МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ СИСТЕМ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

КУРСОВЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії

Студента групи ЗЖ-98-1

Довженка Отара

Викладач

Доцент Тараненко І. В.

Дніпропетровськ 2001

1. ВСТУП

Мета цього курсового завдання – порівнюючи рівень соціально-економічного розвитку двох країн, з'ясувати спільні та відмінні риси між країнами різних груп. До порівняльної характеристики входить аналіз за наступними критеріями: ВНП на душу населення,  галузева структура національної економіки,  динаміка економічного росту,  рівень та якість життя населення,  енергоспоживання, а також ряд інших.

На нашій планеті на даний момент існує понад 190 держав. Вони перебувають на різних щаблях суспільного розвитку.  Більшість функціонує на рівні докапіталістичних формацій,  поєднуючи елементи первісного, рабовласницького та феодального способів виробництва. Капіталістичний спосіб виробництва також частково поширений у цих країнах,  але він ще не став визначним. За загальноприйнятою класифікацією більшість людства мешкає у слаборозвинутих країнах,  кількість яких – близько 140. За економічним потенціалом роль лідерів відіграють розвинуті капіталістичні країни: США,  Японія,  Німеччина,  Велика Британія,  Франція,  Італія,  Канада,  що створюють близько 50% ВНП.

Отже,  у світовому господарстві наявне велике розмаїття країн за рівнем їхнього політичного розвитку,  приналежності до певних соціальних,  політичних систем,  різних регіональних організації.  У багатьох країнах відбуваються соціально-етичні,  міжнаціональні конфлікти.  Водночас країни,  що розвиваються,  поділяються на різні групи,  економіка яких також належить до різних типів.

В даній роботі порівнюватимуться  Щвеція – країна,  що за всіма показниками належить до найрозвинутіших країн,  та Нігерія,  що посідає місце в останній десятці країн з найнижчим рівнем соціально-економічного розвитку.

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРІВНЮВАНИХ КРАЇН

2.1.  ШВЕЦІЯ

Королівство Швеція – держава в Північній Європі,  розташоване у східній частині Скандинавського півострову.  Територія (включаючи острови Готланд та Етланд) – 449, 9 тис.  кв. км.  , населення – 8, 8 млн.  чоловік,  близько 95% - шведи,  решта – переважно емігранти з країн, що розвиваються. Столиця – Стокгольм (близько 700 тис.  мешканців).  Державна мова – шведська,  державна релігія – лютеранська.

Після утворення НАТО Швеція проголосила і проводить політику неприєднання до військових союзів з метою збереження нейтралітету у разі війни.  Швеція – член Європейської ради,  Північної ради,  в 1972 році підписала угоду про вільну торгівлю з ЄЕС. Швеція – конституційна монархія.

Швеція є високорозвиненою індустріальною країною з інтенсивним сільським господарством.  Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1% (1987),  а в світовій торгівлі перевищує 2% (1987) (тим часом як населення країни становить менше 0, 2% земної кулі). Основні природні багатства: ліс (за запасами деревини посідає 1-е місце в Західній Європі),  залізна руда,  гідроенергія (2-е місце в Західній Європі),  є поклади уранової руди,  достатні для забезпечення ядерної енергетики.

	1998	1999
ВНП (в млн. дол. США).	226 454	221 764
ВВП (в млн. дол. США).	226 492	226 388
ВНП на душу населення (в дол. США)	25 580	25 040

Шведська економіка відзначається високою мірою концентрації виробництва та капіталу (вищою,  ніж у США та найбільших розвинених країнах Європи). Олігархія,  що складається з 15 фінансових кланів,  має величезний вплив на економіку країни. У 1980-90 роки шведські монополії швидко збільшували експорт капіталу. Прямі інвестиції Швеції за кордоном зросли,  наприклад,  з 11, 9 млрд крон в 1983 році до 20 млрд в 1985. Іноземні вкладення в Швеції становлять не більше 10 млрд крон.

Світова економічна криза кінця 70-х років суттєво зачепила шведську економіку.  Спадання виробництва,  особливо значне в 1977-79 роках,  тривало до 1982 року, коли ВНП зменшився на 0, 6% , а обсяг виробництва – на 7%. Після певного підйому на початку 80-х економічне зростання знову уповільнилося.  У 1985 році ВНП збільшився на 2, 2%,  промислове виробництво – на 3%.  Одначе в ряді ключових галузей промисловості,  насамперед у суднобудуванні,  скорочення виробництва тривало до середини 90-х років. 

Основні галузі промисловості: машинобудування (електротехніка, суднобудування), целюлозно-паперова промисловість, деревообробна, металургійна,  гірничовидобувна промисловість. Швеція посідає третє місце в світі за виробництвом целюлози,  п'яте – за видобуванням залізної руди.  Розвинені також хімічна, харчова та текстильна промисловості. 

Високорозвинене, механізоване сільське господарство Швеції забезпечує потреби країни в харчах на 90%. В сільському та лісовому господарстві зайнято 4% працездатного населення,  частка сільського господарства у ВНП – менше 3%. Переважають фермерські господарства (близько 35 Га). Головна галузь – м'ясо-молочне тваринництво.  Широко розвинена збутова кооперація. У внутрішньому вантажообігу приблизно рівні частки перепадають на залізницю та автотранспорт,  у зовнішньому основну роль відіграє морський транспорт. Близько 90% перевезення пасажирів перепадає на автотранспорт. Залізниці – близько 12 тис.  км,  з них 7, 6 тис км електрифіковано,  шосе – 102 км (1985).

Близько половини промислової продукції та значна частина продукції сільського господарства експортується. В експорті (за вартістю) переважає продукція машинобудування (40%),  целюлозно-паперової промисловості,  деревообробної промисловості. Швеція посідає перше місце в світі за експортом паперу та картону,  друге – целюлози та залізної руди,  четверте – за експортом деревини та пиломатеріалів.  Імпорт: машини,  устаткування,  мінеральне паливо, метали,  харчі тощо.  Близько ѕ зовнішньоторгівельного обігу перепадає на країни Західної Європи. 

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: конспект, мцыри сочинение, оформление доклада.





1  2  3  4  5 | Следующая страница реферата