Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
| Категория реферата: Топики по английскому языку
| Теги реферата: реферат на тему россия, правильный реферат
| Добавил(а) на сайт: Феофания.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 | Следующая страница реферата
Зіставляючи загальні характеристики обох країн, а також аналізуючи деякі інші показники, можемо виділити ряд радикальних відмінностей між ними за цілим рядом аспектів
1. Географічний. Швеція розташована у Північній Європі, частина країни заходить за полярне коло, що обумовлює надзвичайно суворий клімат. Нігерія розташована у субекваторіальному поясі.
2. Територіальний. Територія Нігерії приблизно вдвічі перевищує територію Швеції.
3. Демографічний. В Нігерії, подібно до більшості слаборозвинених країн, відбувається швидке зростання населення, за останні 10 років воно зросло більш ніж на 15 млн чоловік. Тим часом у Швеції відбувається характерна для країн Західної Європи депопуляція. Кількість населення Нігерії більш ніж у 12 разів перевищує кількість населення Швеції.
4. Національний. Шведи – майже монолітна, однорідна нація, частка інших національностей в населенні країни становить близько 5%. Нігерійська нація складається з понад 250 етнічних груп, що є причиною міжнаціональних конфліктів, громадянських війн та перешкоджає національній єдності.
5. Урбанізація. Рівень урбанізації у Швеції надзвичайно високий – понад 80%, сільське населення розселене нерівномірно, що пояснюється несприятливими для сільського господарства ландшафтними та кліматичними умовами. Нігерія відзначається надзвичайно низьким рівнем урбанізації – 25%, і густина населення, незважаючи на несприятливі для сільського господарства кліматичні умови у великій частині території країни, є доволі рівномірною.
6. Спеціалізація економіки. Швеція – індустріальна країна з часткою сільського господарства у ВНП близько 4%, тим часом як Нігерія – сільськогосподарська країна. Сільське господарство Швеції є інтенсивним, Нігерії – екстенсивним. Крім того, в економіці Нігерії присутні елементи традиційної економіки.
7. Співвідношення експорту та імпорту. Основна частина імпорту Швеції – сировина, а експорту – готова продукція; тим часом для Нігерії співвідношення протилежне, основну частину експорту становить нафта. Проте через перенаселення та міжнаціональні проблеми, а також нестійкість політичного режиму рівень життя нігерійців не може бути суттєво покращений за рахунок прибутків від експорту нафти.
Решта відмінностей між двома досліджуваними країнами буде з'ясована у наступних розділах.
ПОКАЗНИКИ | рік | ШВЕЦІЯ | НІГЕРІЯ |
Кількість населення | 1995 | 8, 8 млн | 111, 3 млн |
Територія, тис. кв. км. | 450000 | 924000 | |
1. ВНП на душу населення | 1987 | 77, 7 | 4, 4 |
1995 | 68, 7 | 4, 5 | |
2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. | 1965-1989 | 1, 8 | 0, 2 |
1985-1995 | -0, 1 | 1, 2 | |
3. Середньорічний рівень зростання ВВП | 1965-1980 | 6, 1 | |
1980-1990 | 1, 8 | -0, 4 | |
1990-1995 | -0, 1 | 1, 6 | |
4. Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. | 1965-1980 | 1, 2 | |
1980-1990 | 0, 9 | 2, 2 | |
1990-1995 | -1, 9 | 2, 3 | |
5. Середньоічний рівень зростання продукції промисловості. | 1965-1980 | 13, 1 | |
1980-1990 | 3, 1 | - 2, 1 | |
1990-1995 | -0, 7 | -1, 2 | |
6. Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. | 1965-1980 | 14, 6 | |
7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. | 1965-1980 | 7, 6 | |
1980-1990 | 1, 0 | -0, 4 | |
1990-1995 | -0, 1 | 4, 5 | |
8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. | 1965 | 54 | |
1980 | 61 | ||
1995 | 46 | ||
9. Частка продукції промисловості в ВВП. | 1965 | 13 | |
1980 | 37 | 40 | |
1995 | 32 | 53 | |
10. Частка продукції обробної промисловості в ВВП. | 1965 | ||
1980 | 25 | ||
1995 | 23 | ||
11. Частка виробництва послуг у ВВП. | 1965 | 33 | |
1980 | 59 | 32 | |
1995 | 66 | 18 | |
12. Значення індексу людського розвитку. | 1993 | 0, 933 | 0, 400 |
13. Тривалість життя. | 1985 | 77 | 51 |
1995 | 79 | 53 | |
14. Коефіцієнт смертності немовлят. | 1980 | 99 | |
1995 | 80 | ||
15. Неписьменність серед дорослих. | 1985 | >5 | 58 |
1995 | >6 | 69 | |
16. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (початкова освіта). | 1980 ж. | 97 | 14 |
1980 ч. | 96 | 34 | |
1993 ж. | 100 | 82 | |
1993 ч. | 100 | 38 | |
17. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (середня освіта). | 1980 ж. | 93 | |
1980 ч. | 83 | 12 | |
1993 ж. | 100 | ||
1993 ч. | 99 | 12 | |
18. Питома вага учнів у відповідній віковій групі (вища освіта). | 1980 | 31 | |
1993 | 38 | ||
19. Енергоспоживання на душу населення. | 1980 | 4933 | 139 |
1994 | 5723 | 162 | |
20. Промислові викиди вуглекислого газу на душу населення. | 1980 | 8, 6 | 1, 0 |
1992 | 6, 6 | 0, 9 |
3. АНАЛІЗ РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Розгляньмо детальніше дані, наведені в таблиці.
