Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом

План

1 Загальні принципи та основні напрямки роботи МВФ

2. Досвід співробітництва України з МВФ

3 Особливості Програми EFF

4 Перспективи співробітництва України з МВФ

Загальні принципи та основні напрямки роботи МВФ

Ідея створення МВФ виникла після Великої Депресії 1930-х років, коли впродовж чотирьох років обсяги міжнародної торгівлі скоротилися на 63% через торговельні війни та протекціонізм країн, що сподівалися вийти з кризи за рахунок торговельних партнерів. Реалізована ідея МВФ була у
1945 році, і нині П членами є 183 країни. Головне завдання МВФ — налагодження міжнародної співпраці у валютно-фінансовій сфері та сприяння розвитку міжнародної торгівлі.

З точки зору фінансової організації МВФ ., працює як кредитна спілка: країни роблять внески і з цього кооперативного “пулу”
(конвертовані валюти на суму 195 млрд. доларів США) надаються кошти тим країнам, які звернулися за ними і забезпечуватимуть такі зміни, що не тільки поліпшать ситуацію з дефіцитом платіжного балансу, але й забезпечать повернення кредитів до фонду (як чинить кожний банк чи кредитна спілка). Внески до фонду роблять залежно від квоти країни і доступ до фінансових ресурсів також залежить, як правило, від квоти.
Квота обраховується на підставі складних формул, куди входять показники
ВВП, обсяги зовнішньої торгівлі та валютних резервів країни, а також варіабельність зовнішньої торгівлі (країни, торговельно-платіжний баланс яких не сталий, можуть претендувати на розширений доступ до ресурсів
МВФ).

За статутом, штаб-квартира МВФ розміщується в країні із найбільшою квотою. Зараз це США (18,25% від сукупності всіх квот, Україна, для порівняння, має квоту в розмірі 0,68% від сукупності всіх квот).

Україна посідає у МВФ 21 місце за розміром своєї квоти, яка складах близько 1,4 млрд. доларів США

1 СПЗ - Спеціальні права запозичення, міжнародна рахункова одиниця, вартість якої розраховується на основі вартості п'яти основних валют: долару США, німецької марю). Японської ієни, французького франку та фунту стерлінгів. Станом на 22 грудня 1998 року курс СПЗ до долару дорівнював: 1 СПЗ=1,406 дол. США млн. СПЗ в рамках Дев'ятого загального перегляду квот у 1992 році). На сьогодні відбувається Одинадцятий загальний перегляд квот країн-членів МВФ, згідно з яким квоту України буде збільшено (близько 1,9 млрд. доларів США).

МВФ не лише надає фінансові ресурси. Серед статутних завдань фонду:

- здійснення досліджень, аналізу та прогнозування розвитку світової економіки та міжнародних фінансових ринків;

- спостереження за макроекономічною політикою членів фонду: щорічне відвідання кожної країни-члена фонду місією МВФ та підготовка щорічної доповіді для Ради Директорів із оцінками економічної політики, результати конфіденційного обговорення та оцінки МВФ надсилаються до відповідальних керівних державних службовців зацікавленої країни, а загальні підсумки обговорення та висновки експертів фонду оприлюднюються
(за згодою відповідної країни);

- розроблення, широке обговорення та затвердження міжнародних стандартів щодо валютообмінних операцій, грошової та фіскальної політики, статистики платіжного балансу:

- надання та координація технічної допомоги з питань монетарної політики. валютного та банківського регулювання, фіскальної політики;

- кредитування тих країн-членів фонду, які, відчуваючи валютну кризу або кризу платіжного балансу, згодні вживати погоджені з експертами фонду заходи для покращання ситуації, чим забезпечувати також і повернення наданих кредитів до МВФ.

МВФ є так званим кредитором “першої руки”, тобто ресурси фонду (як і
Світовому банку) треба повертати в першу чергу. МВФ також відіграє вирішальну роль у Паризькому клубі офіційних кредиторів та все більш вагому роль - у Лондонському клубі комерційних кредиторів. МВФ разом із
Світовим банком також координують в разі наявності програми фінансової співпраці з країною-членом також і двостронню фінансову грантову допомогу, двосторонні кредитні програми, та кредитні програми інших міжнародних організацій для такої країни. Засобом згаданої координації є проведення засідань спеціальних консультативних груп донорів та кредиторів.

Фінансові програми чи, як їх часто називають, кредитні програми, МВФ за станом на кінець 1998 року здійснював із 60 країнами, які винні фондові 91 млрд. дол. Ще близько 60 млрд. дол. асигнувань затверджено
Радою Директорів МВФ, але ще не виплачено.

Фінансові ресурси фонду надаються за такими механізмами:

Програма “стендбай” - SBA - триває від 12 до 18 місяців, повертати кошти треба починати після трьох з половиною років після одержання і повністю повернути через 5 років.

Програма фонду спеціальних трансформацій - STF - спеціальна початкова програма для перехідних економік (нею скористалися всі без винятку країни з перехідною економікою), повертати треба починаючи через чотири з половиною роки і повністю повернути за 10 років.

Також пільговою з точки зору повернення коштів є програма фонду розширеного кредитування - ЕРР - кошти надаються на 10 років.

Для найбідніших країн аналогом EFF є програма ESAF, де процентні ставки є субсидовані. Проте останнім часом коштів для субсидування не вистачає, тому деякі із бідних країн вимушені користуватися змішаними програмами, де лише частина є субсидованою (EPP-ESAP blend).