Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата

Об"ективна сторона хулiганства виражаеться в активному дiяннi, яким грубо порушуеться громадський порядок iвиражаеться явна неповага до суспiльства. Законодавством не визнвчений перелiк хулiганських дiй.
I це не можливо зробити, так як за своiм характером хулiганськi дii досить рiзноманiтнi. В зв"язку з цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацii хулiганських проявiв.

Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першоi групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi грормадського порядку без безпосереднього зв"язку з посяганням на особу чи майно. Такi дii можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальнi вчинки i т. п. Другу групу складають дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняеться шляхом образи, нанесення ударiв, побоiв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включае в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а i у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо.[21]

П.I.Грiшаев, наприклад, об"еднуе другий i третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський.[22] Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дiяння часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супроводжуеться посяганням на особу чи власнiсть.

Так, наприклад, гр. Н. та Е.засудженi Тернопiльським мiським судом до двох рокiв позбавлення волi за те, що 23.07.97 року, перебуваючи в станi наркотичного спянiння, близько 19 години грубо порушуючи громадський порядок з хулiганських спонукань нанесли удари продавцю магазина N 56 гр. П., спричинивши останньоому легкi тiлеснi ушкодження i пошкодили товари, чим завдали магазину N 56 збитки на суму 46 грн. 98 копiйок.[23]

Пiсумовуючи вказане, слiд зауважити, що якоi би ступенi суспiльноi небезпеки не досягали хулiганськi дii, ала всiм iм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають чвну неповагу до суспiльства. Якщо удiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключаеться наявнiсть складу хулiганства.

В юридичнiй лiтературi з цих питань е рiзнi думки. Так, наприклад,
П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiють таку поведiнку винного, яка яка створюе загрозу нормальнiй дiяльностi Установ, пiдприемств, здоров"ю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.

Так, наприклад, Н.Т.Куц, В.Т.Калмиков вважають, що пiд грубим порушенням громадського порядку потрiбно розумiти лише таке порушення правил поведiнки в суспiльствi, що спричиняе чи може спричинити суттеву шкоду нормальнiй дiяльностi органiзацii, а також правам та iнтересам громадян.[24] Коментар до кримiнального кодексу Украiни вказуе на те, що пiд грубим порушенням громадського порядку слiдрозумiти заподiяння йому значноi шкоди, що утруднюе впорядковане функцiонування суспiльних вiдносин.[25] На мiй поогляд, бiльш правильною е друга точка зору, хоча вона i неповно розкривае поняття грубого порушення громадського порядку, але при квалiфiкацii i встановленнi ступеня суспiльноi небезпеки хулiганства вирiшальним е неможливiсть спричинити шкоду суспiльним вiдносинам, а реальне спричинення шкоди.

Ступiнь грубого порушення порядку також потребуе уточнення. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв. До них можна вiднести: тривалiсть хулiганських дiй, мiсце i час iх скоення, кiлькiсть людей, на яких вони спрямованi, вiк i стать, стан здоров"я потерпiлих i т.п. Питання про те, грубо чи менш грубо порушуеться тими чи iншими дiяннями громадський порядок, вирiшуеться в кожному випадку з рахуванням всiх обставин справи.[26] Так, наприклад, фактор часу мае у рядi випадкiв певне значення для цього виду злоочину: ввiмкнення у дворi чи квартирi у нiчний час на повну потужнiсть радiо, магнiтофонiв (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцiнено як хулiганство, а тi самi дii в день не мiстять ознак цього злочину. При вирiшеннi питання про грубе порушення порядку, слiд проаналiзувати обстановку його вчинення, що характеризуеться наявнiстю або вiдсутнiстю людей, подiями, якi вiдбуваються в мiсцi вчинення злочину, та iх соцiальною значимiстю.[27]

Але самого факту грубого порушення громадського порядку ще не достатньо щоб калiфiкувати дii як хулiганськi. Для цього необхiдно, щоб в грубому порушеннi громадського порядку проявилась явна неповага до суспiльства.

В юридичнiй лiтературi icнуе багато визначень поняття "явна неповага до суспiльства". Так, Грiшаев П.I. i Здравомислов Б.В. пiд явною неповагою до суспiльства розумiють очевидне для кожного зневажання гроомадськими iнтересами i протиставлення винним своеi поведiнки колективу i його iнтересам.[28] Коментар до кримiнального кодексу
Украiни зауважуе, що пiд цим поняттям слiд розумiти вiдкрито виражене, очевидне для винного i iнших осiб зневажливе ставлення до громадського порядку, iгнорування iснуючих у суспiльствi елементарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi.[29] На мiй погляд, Друге визначення бiльш ширше розкривае поняття явноi неповаги до суспiльства.

Чи е неповага до суспiльства явною i яка ступiнь прояву непооваги, можна визначити лише виходячи з конкретних хулiганських дiй. Ступiнь прояву неповаги до суспiльства може визначатись цiлим рядом обставин: нахабство чи цинiзмом дiй, особливостями часу, мiсце, обстановки скоення хулiганських дiй, iх способом та iнше. Перерахованi обставини можуть поеднуватись, виступаючи в сукупностi, визначаючи тим самим пiдвищену ступiнь прояву неповаги до суспiльства. Однi i тiж дii, вчиненi рiзним способоом, в рiзний час, в рiзних мiсцях чи в рiзнiй обстановцi, моожуть свiдчити про бiльшу чи меншу ступiнь неповаги до суспiльства.[30]

В кримiнальноо-правовiй лiтературi i снуе думка про те, що обов"язковою ознакою хулiганства е його публiчнiсть. Рiзнi автори в поняття ознаки публiчностi хулiганства вкладали рiзний змiст. Так,
Е.А.Фролов, А.К.Шедрiна характер хулiганства мотивували вчинення його лише в публiчних мiсцях.[31] П.I.Грiшаев розумiе публiчнiсть в наявностi стороннiх осiб - очевидцiв.[32] Бiльшiсть авторiв вважають хулiганськi дiяння публiчними, якщо громадяни спостерiгають або за самими дiяннями чи за iх наслiдками (Н.Т.Куц, С.С.Яценко та iншi). I така точка зору, на мiй погляд, е правильною, так як хулiганство вiдноситься до тих злочинiв, якi можуть вчинюватись у будь-яких мiсцях: парк, ресторан, кiнотеатр, пiдприемство, установа тощо, а також в мiсцях iндивiдуального призначення: будинок, квартира, дача. У 72 вiдсотках випадкiв хулiганськi дii вчиняються у громадських мiсцях. I, як показуе слiдчо-судова практика у бiльшостi 84 вiдсотки прилюдно, тобто в присутностi iнших громадян. У такому разi хулiганством порушуеться громадський порядок безпосередньо в момент його вчинення.[33] Але часто хулiганськi дii можуть проявитися i у безлюдних мiсцях, особливо тодi, коли винний вважае таким чином уникнути виявлення злочину i покарання. Тому, наприклад, знищення газонiв квiтiв, зривання афiш, перевертання лавочок, пошкодження дермантину на дверях квартир в момент iх вчинення, внаслiдок вiдсутностi очевидцiв i потерпiлих нi в кого не викликае почуття тривоги, збентеження, обурення. Вони з"являються, як тільки громадяни виявляють наслiдки хулiганства.[34]

Тому подiбнi дii визнаються хулiганськими незалежно вiд того, вчиненi вони публiчно чи у вiдсутностi людей, оскiльки ними все ж грубо порушуеться громадський порядок i проявляеться явна неповага до суспiльства.[35]

Тому можна зробити висновок, що публiчнiсть i громадське мiсце не е обов"язковими ознаками хулiганства. I це на мою думку, е правильним, так як в законi вiдсутня вказiвка на вчинення злочину.

