Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Існують 2 види індивідуальної натуралізації: натуралізація, яка не поширюється на чоловіків та дітей та індивідуальна натуралізація, яка поширюється на їх малолітніх дітей, але не на чоловіків.

В окремих країнах законодавство, крім звичайної натуралізації, передбачається і набуття громадянства шляхом регістрації. Але це не самостійний спосіб набуття громадянства, а лише вид полегшеної натуралізації. Набуття громадянства шляхом регістрації міжнародним правом не регламентуються.

Безумовне право іноземця повнолітнього на натуралізацію ні в міжнародному, ні в державному праві не закріплено. Індивід не має права на громадянство якої-небудь конкретної держави. Порядок натуралізації іноземців носить характер дозволу та регламентується внутрішніми нормами права.

Натуралізацією в силу закону являється такий вид натуралізації, яка не заснована на особистому виборі особи.

Натуралізація в силу закону може бути також правовим наслідком усиновлення, встановлення опікуна, визнання батьківства, вступ на військову або державну службу в певних державах.

Натуралізація в силу правоприємства держав виникла в результаті перетворення бувших колоній в нові суверенні держави. Громадянство в такому випадку виникає безпосередньо в результаті виникнення нового суб'єкту міжнародного права. Визначальною дією особи в даному випадку являється те, що вона залишається на території нового суб'єкту міжнародного права і не заявляє про свій намір вийти з новоствореної держави. Така натуралізація автоматично відбувається в момент виникнення нової держави, а не після прийняття цією державою відповідного законодавчого акту. В окремих випадках правоприємництво як основа набуття громадянства отримала закріплення у внутрішньо-державному плані.

Поновлення у громадянстві можливе для особи, яка мала громадянство даної держави, але потім з якихось причин втратила його. Від натуралізації поновлення у громадянстві відрізняється спрощеним порядлком вирішення питань.

Вибір громадянства - оптація - має місце у випадках, коли якась територія переходить від олнієї держави до іншої. Мешканцям такої території надоється право вибирати громадянство тієї яи іншої держави, тобто зберегти те громадянство, яке було чи набути нове.

Надання громадянства України здійснюється незалежно від расової чи національної приналежності, статі, освіти. Воно виключає дискримінацію будь-якого типу, але в законі
України "Про громадянство України" (ст.

17) існує декілька умов прийняття до громадянства України:

відмова від іноземного громадянства (як вже згадувалося раніше, в
Україні існує єдине громадянство і за ст. 10 цього закону за громадянином України не визнається належність до громадянства іноземної держави; постійне проживання на території України протягом останніх 5 років .

Це правило не поширюється на осіб, які прибули до України на постійне проживання і виявили бажання стати громадянами України за умов, якщо вони народилися чи довели, що хоча б один з їх батьків, дід чи баба народилися на її території, і не перебувають у громадянстві інших держав;

володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування; наявність законних джерел існування; визнання та виконання Конституції України.

Головною постійно діючою умовою поповнення корпуса громадян є набуття громадянства за народженням. Ця основа випливає із поєднання двох принципів набуття громадянства:
"право крові", тобто з урахуванням громадянства батьків, і "право грунту",- тобто в залежності від місця народження.

Дитина, батьки якої на момент народження перебували в громадянстві
України, є громадянином України незалежно від місця народження (за ст.13 Закону України "Про громадянство України").

У випадку, якщо один із батьків дитини на момент народження перебував у громадянстві України, а інший був особою без громадянства чи невідомим, то дитина набуває громадянство
України незалежно від місця народження (за ст.14 ч.3 Закону України "Про громадянство України").

При різному громадянстві батьків, якщо лише один з них перебував у громадянстві України, питання про громадянство дитини незалежно від місця народження дитини вирішується письмовою згодою батьків (за ст.14 ч.2 Закону України "Про громадянство України").

Принцип права грунту застосовується до громадянства дітей, які народились на території України, батьки яких невідомі. Дитина, яка знаходиться на території України і батьки якої невідомі, є громадянином України (за ст.16

Закону України "Про громадянство України"). Цей же принцип розповсюджується і на дітей, які народилисьна території України від батьків без громадянства (за ст.15 Закону України
"Про громадянство України").

Конституція і та закон про громадянство встановлює перш за все ці загальні основи, які визщначають суттєві риси відносин громадянства. Серед них потрібно виділити слідуючі.

1.Громадянство являється єдиним, але в законі "Про громадянство
України" за ст. 1: "На підставі міждержавних договорів допускається подвійне громадянство". Цей принцип являється найважливішим і закріплюється в Конституції України (ст. 4).

Значення цієї норми полягає не тільки у встоновленні єдиного українського громадянства, але і у визначенні умов приналежності громадян України до громадян республіки. єдине громадянство в державі являється неохідною умовою його суверенного статусу, збереження цілісності.

2.громадянство україни являється рівним незщалежно від набуття громадянства. Законодвство не встановлює ніяких особливостей та відмінностей в правовому статусі осіб, які набули громадянства

України за різними підставами: за народженням, через прийняття до громадянства, через поновлення у громадстві України та інше.

3.Громадянство України має відкритий та рівноправний характер. Це виражається, по-перше, в закріпленій законом нормі про те, що в Україні кожна людина має право на громадянство. В ст. 15 закону встановлено, що дитина, яка народилася на території України від особи без громадянства, є громадянином України.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат горы, реферат машины.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата