Предыдущая страница реферата | 2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 | Следующая страница реферата

Вчинення злочину неповнолiтнiм (не виповнилось 18 рокiв) визнаеться пом"якшуючою обставиною, тому що формування неповнолiтнього як особистостi ще не завершилось (емоцiйно-вольова сфера його психiки ще не набула стiйкостi, вiн немае належного життевого досвiду, сталих соцiальних орiентирiв) i вчинення злочину, як правило, тiею чи iншою мiрою зумовлено даними факторами.[111]

Щире розкаяння мае мiсце мае мiсце в тих випадках, коли особа повнiстю визнае свою вину у вчиненому злочинi, дае своiй поведiнцi належну оцiнку i дiйсно готова нести передбачену законом вiдповiдальнiсть. Щиро розкаятись винний може як на стадii попереднього розслiдування, так i пiд час судового розгляду.

Сприяння розкриттю злочину полягае в тому,що винний в будь-якiй формi подае допомогу органам правосуддя в з"ясуваннi тих обставин вчинення злочину, якi мають iстотне значення для повного його розкриття.[112]

Серед iнших пом"якшуючих вину обставин, що найбiльш часто зустрiчаються в судовiй практицi про хулiганство,е наступнi: подання щодо особи виключно позитивних характеристик, поганий стан здоров"я, наявнiсть на утриманнi непрацездатних членiв сiм"i, добровiльна праця по лiквiдацii наслiдкiв аварii на ЧАЕС, притягнення до кримiнальноi вiдповiдальностi вперше.

Обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть особи, наведенi в ст.41
КК Украiни. Перелiк цих обставин е вичерпним, тому суд у вироку не вправi посилатись на iншi обтяжуючi обставини, не передбаченi цiею статтею
(невизнання пiдсудним своеi вини, невiдшкодування шкоди тощо).[113]

Як свiдчить проаналiзована мною слiдчо-судова практика в справах про хулiганство найбiльш часто зустрiчаються такi обтяжуючi обставини, як вчинення злочину особою, яка ранiше вже вчинила якийсь злочин; вчинення злочину з особливою жорстокiстю чи знущанням над потерпiлим; вчинення злочину особою, що знаходиться в станi сп"янiння.

Вiднесення такоi обставини як вчинення злочину особою, яка ранiше вчинила якийсь злочин до обтяжуючих зумовлено тим, що вчинення кiлькох злочинiв, за загальним правилом, свiдчить про бiльшу суспiльну небезпечнiсть особи винного. Не може визначатись обтяжуючою обставиною вчинення кiлькох злочинiв одночасно, тобто так звана iдеальна сукупнiсть злочинiв.[114] У вiдповiдностi з п.1 ст.41 КК Украiни суд вправi, залежно вiд характеру першого злочину, не визнати за ним значення обтяжуючоi обставини. Це, зокрема, можливо тодi, коли перший злочин не являе великоi суспiльноi небезпеки або коли вiн вчинений з необережностi i не свiдчить про антисоцiальну спрямованiсть особи винного.

Пiд особливою жорстокiстю, як обтяжуючою обставиною, слiд розумiти перш за все, спричинення потерпiлому тяжких фiзичних страждань шляхом тортур, мучення, нанесення великоi кiлькостi тi- лесних ушкоджень тощо.
В окремих випадках особлива жорстокiсть може проявитись i в спричиненнi тяжких моральних або психiчних страждань як самому потерпiлому, так i його близьким.
Пiд сп"янiнням, як обтяжуючою обставиною, слiд розумiти такий стан людини, який виникае внаслiдок вживання алкогольних напоiв, наркотичних засобiв або речовин, що викликають одурманювання. В залежностi вiд характеру вчиненого злочину, суд вправi визнати вчинення злочину особою, яка перебувае в станi сп"янiння, обставиною, що обтяжуе вiдповiдальнiсть
(наприклад, примусили вжити наркотичний засiб пiд погрозою вбивства тощо).[115]

Перейдемо тепер до аналiзу практики призначення покарань за окремi види хулiганства.

Вiдповiдно до санкцii ч.1 ст.206 КК Украiни, умиснi дii, що грубо порушують громадський порядок i виражають явну неповагу до суспiльства,- караються позбавленням волi на строк до одного року або виправними роботами на той же строк, або штрафом вiд тридцяти до вiсiмдесяти мiнiмальних розмiрiв заробiтноi плати.

Позбавлення волi - це вид основного покарання, що полягае у примусовiй iзоляцii засудженого на вказаний у вироку термiн в спецiально призначений для цього виправно-трудових установ. Але, виходячи з вивченоi практики, можна зауважити, що позбавлення волi за хулiганство, передбачене ч.1 ст.206 КК Украiни, застосовуеться надзвичайно рiдко.

Поряд з тим, санкцiя ч.1 ст.206 КК Украiни е альтернативною, де поряд з позбавленням волi передбачаються виправнi роботи та грошовий штраф, якi в судовiй практицi застосовуються по данiй санкцii найбiльш часто.

Так, згiдно Зведеного звiту за 1998 рiк, який проводить Управлiння юстицii Тернопiльськоi областi, у 1998 роцi в м.Тернополi по ч. 1 ст. 206
КК Украiни було засуджено 51 особа, з них покарання у виглядi позбавлення волi понесло 11,5 %; покарання у виглядi виправних робiт - 28 %; штраф застосовувався до 43 %. Тобто, при призначеннi покарання судами по ч.1 ст.206 КК Украiни, суди в бiльшостi випадкiв призначають штраф 43% та виправнi роботи 28%.