З обективноi сторони склад хулiганства е формальним, так як цей злочин вважаеться закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй, вважае
П.Матишевський, стверджуючи, що для складу хулiганства не вимагаеться настання шкiдливих наслiдкiв. Сам факт грубого порушення громадського порядку утворюе закiнчений злочин. Шкiдливi ж наслiдки, що наступили, свiдчать про пiдвищену суспiльну небезпеку.[36] В той час I.Н.Даньшин,
М.Л.Наклович вважають, що необхiдною ознакою об"ективноi сторони хулiганства е наслiдки. Слово "порушують", яке даеться у визначеннi хулiганства (ч.1 ст.206 КК Украiни), вони трактують як таке, що свiдчить про наслiдки, необхiднi для складу хулiганства.[37] З моеi точки зору, законодавець слово "порушують" застосовуе не для того, щоб вказати на наслiдки хулiганських дiй, а для того,щоб визначити дii, якi слiд квалiфiкувати як хулiганство: "... дii, що грубо порушують громадський порядок ...".

Згiдно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року "Про судову практику у справах про хулiганство" хулiганськi дii, що супроводжувались погрозою вбивством, образою громадянина, заподiянням побоiв, тiлесних ушкоджень (за вийнятком умисних тяжких ушкоджень) чи пошкодженням державного i колективного майна або приватного майна громадян без обтяжуючих обставин, належить квалiфiкувати тiльки за вiдповiдною частиною ст.206 КК Украiни.
Додаткова квалiфi- кацiя за статтями про злочини проти особи або проти державного i колективного майна чи приватного майна громадян не потрiбна.[38]

Важливо проводити розмежування мiж кримiнально карним хулiганством i хулiганством, вiдповiдальнiсть за яке настае за кодексом про адмiнiстративнi правопорушення. Стаття 173 КУпАП зазначае, що дрiбне хулiганство - це нецензурна лайка в громадських мiсцях, образливе чiпляння догромадян та iншi подiбнi дii, що порушують громадський порядок i спокiй громадян".

При розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулi- ганства потрiбно всебiчно враховувати такi обставини i суб"ективнi ознаки, як характер i розмiр порушення громадського порядку (форма, тривалiсть), обставини скоення хулiганських дiй (час, мiсце та iншi умови), наслiдки хулiганських дiй, кiлькiсть потерпiлих, а також особа винного, мотив i мету його дiй. При дрiбному хулiганствi дii винного хоча i порушують громадський порядок, але не являють великоi небезпеки для суспiльства i не спричиняють суттевоi шкоди охоронюваним законом правам i iнтересам. При кримiнально-карному хулiганствi порушення громадського порядку е грубим, що надае дiям винного ту ступiнь суспiльноi небезпеки, яка вiдрiзняе хулiганство, карне в кримiнальному порядку, вiд дрiбноого хулiганства, що е адмiнiстративним проступком.[39]

Лише об"ективне вчинення всiх ознак, взятих в сукупностi, дае можливiсть встановити, чи мае вчинок характер дрiбного хулiганства чи характер суспiльно-небезпечного. М.Л.Наклович справедливо зазначае, що нецензурна лайка, яка в принципi, i вважаеться дрiбним хулiганством, переростае в кримiнально-карне хулiганство, якщо буде довготривалою, i тому, надовго порушить спокiй громадян.[40]

Так наприклад, гр.С засуджений за ч.1 ст.206 КК Украiни за те, що знаходячись в станi алкогольного сп"янiння, в тролейбусi, який рухався за маршрутом N 9, безпричинно чiплявся до громадян, не цензурно висловлювався в iх адресу, спiвав непристойнi пiснi, а також вiдiрвав у гр. М. кишеню на шкiрянiй куртцi. На зауваження громадян припинити хулiганськi дii С. не реагував. Своiми дiями, якi продовжувались 20-25 хвилин, С. грубо порушив громадський порядок i виявив явну неповагу до суспiльства.[41] Дii С. правильно квалiфiкованi за ч. ст.206 КК Украiни, так як вiн не припинив своеi антигромадськоi поведiнки в присутностi багатьох громадян i протягом тривалого часу.

