Підручники
20. Гринберг М.С. Преступления против общественной безопасности. –

Свердловск: Средне-Уральское книжное издательство, 1974. – 156 с.
21. Кириченко В.Ф. Уголовное право. Часть Общая. - Москва: Юридическая литература, 1966.- 387 с.
22. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. (Під ред.

Ковальського В.С.). – Київ: Юрінком, 1994. – 799 с.
23. Пионтковский А.А. Курс советского уголовного права. т.2. – Москва:

Юридическая литература, 1970.- 567 с.
24. Рарог А.И. Общая теория вины в уголовном праве. – Москва: ВЮЗИ. – 1980.

– 200 с.
25. Советское уголовное право. (под общей ред. Владимирова В.А.). – Москва:

Юридическая литература, 1990. – 216 с.
26. Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А. Кримінальне право України. –

Київ: Наукова думка, 1995. – 455 с.

Наукові праці, статті, монографії
27. Базунов А. Т. Ограничение косвеного умысла от преступной самонадеяности. // СЮ. – 1973. - №5. – С.5-7.
28. Гарбуза А.Д. Смешаная форма вины по советскому уголовному праву.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат условия, 6 решебник виленкин, товар реферат.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата