Стан співробітництва України з Міжнародним валютним фондом

| Категория реферата: Рефераты по валютным отношениям
| Теги реферата: реферат на тему культура, сочинение
| Добавил(а) на сайт: Abrosim.

5.2 Дотримання зваженої стратегії зовнішніх запозичень, зменшення їх вартості та частки короткострокових боргових зобов'язань, поліпшення системи управління державним боргом; забезпечення відповідності зовнішніх запозичень органів місцевої влади державній політиці зовнішніх запозичень та встановлення дієвого контролю за ними;

5.3 Збільшення валютних резервів НБУ з еквіваленту 4 тижнів імпорту до еквіваленту 8 тижнів імпорту

Тепер відповідь на питання, як Меморандум погоджувався з МВФ. Проект підготовленій у форматі, якого вимагає кредитор. Відверто кажучи, така форма документу є більш зрозумілою і конкретною, ніж програми з їхніми
“посилити...”, “покращити...”, “підняти...” і т.п. Далі експерти Фонду вносять свої зауваження і пропозиції. З ними ведуть дискусії українські спеціалісти. В ході цих дискусій і готується остаточний текст
Меморандуму.

Отже, ідеї, заявлені у Меморандумі, не виходять за межі стратегії розвитку держави, закріпленої у Конституції та законах України, враховують вимоги Президента України до дій уряду, відображають загальновідому позицію Кабінету Міністрів, яка неодноразово і по всіх питаннях, викладених у Меморандумі, публічно виголошувалась керівниками
Уряду.

Позика в рамках Програми EFF це - перш за все позика, яка є частиною

Програми державного зовнішнього запозичення. Бюджет на 1999 рік, як закон вже прийнятий, та 'Програма державного зовнішнього запозичення" як проект закону, який вже передано до Верховної Ради, передбачають залучення:
|- на фінансування дефіциту Державного бюджету та |825,5 млн. |
|погашення державного зовнішнього боргу |доларів |
|- на підтримку національної валюти |520 млн. доларів|

Кредити МВФ і Світового банку є: а) Найдешевшими (ставка LIBOR+0.5%;
LIBOR+1%); б) Найдовшими (3-20 років)

Перспективи співробітництва України з МВФ

У випадку успішної' реалізації Програми розширеного фінансування,
Україна починаючи вже з 2001 року могла би обмежитись консультативною підтримкою фахівців МВФ. До такої практики відносин з МВФ перейшли
Польща, Чехія, Угорщина після завершення фінансових програм, направлених на підтримку переходу національних економік до ринкових відносин.

Це, звичайно, не означає виходу цих держав, а в подальшому - і
України з ринків зовнішніх запозичень. Основними кредиторами України, очевидно, залишаться. Світовий банк, ЕБРР та приватні інвестори. Однак, на той час основними позичальниками з української сторони мали би стати окремі суб'єкти підприємницької діяльності.

Якими можуть бути можливі наслідки розірвання Україною програм співробітництва з МВФ та виходу зі складу членів Фонду? Програма розширеного фінансування не є самодостатньою а продовження співробітництва з Фондом - не самоціль для нас. Успішна реалізація програм Фонду є умовою не тільки подальшої співпраці з майже усіма міжнародними фінансовими організаціями, але і найважливішим сигналом, своєрідним “зеленим світлом” для приватних інвесторів.

Процедурами діяльності МВФ передбачене дострокове погашення країною- членом всіх отриманих від Фонду кредитів. Це відбувається у разі, коли
Фонд дійде висновку, що рішення про надання кредитів було прийнято на основі інформації про виконання умов (у тому числі юридичних), яку було спростовано даними, що надійшли пізніше.

Чого ж можна очікувати у разі прийняття Верховною Радою рішення про відклик Меморандуму економічної політики та денонсацію договору про вступ України до МВФ? Можливі наслідки можна розділити на дві групи: політичні та соціально-економічні. Політичні наслідки: Перш за все, внаслідок такого безпрецедентного випадку, Україна не тільки надовго опиниться серед аутсайдерів світового економічного співтовариства, але буде завдано значної шкоди і політичному іміджу нашої молодої держави.

Вихід зі складу учасників МВФ стане для всього світу чітким сигналом про те, що Україна обрала курс на політичну самоізоляцію. Це “клеймо” на довгі роки залишить Україну “за бортом” європейської інтеграції. Слід також очікувати зниження авторитету України в таких впливових організаціях, як ООН.

Економічні наслідки: Прийняття рішень щодо розірвання відносин з МВФ матиме як коротко - так і довгострокові наслідки. Це дуже швидко призведе до оголошення суверенного дефолту, пред'явлення до негайної сплати всіх зовнішніх боргових зобов'язань (а це - близько 11 мільярдів доларів) та накладання арешту на іноземні активи не тільки України як держави, але й на майно суб'єктів підприємницької діяльності.

В цих умовах на довгі роки нам можна буде забути не тільки про комерційні запозичення, але й про прямі іноземні інвестиції в "реальну економіку", що унеможливить її структурну перебудову та технологічне переозброєння.

Крім того, слід зауважити, що навіть одностороннє розірвання
Україною договору про вступ до Фонду не означатиме миттєвого виходу з нього. Фонд прекрасно розуміє, що Україна на протязі декількох років не зможе погасити заборгованість перед ним у розмірі 2,8 млрд. доларів. А до врегулювання проблеми заборгованості перед МВФ. розробки графіку її погашення ніхто нас "не відпустить".

Процедури Фонду передбачають офіціальний розгляд питання про вихід зі складу членів Виконавчою Радою, здійснення Директором-розпорядником консультацій з керівництвом Фонду та окремих міжнародних фінансових організацій, публікацію заяви про втрату державою-членом права на використання ресурсів Фонду, прийняття рішення про призупинення права голосу держави-члена. І лише останньою мірою цього процесу є примусове виведення держави зі складу членів Фонду.

Тобто, не ми “гордо” вийдемо із Фонду, посилаючись на ідеологічні розбіжності. Нас просто визнають неплатоспроможними і виставлять за двері після довгої та принизливої внутрішньої процедури, яка буде спостерігатися та широко коментуватися у всьому світі.

Таким чином, процес виходу триватиме щонайменше до осені, а відразу після президентських виборів слід очікувати повномасштабного фінансового краху.