Виправнi роботи - покарання, пов"язане з обов"язковою працею засудженого за мiсцем його роботи чи iнших мiсцях, якi визначаються органами, що вiдають застосуванням виправних робiт, але в районi мiсця проживання засудженого. Вiдповiдно до дiючого законодавства (ст.29 КК
Украiни) найменша межа виправних робiт - 2 мiсяцi. Виправнi роботи як вид покарання надiленi певним каральним впливом: призначаються на певний строк, напротязi якого з засудженого утримуеться певний вiдсоток заробiтку; час виправних робiт не зараховуеться у трудовий стаж; чергова вiдпустка не надаеться; виправнi роботи тягнуть за собою судимiсть; ефективнiсть виправних робiт пiсилюеться встановленням спецiальноi вiдповiдальностi за ухилення вiд iх вiдбування.[116]

Штраф являе собою мiру покарання, що виражаеться в грошовому стягненнi в дохiд держави певноi суми з засудженого. Мiнiмальний розмiр штрафу за дiючим кримiнльним законом визначаеться ст.32 КК Украiни.

Санкцiя ч.2 ст.206 КК Украiни передбачае покарання у виглядi позбавлення волi на строк вiд одного року до п"яти рокiв. На практицi зустрiчаються випадки застосування умовного засудження та призначення покарання з вiдстрочкою виконання покарання.

Сутнiсть умовного засудження до позбавлення волi полягае у тому, що особа засуджена до позбавлення волi при умовi дотримання встановлених законом вимог, не скеровуеться у визначену для покарання виправно-трудову установу.

Вiдстрочення виконання вироку е видом умовного звiльнення вiд покарання. Виконання вироку може бути вiдстрочено лише на пiдставi ст.46-
1 КК, при можливостi виправллення i перевиховання особи, що вчинила злочин, без iзоляцii вiд суспiльства. При призначеннi вiдстрочки суди повиннi всебiчно i повно проаналiзувати характер i ступiнь суспiльноi небезпеки скоеного злочину, особу винного i iншi обставини справи. Але, як свiдчить судова практика це не завжди робиться.

Так, вироком Хмельницького мiського народного суду Г. засуджено за ч.2 ст.188-1 та ч.1 ст.206 КК УРСР i на пiдставi ст.42 КК УРСР за сукупнiстю злочинiв йому призначено покарання у виглядi позбавлення волi строком на два роки дев"ять мiсяцiв. Згiдно iз ст.43 КК УРСР до цього покарання приеднано три мiсяцi позбавлення волi, якi вiн не вiдбув за попереднiм вироком, i остаточно за сукупнiстю вирокiв засудженому визначено покарання у виглядi позбавлення волi строком на три роки.
На пiдставi ст.46-1 КК УРСР виконання вироку вiдстрочено на два роки.

Як визнав суд, перебуваючи у нетверезому станi, Г. у грубiй формi став запрошувати до танцю незнайому йому Д., а потiм намагався втягнути ii в зал силою. Очевидцi такоi непристойноi поведiнки Г. зробили йому зауваження, але вiн, порушуючи громадський порядок, кiлька разiв вдарив одного з них, Ж., в обличчя. Коли до ресторану прибули працiвники мiлiцii
Ш. та Б. i запропонували Г. пройти до ВВС для з"ясування обставин вчиненого, той вiдмовившись виконувати iх законнi вимоги, вчинив iм опiр.
Намагаючись звiльнити Г., Ш. активно протидiяв працiвникам мiлiцii, хватав iх за шию, розiрвав Ш-му шинель, а Г. тим часом двiчi вдарив Б. та пошкодив йому рацiю. Пiд час доставки у ВВС в патрульному автомобiлi Г. просив вiдпустити його, а одержавши вiдмову i бажаючи втiкти, умисно вдарив працiвника мiлiцii М. в обличчя, чим заподiяв йому легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров"я.

Вiрно встановивши фактичнi обставини справи, суд дав належну оцiнку доказам та обгрунтовано квалiфiкував дii Г.

Проте, призначаючи вiдстрочку виконання вироку, суд не взяв до уваги, що Г. вже був судимий за вчинення опору працiвникам мiлiцii iз застосуванням насильства за подoбних обставин i новий злочин вчинив не вiдбувши покарання за попереднiм вироком у виглядi виправних робiт. Все це свiдчить про те, що протиправна поведiнка Г. е стiйкою. Не врахував суд також нi того, що злочини вчинено в нетверезому станi, нi iх пiдвищеноi суспiльноi небезпеки.

Виходячи з цього, Президiя обласного суду визнала, що застосування до Г. ст.46-1 КК УРСР е необгрунтованим, а тому вирок щодо цього скасувала i направила справу на новий судовий розгляд.[117]

Дii, передбаченi частинами 1 або 2 цiеi статтi, якщо вони вчиненi з застосуванням чи спробою застосування вогнепальноi зброi або ножа, кастетiв чи iншоi холодноi зброi, а так само iнших предметiв, спецiально пристосованих для нанесення тiлесних ушкоджень,- караеться позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв.

Проаналiзована мною практика свiдчить, що iз 187 засуджених
Тернопільським мiським судом у 1997 роцi за ч.2 i ч.3 ст.206 КК Украiни,- покарання у виглядi позбавлення волi понесли - 23 % осiб; виправнi роботи застосовувались до 2% осiб; до 42 % осiб була застосована вiдстрочка виконання вироку.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: контрольная работа класс, реферат синдром, quality assurance design patterns системный анализ.





Предыдущая страница реферата | 2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 | Следующая страница реферата