3.1. ВНП НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ
1. ВНП на душу населення. Валовий національний продукт (ВНП) – один з узагальнюючих статистичних показників, що використовується в системі національних обрахунків. Виражає кінцеві результати економічної діяльності представників даної країни незалежно від місця їхнього перебування (на території країни або поза її межами). У 1987 році індекс ВНП для Швеції дорівнював 77,7 , а для Нігерії 4, 4 . Такий величезний розрив є зрозумілим, якщо врахувати кількість населення та рівень економічного розвитку обох країн. У 1995 році для Швеції цей показник 68, 7 , тобто є значно нижчим за рівень 1987 року, а для Нігерії становить 4, 5, тобто незначно вищим. Проте це свідчить про позитивні зрушення в економіці Нігерії, позаяк населення її за цей час зросло більш ніж на 20 млн чоловік, і якби рівень виробництва лишався незмінним, ВНП на душу населення повинен був бути істотно меншим. І водночас простежується падіння рівня ВНП на душу населення у Швеції.
2. Середньорічний рівень зростання ВНП на душу населення. У 1965-89 роках індекс становив для Швеції 1, 8%, а для Нігерії 0, 2%. Це цілком відображає темпи розвитку шведської високорозвиненої економіки, тим часом як у Нігерії, що пережила в цей період цілу низку політичних криз та громадянську війну, рівень зростання є надзвичайно низьким. Проте для періоду 1985-1995 років співвідношення зовсім інше: індекс для Швеції становить – 0, 1% – свідчення стагнації в економіці, для Нігерії, уряду якої вдалося частково стабілізувати ситуацію в країні , 1, 2%.
3. 2. ДИНАМІКА ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУ
3. Середньорічний рівень зростання ВВП. Валовий внутрішній продукт (ВВП) являє собою сукупну ринкову вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг як у матеріальному, так і в нематеріальному виробництві за певний статистичний період (в нашому випадку за рік). За 1965-80 роки для Нігерії цей показник становить 6, 1% , даних про Швецію немає. У 1980-1990 роках для Швеції 1, 8%, а для Нігерії, де економіка була паралізована політичними негараздами, - 0, 4%. Проте в період 1990-95 років ситуація знову змінюється: середньорічний рівень зростання ВВП Швеції становить – 0,1% , а Нігерії, де відбуваються конструктивні зрушення, 1, 6%.
4. Середньорічний рівень зростання продукції сільського господарства. Сільське господарство Швеції – інтенсивного типу, максимально використовує техніку та наукові технології і працює переважно на внутрішній ринок. Його продукція на 90% задовольняє потреби країни. Тим часом у перенаселеній Нігерії, де більше половини населення страждає від голоду, сільське господарство екстенсивного типу, використовує найпримітивніші технології і потребує постійної розбудови. Для періоду 1965-80 рр рівень зростання продукції сільського господарства Нігерії становить 1, 2 %, даних для Швеції немає. У 1980-90 роках у Швеції він становить 0, 9%, у Нігерії 2, 2%. У 1990-95 роках у Швеції цей показник має значення – 1,9% , а в Нігерії 2,3%. Сільське господарство Нігерії спроможне хоча б частково забезпечувати потреби населення, кількість якого постійно зростає, лише за рахунок іноземної допомоги у вигляді фінансів, техніки та технологій.