При дрiбному хулiганствi дii за своiми об"ективними якостями не можуть бути пов"язанi з насиллям, яким наноситься iстотна шкода особi, тiлесними ушкодженнями, муками. Також вони не можуть бути поеднаннi iз знищенням чи пошкодженням майна, що спричиняе значну шкоду, з опором представниковi влади чи громадськостi, що виконуе обов"язки по охоронi громадського порядку; не можуть бути визнанi хулiганськi дii адмiнiстративним правопорушенням, якщо вони мiстять iншi ознаки злiсного i особливо злiсного хулiганства. Визнання подiбних дiй адмiнiстративноправовим делiктоом буде серйозним порушенням законностi, а адмiнicтративний вплив в цьому випадку не буде мати превентивного значення.[42]

Необхiдно також видiлити, що при розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулiганства в юридичнiй не мае единоi думки. Так,
В.Т.Калмиков вважае, що рiзниця полягае лише у рiзному ступенi суспiльноi небезпеки. При чому, ступiнь, суспiльноi небезпеки е поняттям складальним, що визначаеться за рахунок поеднання всiх об"ективних i суб"ективних ознак, що характеризують вчинене дiяння. Наприклад, при визначеннi суспiльноi небезпеки враховуеться, де i в якiй обстановцi було вчинене дiяння, його характер, в чому воно проявилось, як довго тривало[43] З цiею точкою зору не згiдний М.Л.Наклович, який стверджуе, що немае жодного законодавчого акту, в якому говорилось би, що адмiнiстративнi правопорушення надiленi ознакоою суспiльноi небезпеки. Роблячи спробу роздiлити адмiнiстративний проступок i злочин за допомогою бiльшого чи меньшого ступеня суспiльноi небезпеки, означае неправильно орiентувати слiдчо-судову практику в цьому важливому питаннi.[44]

Даючи аналiз тим точкам зору, необхiдно звернутись до ст.7 КК
Украiни та ст. 9 КУпАП. Даючи поняття злочину, ст.7 КК Украiни вказуе, що основним елементом злочину е суспiльно-небезпечне дiяння. В ст.9 КУпАП вказiвки на суспiльну небезпеку як ознаку адмiнiстративного правопорушення не даеться. Тому, на мою думку, позицiя М.Л.Накловича правильно вiдображае змiст дiючого законодавства.

3. СУБ"ЕКТ ХУЛIГАНСТВА.

Суб"ектом злочину за кримiнальним правом визнаеться фiзична, осудна особа, що досягла вiку з якого настае кримiнальна вiдповiдальнiсть, винна у вчиненi суспiльно-небезпечного дiяння, передбаченого кримiнальнм законом як злочин.[45] Отже, виходячи з цьоого визначення, не будь-яка особа може бути суб"ектом злочину.
Кримiнальне законодавство виключае кримiнальну вiдповiдальнiсть малолiтнiх i можливiсть застосування мiр кримiнального покарання до неосудних.
Тому, суб"ектом хулiганства може бути лише фiзична особа, яка е осудною i досягла встановленого законом вiку. Вiдповiдно до ст. 10 КК Украiни кримiнальнiй вiдповiдальностi з 14 рокiв пiдлягають особи, якi вчинили злiсне або особливо злiсне хулiганство (ст.206 ч.ч.2 i 3 КК Украiни). А тому, особи, якi вчинили просте хулiганство, тобто передбачене ч.1 ст.206
КК Украiни несуть вiдповiдальнiсть за загальним правилом - з 16 рокiв.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: контрольная работа класс, реферат синдром, quality assurance design patterns системный анализ.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 | Следующая страница реферата