5. Середньорічний рівень зростання продукції промисловості. Швеція є країною з високим рівнем індустріалізації, а в Нігерії рівень розвитку промисловості надзвичайно низький. У 1965-80 роках, коли промисловість у країні, яка щойно позбулася статусу колонії, тільки виникала, рівень зростання продукції промисловості Нігерії дорівнював 13,1%. Для Швеції даних немає. У 1980-90 роках для Швеції він становить 3,1% , а для Нігерії, -2,1% (причини цього стрімкого падіння перелічені вище). Для 1990-95 років показники: для Швеції – 0,7% , для Нігерії –1,2%. Якщо Нігерія втрачає свій промисловий потенціал внаслідок розладу у політичному, соціальному та економічному житті країни, то Швеція планомірно трансформує його, спеціалізуючи свою економіку у рамках єдиного європейського економічного співтовариства.
6. Середньорічний рівень зростання продукції обробної промисловості. На жаль, ми маємо дані тільки для Нігерії за період 1965-80 років: рівень становить 14, 6%. Це, знов-таки, пояснюється бурхливим розвитком промисловості в країні з економікою “колоніального типу”, який вже в наступний період (1980-90) припинився.
7. Середньорічний рівень зростання виробництва послуг. Сфера послуг посідає велике значення в структурі економіки розвинених країн. Водночас вона є важливою статтею прибутку країн, що розвиваються, якщо вони мають необхідні природні або рекреаційні ресурси, щоб розвивати індустрію туризму. В період 1965-80 років в Нігерії рівень зростання виробництва послуг становив 7,6% (створюється туристична галузь економіки), для Швеції даних немає. В 1980-90 роках для Швеції рівень 1,0%, для Нігерії –0, 4%. Нарешті, в 1990-95 роках для Швеції рівень зростання виробництва послуг становить –0, 1% , а для Нігерії, яка знову намагається зробити туризм прибутковою галуззю економіки, 4, 5%.
3.3. СТРУКТУРА ВИРОБНИЦТВА
8. Частка продукції сільського господарства у ВВП. Сільське господарство Швеції працює переважно на забезпечення потреб власно 8,8-мільйонного населення, тому частка його продукції у ВВП порівняно невелика. Тим часом Нігерія є яскраво вираженою сільськогосподарською країною. У 1965 році для Нігерії ця частка становила 54% (період бурхливого розвитку промисловості), для Швеції даних немає. У 1980 році для Швеції 4%, для Нігерії, де практично зруйнована промисловість, 61%. У 1995 році частка продукції сільського господарства у ВВП Швеції сягає 2%, а в Нігерії, де відбудовується промисловість, становить 46%.
9. Частка продукції промисловості в ВВП. У 1965 році для Нігерії частка становить 13%, даних для Швеції немає. У 1980 році для Швеції 37%, для Нігерії 40% - ці дві країни майже зрівнюються. У 1995 році Нігерія порівняно сильно переганяє Швецію: для Швеції частка становить 32%, для Нігерії 53. Проте, якщо порівнювати за кількісними показниками, перевага Швеції буде очевидною. До того ж, як ми побачимо далі, структура промисловості Швеції та Нігерії сильно відрізняються
10. Частка продукції обробної промисловості в ВВП. Високий рівень розвитку обробної промисловості характерний для розвинених країн, тим часом як основну частину промисловості слаборозвинених країн становить, як правило, гірничовидобувна. Протягом 30 років частка продукції обробної промисловості в ВВП Нігерії залишалася низькою: в 1965 році 6% , даних для Швеції немає. В 1980 році 8%, тим часом як для Швеції 25%. У 1995 році для Нігерії 9%, для Швеції 23%.
11. Частка виробництва послуг у ВВП. Як уже було зазначено вище, сфера послуг у Швеції є високорозвиненою і становить вагому частку народного господарства, тим часом як Нігерія тільки прагне до розбудови туризму. Туризм і транспортні перевезення є основними галузями сфери послуг у Нігерії через відсталість основної маси населення. У 1965 році частка виробництва послуг у ВВП Нігерії становила 33% , для Швеції даних немає. У 1980 році у Швеції 59% , у Нігерії 32% - рівень залишається майже незмінним, проте це пояснюється не стабільністю, а навпаки – величезними темпами падіння промисловості порівняно зі зменшенням виробництва послуг. У 1995 році частка виробництва послуг у ВВП Швеції досягає 66%, а в Нігерії 18%.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: конспект, мцыри сочинение, оформление доклада.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 | Следующая страница реферата